Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Жіноча доля - ВІРШ

logo
геометрія: Жіноча доля - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 13
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Жіноча доля

              Доле, моя доле,
              доленько жіноча!
              Чом же мені доля
              всміхатись не хоче.
                                             Весь вік працювала
                                             і в школі,  і дома,
                                             усім догождала,
                                             і не знала втоми.
                Друзі були в мене,
                і сім'я хороша,
                і садок вишневий,
                і хата широка.
                                              Була молода я,
                                              струнка і вродлива,
                                              з чорними бровами,
                                              карими очима. 
                І була щаслива,
                як вітер у полі,
                все робити вміла,
                й жила в своїй волі.      
                                               А час злітав швидко,
                                               я й не помічала,
                                               що мої вже діти
                                               дорослими стали.
                  Розлетілись діти
                  шукать свої долі,..
                  у них свої сім'ї,
                  і своя в них воля.
                                                І діти дорослі,
                                                виросли й онуки,
                                                а я у цім світі
                                                терплю лиш розлуки.
                  Отак залишилась
                  одна в своїй хаті...
                  Про те, як сумую,
                  кому розказати?
                                                 Розказую квітам,
                                                 котику і курям,
                                                 лиш вони на втіху,
                                                 вміють мене слухать.
                  А вітер байдуже
                  рве листя і квіти,
                  я сумую дуже,-
                  де ж ви, мої діти?
                                                  Коли ж мої діти
                                                  і внуки хороші
                                                  до мене приїдуть,
                                                  вони ж найдорожчі?..
                   Дивлюсь у віконце,
                   в небі сині хмари,
                   заглядає сонце
                   до моєї хати.
                                                   Ось їдуть до мене
                                                   діти і онуки,
                                                   дякую я долі,
                                                   зникли мої муки.
                    Тепер я на долю
                    вже не нарікаю,
                    утвердилась віра
                    й мої сподівання.
                                                    Доле, моя доле,
                                                    доленько жіноча,
                                                    посміхнулась доля,
                                                    вже й співати хочу...

ID:  611660
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 06.10.2015 19:02:48
© дата внесення змiн: 07.10.2015 22:20:56
автор: геометрія

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (393)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Я от А до Я..., 23.10.2015 - 15:50
Как много нахожу тех же слов,что и у меня....как мы все чувствуем одинаково....
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це напевне тому, що ми в своїх віршах пишемо про життя. А кажуть, що поезія - це проза життя...
friends 43 42 flo31 give_rose
 
Я от А до Я..., 23.10.2015 - 15:21
Как всё знакомо до боли cry проникновенно
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алечко, за гарний відгук. Така доля чекає майже всіх, хто втратив свої половинки. Доводиться жити чеканням. Нехай у вас все буде добре...
43 42 flo31 flo36 give_rose
 
геометрія, 08.10.2015 - 10:38
Дякую, Георгію! І вам всього доброго.
flo32 flo31 flo36
 
Гарно. чутливо. Натхнення Вам1 flo26
 
геометрія, 06.10.2015 - 22:29
Дякую, Ніно, є і огородець біля хати, і котик, і аж дві собаки, дві внучки уже закінчили вузи, працюють, одна, сирітка студентка, а внук закінчує медколедж. Удачі вам і благополуччя.
З повагою, Валентина. 22 osen1 flo31
 
геометрія, 06.10.2015 - 22:23
У мене,Валю, внуки дорослі, доведеться ждати правнуків. Дякую за відгук.
З повагою, Валентина 22 43 42 flo31
 
Nino27, 06.10.2015 - 22:23
Ви чудова людина,думаю мама і бабуся теж.І вірші у Вас прекрасні!!!А якщо у Вас ще є своє рідне подвірячко і котик то дай Вам БОГ...!!! a35 flo11 flo26 flo11
 
Василь Стасюк, 06.10.2015 - 22:21
Зрозуміють діти усі наші муки,
Як приїдуть в гості вже їхні онуки... give_rose
 
12 стає багатою хата, коли в ній лунає веселий дитячий сміх 16 give_rose
 
геометрія, 06.10.2015 - 19:32
Намагаюсь, Наталю, не сумувати, та й ніколи,- то огород, то собачки, (їх у мено дві),то котик, то сусідська дітлашня завітає,то дзвінки від родичів та друзів, то пишу, то читаю... flo31 flo32
 
НЕ СУМУЙТЕ exclaim 21
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
x
Нові твори
Обрати твори за період: