UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: А МИ – «ПОЕТИ»! - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець, 09.08.2015 - 14:20
Вірш – чудовий, майстерно написаний, актуальний, правдивий і слушний.Багато членів нашого клубу не злазять зі свого "любимого конька", близької йому теми, не "відволікаючись" на біди свого краю, проблеми і горе, кров, сльози і смерть. А ПОЕТ має жити не лише своїми проблемами і почуттями, а й соціуму. В питанні, яке Ви загострили, правда лежить посередині: поет не може бути осторонь народної біди, але він повинен писати і про прекрасне, яке він бачить і гостро відчуває, бо він – поет. Он скільки віршів про любов написали Ви... хоч йде війна... Бо Ви – ЖИВА ЛЮДИНА! І Ви бачите не лише війну, а й тисячі закоханих сердець... які не можна закреслити, сказати їм: "Не смій кохати, бо йде війна!" Та повністю погоджуюсь, що треба бути значно скромнішими і делікатнішими в виборі любовних тем. А що підняли це питання – молодець!!! Тисну Вам руку! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цілую ваші обидві за моральну і матеріальну (руки ваші!) пітдримку!трохи посмію перечити: не бува для поета правди посередин ніяких, не бува: йде він на похорон - забудь за мотиви весільні; скінчився траур, прийшла пора весільна - співай веселої, коли ти і поет, і просто людина, і перш за все громадянин того часу, в якому живе твій народ. не можу я веселитися, коли за стіною у сусіда плач по вбитому сину, а на протилежній стороні вулиці - інший плач по скаліченому, а у товариша - печаль за сиротами, які лишилися такими маленькими. ні. звісно ж, і я можу голову у пісок - і нічого не чую, нічого не бачу, про кульбабку проспіваю про ромашку заведу. але скільки у мене тоді від людини? про любов? - так, про ту велику любов сина. що йде, щоб у батькіівську хату війна не прийшла. про кохання? - про те, що веде чоловіка, молодого і повного сил та бажання жити - але йде. щоби зупинити смерть не на власному порозі. коли буде пізно, а там. на кордоні з ворогом північним. про берізки татом посаджені, про поле пшегничнеє? - так, але в яких мотивах! про тіло коханої? - знову так, але в яких сюжетах, темах, картинах! ми розуміємо з вами, пані Світлано. про що говоримо, і мені раптом зпкортіло, щоб і інші розуміти почали: про все можна. але щоб воно відповідало і часу, в який судилося жити, і подіям життя, до яких не маємо права бути байдужими. вдавати кожним "віршем", що нічого не відбувається. ще раз з повагою і любов"ю - ваш покірний слуга Анно Доміні, 25.07.2015 - 17:47
У який конкретно спосіб Він говорив до Авраама чи інших - ми не знаємо, ми там не були присутні. Ми знаємо тільки те, як записано. А що записували люди, та ще багато літ після самих тих подій, то - лише Він Сам та Авраам і знають, як то воно було. До будь-якої інформації потрібно ставитися із часткою здорового скепсису - вам, як я розумію, його не бракує.
Анно Доміні, 24.07.2015 - 18:18
А ви думаєте, Бог вам громовицею з неба відповість? Бог звертається до нас у різний спосіб, і в першу чергу - через людей. Може, то Він до вас через мене і говорить?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прийму і ПРИЙМАЮ!!! ВАС І КОЖНЕ СЛОВО, ЗВУК ВІД ВАС. ПОГЛЯД - ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ЦИХ МИЛЬ.(але так іноді хчеться. щоб коли дуже дуже припікає. коли біда чи біль чийсь нема як в тамувати - щоб він раптом розверз уста свої святі і без посередників заговорив, торкнувся рукою своєю, своїм словом сказав, як міг же колись говорити чи то до Йосипа, чи Аврама, чи інших...)чи Анно Доміні, 24.07.2015 - 03:21
А хіба ви самі, пане Касьяне, не пишете постійно і про перса, і про лона?...і саме під час війни?
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я ще й про всіх чи то п"яних, чи то байдужих, чи то пофіговських богів пишу під час війни, сподіваючись, що не такого, як я, а кращого, доброго, гідного, віруючого вбереже - , Анно, але ось - хоч ви одна та на щось відізвалися, а богові - до фізделя, як каже мій сусіда-росіянин. пора чоловіків-богів, оту компанію на трьох гнати в шию з трону небесного, та якусь жінку садити, ви куди уважніші будете до миру у душах наших, до миру між нами, чоловіками, і вже точно знаю - кожному з нас і по парі перс, і по лону. чи й більше, ви - жалісливіші
Владимир Зозуля, 23.07.2015 - 09:03
не понял о какой пропасти идет речь?.. мне кажется Вы сильно заблуждаетесь, и на счет человека, и на счет жизни, Касьян. нет никакой пропасти, и если бы Вы сумели заглянуть глубже, то увидели бы, что сама жизнь на земле построена на принципе войны, увы, но это ее страшная сущность - взаимопожирание, всеобщее и вечное взаимопожирание, это и межвидовая война за выживание которая не прекращалась и не прекратится ни на секунду, и еще более глубокая война между вечными и изначальными царствами природы, которые могут жить лишь пожирая друг друга, растительное пожирает минеральное, животное пожирает растительное, человек, как венец творения пожирает все, и минеральное, и растительное, и животное, и даже самого себя, и не только как каннибал, но и как воин, и Вы правы войны пронизывают все наше существование, увы, но это наша сущность...надеюсь, что только животная и материальная...хочется верить, что в нас есть душа, хочется писать о любви...
Серго Сокольник, 22.07.2015 - 23:55
Ось- з тої ж збірки http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514356 ...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось так і розумієш на власному досвіді: нема нічого жахливішого за війну, нема святішого за життя.а той, хто розуміє - не має права мовчати Олекса Удайко, 22.07.2015 - 17:25
 розворушив, Касьяне, душі поетів і "поетів"... І правильно! Бо любов - сильніша за смерть! А значить переможе і головну причину смерті! Мудрий Ви чоловік, Касьяне! 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо я за вами, пане Олексо, визнаю, що є мудрим, то зразу ж маю визнати і те, що від народження і до нині мене життя те й робило, що било. - щоб мудрість в мене вбити, втовкти. а таки било, та точно знаю: замало. тож до мудрого - років за двісти дотягну
Владимир Зозуля, 22.07.2015 - 15:46
война, друг мой, это смерть...а смерть это всего лишь часть бытия, которое нас окружает ежедневно и ежечасно, не замечали?..мы родились, чтобы умереть, но стоит ли умирать раньше смерти? война не может победить ни жизнь, ни любовь, наверно потому люди и пишут о любви и жизни...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
між війною і смертю як явищем - прірва. так, все, що народилося, має вмерти. але не на війні - цьому найпотворнішому явищі у природі самого життя, - так вчинила людина, так вона проклала свій шлях через тисячоліття: у вічній війні, вбивстві, ненависті, нехтуванні найсвятішого права людини - права жити. двго і мирно, аж до самої природньої смерті
ptaha, 22.07.2015 - 15:01
істина посередині, погоджуюся з п.stawitscky, бо інколи в поезію тікаєш саме тому, що несила вже бачити й відчувати того, що за вікном  але й позиція страуса не вихід. все, як завжди, занадто складно...О ні! Я, взявши в руки зброю. Іду за генієм до бою. Рубаюсь з ворогом, співаю, В піснях до бою закликаю Всіх тих, що мляві чи недужі. Чи під укриттям сплять байдужі. ...................... Але коли повсякчас битись, То серце може озлобитись. Охляти може, зачерствіти, Зав'януть, як без сонця квіти. Душа бажає скинуть пута. Що в їх здавен вона закута, М.Вороний Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
важко (і чи варто?..) з вами сперечатися. і не буду, - бо дуже люблю ваші правила життя, ваше світосприйняття і поважаю слово ваше, Іринко
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
безумовно. і набувають ваги особливої, значення, і розумієш по-іншому світ, і причетність свою до подій, - коли і життя, і події всі присутні у тобі, в думках, коли ти - не байдужий
РОЯ, 22.07.2015 - 11:47
Погоджуюсь повністю із коментарями! Із усіма, і з кожною думкою зокрема! Слово має неоціненної ваги силу, любий Касьяне, і Ви це знаєте краще за мене! Слово - трепетна любов, гіркі сльози ... і страшна зброя!.. Ним можна воскресити і так само вбити! Так було споконвіків! І хто зна, що саме зараз важливіше?!. 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оксаночко, для живого найважливіше може бути тільки одне: саме життя. просто життя. кожному із нас.а вже як ним розпорядитися - stawitscky, 22.07.2015 - 11:20
Приходять до мудреця дві жінки, що між собою "розбили глека", щоб розсудив, хто з них правий.Вислухав мудрець першу, і каже:" ти права". Потім вислухав другу, і теж сказав, що вона права. А дружина мудреця, яка була при цьому, запитала - як так може бути - у розсварених протилежні погляди, і обидві праві. Вислухав її мудрець і каже:"а ти права!" Прочитав коментарі попередніх колег і вважаю, що кожен з них має певну рацію. Мені здається - істина, як завжди посередині, хоча домінувати має позиція саме Ваша. 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
може, і так... хоча за своє життя, Вікторе, і істин шукав-перешукав, і серединок міряв-переміряв - а донині не знаходив. щоб раз - і назавжди. видно, для кожного дня, моменту, випадку, серця - своє мірило, своя істина, як свій біль чи щастя... Ірина Лівобережна, 22.07.2015 - 11:14
Для п. Дантеса. У зоні АТО не тільки стріляють. Був там один талант... Зі скрипкою. Грав у години затишшя. На Майдані хлопець грав на старенькому піаніно. Як грав!!! А скільки ми іще не знаємо! Ні, музи не мовчать! Я знаю випадок, коли один друг-воїн врятував іншого друга-поета, сказавши : «МЕНІ - ВОЮВАТИ. А ТИ - ПИШИ. ТРИМАЙ НАШУ ДУХОВНІСТЬ». Я вклоняюся йому до землі. Він, мужня прекрасна людина, загинув. А поета - врятував. Скільки їх зараз повертається, скалічених війною! Для них треба писати - що життя продовжується. Що жити - варто. Що життя - прекрасне. Це ж ваші слова, Касьяне!!! Слово може зцілювати. Кому, як не вам, це знати? 
Дантес, 22.07.2015 - 10:48
Пропоную всіх поетів (і поеток) мобілізувати і відправити в зону АТО вслід за депутатами, аж поки не перестануть писати про любов. І тут уже одно з трьох: або перестануть, або не перестануть таки, або бажаючих називатися поетами значно поменшає.Ніби жартую, а насправді сипонули солі на рану, пане Касьяне. Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні, не треба всіх у ту зону, але й тим, хто тут лишився - не потрібно забувати, що і та зона є, і там кров кожен день, і кожен день майже - комусь похоронка в дім. хоч раз на місяць про це згадувати тим, хто так далеко від війни... мій уклін, Георгію, за мудрість і розуміння ваше Ірина Лівобережна, 22.07.2015 - 10:34
А ми - знімаєм відчаю заметиІз душ отих, що пломенем війни Обпалені. І про війну сюжети Лиш ятрять рани їм, і будять сни Жахіливі про каліцтва і розруху, Де кожен другий родичів ховав... А ми тримаєм кожного - за руки, Щоби дочасно - руки не наклав. Із відчаю болота - підіймаєм! Цілуєм іх в скривавлені уста. Ми - на краєчку віри їх тримаєм, З грудей виймаєм гострий ми метал, Та додаєм у рани трохи сили, Любові, тихих радощів, жалю... Нехай живим з війни вернеться милий! І я до нього - небо прихилю. Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... і нехай так станеться: кожен, хто пішов на війну, щоб повернувся живим, а сама вона, клята війна, згинула навік
Любов Ігнатова, 22.07.2015 - 09:50
Ну от...У свій захист скажу : на війні є місце для кохання, для переживань, для душі, бо інакше - божеввльня.. Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні, нема там місця коханню, там, нажаль, просто калічать і вбивають. там нема нічого, щоб було від життя. бо війна і життя - несумісні...але я розумію, про що ти, Любове моя мудрая: нам тут чекаючи тих, хто пішов, чи думаючи про них і чимось допомагаючи, таки потрібно і про любов не забувати, і що земля може зрита бути не тільки в окопах і воронках, і що тих, хто має повернутися, неодмінно повернутися! - буде чекати і радісна мама, і щаслива кохана, земля у квіту, сміх дитячий... Мар’я Гафінець, 22.07.2015 - 09:36
Так написати міг лише Поет  ...ховатись від дійсності, тікати від себе...як це зручно і легко...писати про любов...А спробуй-но ЛЮБИТИ: в діях, вчинках, добрих справах свою землю; тих, що без прикрас і солодких лозунгів просто борються за твій спокій; людей, що поруч - злих і добрих - всяких....Тоді й буде право писати ...про любов...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
