|
– Свиня заміж захотіла,
Баба каже діду,
Пів хліва вже розвалила,
Не гладка ж із виду.
Дід в долоні заплескав,
– Що ти там торочиш,
Я науку добру мав,
Як ти щось захочеш.
В тебе геть свиня вдалась,
Хай їй лихо буде,
Відпочити геть не дасть,
Вже сміються люди.
Вийду з хати, а вона,
На мене чекає,
Сидить, мов та сатана,
В очі заглядає.
А кнур знає свою справу,
Та тварюка клята,
Ту любов миттю владнає,
А вона проклята.
Мало їй іще давай,
Кричить нема впину,
Баба, ти запам’ятай,
Через свиню згину.
– Годі вже тобі кректати,
Іди вже до справи,
Коза хвостом стала махати,
Так ради забави.
Відв’язала хай біжить,
Коханця шукає,
Козел пулею летить,
Проблему владнає.
Досить, діду, вже бурчати,
Я ж не каменюка,
Бачиш, як треба кохати,
Це тобі наука.
Веди свиню та вертай,
Я буду чекати,
Та прошу не забувай,
Разом будемо спати.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/418-svinyache-kokhannya.html
ID:
463178
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 29.11.2013 22:49:54
© дата внесення змiн: 29.11.2013 22:49:54
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
