Ми із народження були дебелі і ненормальні,
Вічно невиспані і недопиті, особливо по понеділках,
Спеціально для нас ходили останні трамваї,
Будувалися грати у неонових наших клітках…
А після школи – ми добровільно ішли китобоєм
На якесь незнайоме і тому найрідніше судно,
І в кінці нас із сотень лишилося троє,
І тих із соленим вітром кудись у житті рознесло…
Вісімнадцять графітних полів, двоє дочок і новий паспорт,
І якщо все складеться – мовчазна поміркована жінка,
Ми із народження не дуже то бачились часто,
То ж попрощались як завжди, по невиспаних понеділках…