Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: gala.vita: Десь далеко заграла сопілка… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех, 22.03.2013 - 14:27
Цікаво, багатозначно. Дуже глибокий твір з предковічними образами....
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам, приємно отримувати ваші коментарі, рада вашому візиту!!!
GreViZ, 17.03.2013 - 01:45
Гадаю що можна мабуть і так на рівні експерименту, зрештою у нас всі твори тут - то наші експерименти, добраніч, легких та високих польотів у снах
GreViZ, 17.03.2013 - 00:35
Можливо з цією музикою трохи краще, але вона витримана в одній тональності, а Ваш вірш сильний своїми контрастами, мабуть важко знайти таку музику яка би поєднувалась з таким віршем
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це точно, сама з цим намучилась, але всеодно хочу музику, щоб сопілка таки заграла. як у творі. можливо зробити приписку,що музика для фіналу.Як Ви вважаєте?Дякую gala.vita, 16.03.2013 - 21:05
"Символистом можно только родить-ся… быть художником – значит, вы- держивать ветер из миров искусства, совершенно непохожих на этот мир, только влияющих на него; в тех ми- рах нет причин и следствий, времени и пространства, плотного и бесплот- ного, и мирам этим нет числа…" А.А. Блок Валя Савелюк, 16.03.2013 - 20:09
ох, лякаєте мене, Віточко... не те, щоб лякаєте... але я бачу з червоними відливами мармурово-примарні сходи вниз... напружено-тривожну повню... чую "середньозрілого" Блока..."Мої коси - смарагдові леза Мої руки - міцніш за сталеві канати, Підходь, я готова тебе обійняти, Ніжно пестити буду твоє бездоганне єство… І… Начувайся, Підступне звабливе видіння, Начувайся, Бо я уже близько. Чепурилася я зранку для тебе! Хитрі змішую трави в один заповітний нектар. Пий з долонь забуття! Так смакує нестерпне кохання, Так жага розтікається нутром твоїм, спопеляючи душу!" - ХТО ЦЕ?... така загроза... стихія... і... але голос сопілки у фіналі - як голос з неба... я аж зуби і кулаки розтиснула, коли сопілка та здалеку обізвалася... ну, Мавка ще майнула - у сопілчаному промені... мабуть, я щось своє тут намислила... щось із якихось інших видінь... вірш сильний, навіть більше чим сильний... пристрасний... і примарний, як тривожна повня... але це тільки я так сприймаю... gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Валю, сиджу я тут і чекаю Вас! вчора вже спати...ні, тут вірш прийшов! і як на диво мені дещо з Ваших листів-оповідок прийшло. так, краєм ока, але бачу щось Ваше. і думаю, треба дещо підправити...вірш пишеться,і діцові особи самі по собі, і всі подіїтеж десь беруться все було чарівно...і думаю: що ж далі. Так врещті "перелесник" зтерся з лону мого вірша... А я вже й не дивуюся, що Ви все те відчули. А потім заграла сопілка та й розпалися чари.Таке враження, я вам скажу, захопливе, потужне! а зараз ще сильніші!ейфорія!!!Дякую!
GreViZ, 16.03.2013 - 13:59
Гарні метафори, несподівані ходи почуттів і думок Музику варто добрати якусь іншу, але це моє враження
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно що вам сподобався мій твір, а стосовно музики, подумаю, хотілось додати динаміки.спасибі Вам! о, вже помінялла музику, може так і краще, дякую! gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна за відгук!!! приємно!!!
|
|
|