Не мучте мене – благаю!
Живу на землі, як хочу,
Потраплю чи ні до раю,
Бо ж горя напивсь досхочу.
Не плюйте мені у душу!
Закони не всі для мене.
Та жити за ними мушу,
Життя ж бо якесь шалене.
Не кидайте в мене камінь!
Нікому зла не бажаю
І хочу лише мій промінь,
Хай іншим в дорозі сяє.
Не сійте нікому злості,
З любов’ю живіть на світі,
Бо ми на землі цій гості,
Радійте життю, як миті.
Прекрасні рядки-мудрі і глибокі!
Бо ми на землі цій гості,
Радійте життю, як миті. -правдиво. Треба цінувати кожну мить життя і не завдавати нікому болю...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Суперово, а головне правдиво... Дуже сподобалось Віталік...
Бо ми на землі цій гості,
Радійте життю, як миті... Так допоки живемо, треба радіти... Бо яким би життя не було, воно все ж прекрасне... Удачі вам.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часом буває таке на душі, що наче всі замучили. Однак, читав в духовній літературі, що якщо люди до тебе чіпаються зі своїми проблемами, значить ти потрібний ще на цій землі.
Терпіння Вам і любові!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Життя таке коротке і так зачастую проходить намарне. Чудові слова, Віталій! 
