Чумацький Віз Чумацьким Шляхом котить.
Іде чумак з мошною до корчми,
А Волопас за воликами ходить,
Між блиску зір, в проталинах пітьми.
Самотньо там, між зорями, блукати,
Де можна враз зійти на манівці
І в міріадній бе́змірі галактик
Вповать на Бога з факелом в руці.
Аби вказав він стезю грішним душам
Й прибрав на себе роль поводиря,
Та ще й при тому прав людських не рушив
І гідності простого корчмаря!
Та не судив занадто вже суворо
Напівхмільних завсідників корчми.
І за найменший вияв непокори
Не ґратував за мурами тюрми.
Бо в тій корчмі що мудреці, що блазні,
За тостом тост чаркують дотемна.
Хоч за вікном баюри непролазні,
А їм то що? Хіба то їх вина?
Піґмеї там, зіп"явшись на котурни,
Глаголять щось про вибраність свою,
Менторським тоном просвіщають дурнів,
А ті їм плещуть в прірви на краю!
Не вірте їх словам протухло-хтивим,
Немає там за правду ні гроша.
Лишіть той гріш на розум юродивим,
Бо їх вже інша по́дать не втіша!
Рихтуй, чумаче, постоли в дорогу,
Та не забудь ще й сіна припасти.
Тоді й воли моругі, круторогі
Все ж веселіше візьмуться везти!
Самотньо там, між зорями, блукати,
Де можна враз зійти на манівці
І в міріадній бе́змірі галактик
Вповать на Бога з факелом в руці. Так гарно сказано!З мудрістю!
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
колись мене сильно вразив Куліш стилем (Чорна рада), дієслівним своїм невичерпним багатством -- кожна дія мала свою точну дієслівну характеристику... нагадуєте мені Пантелеймона Куліша -- вищої відзнаки я не знаю... хіба Нечуй-Левицький...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, дякую сердечно, читав і Куліша, читав і Нечуя. Цікаве порівняння!
Так гарно сказано!З мудрістю! 
