Не знав ти, княже, що твою корону
Будуть вдівать на голову царі
І руські землі від Сяну до Дону
Кремсати й роздавати у дари.
Не знав, Великий, що і руське ймення
Теж вивезуть, як дороге знамення
Твоєї слави тих старих часів.
А твій народ обдертий, голий, босий,
Назвуть паскудним словом - малороси
Й на цїй землі обернуть в кріпаків.
Промов хоч слово, благородний Воє,
І схамени нащадків, що мов в сні
Мовчазно споглядають як героїв
Знов розпинають на твоїй землі!
Не бачу в цьому нічого поганого. Чомусь в усіх народів подібні твори виносяться на перше місце в творчості і вважаються патріотичними, лише в нас вони вважаються як не націоналістичними (в найгіршому чомусь значенні, то шовіністичними).З якою гордістю росіяни говорять:матушка Русь! а коли на Україні хтось скаже: ненька Україна - то вже комусь і не подобається. Як же ми виховуватимемо молодше покоління без ідейності? Лише на віршах про зітхання-кохання, пейзажній ліриці?
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тема патріотизму завжди була мені близькою - дякую! Проте, радила б переглянути деякі неочності:1)Кремсати; 2)Пийменник "в" означає всередині чогось, отже "в землі" (На тому світі?); "образумить" (рос.)- аналог зупини, отямити (можна підібрати по словнику синонімів заміну) , "оброзумити" не знайшла. Вибачте, бо вірш-таки дійсно заслуговує на увагу.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00