Від листопаду й до пороші - в цьому кросі
Мені приймати участь повезло.
В нім позіхає чуйна й милостива осінь,
Кладе на ма́ківку срібляне тло.
⠀
Як рок, везіння переслідує, я знаю,
Завжди буквально кожного із нас -
За те йому подяка, що живем до краю,
Не умираючи, і тільки раз. ⠀
⠀
Оригінал
⠀
От листопада к снегопаду - в этом кроссе
участвовать мне тоже повезло.
Позёвывая, снисходительная осень
наносит на макушку серебро.
⠀
Как рок, преследует везение, заметьте,
всю жизнь буквально каждого и нас -
благодаря ему живём до самой смерти,
не умирая, и всего лишь раз.