Ти вже не пишеш вірші про кохання,
Бо знаєш сам що вже нема для кого,
Думав що вона єдина і остання,
Та сам із себе ій зробив чужого.
Ти більше ніж друг і менше ніж коханий -
Життя створило це складне рівняння,
Той дурман із міцністю маріхуани
Не стерпів жодного протистояння.
Затерті простирадла, білі халати -
Та це не холодило її вени,
Вона мала спокій у межах палати -
Бо гострий біль глушив зради сирени...