| Сторінки (13/1224): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Затишний дворик на вулиці М. Закревського зустрів її давніми спогадами. Лідія присіла на лавочці і їй ніби вчувся дитячий сміх, що лунав із напіввідчиненого вікна третього поверху двох кімнатки, де вони дружною сім’ю проводили довгі зимові вечори, такі, як от цей, - теперішній та нині він інший. Сумна, крива усмішка пробігла зморшкуватим обличчям, а погляд знову прикипів до вікна квартири, в якому загорівся ясний вогник.
Світло, ніби за помахом чарівної палички, вмикалось почергово і нараз у багатьох вікнах довгої п’ятиповерхівки, що стояла напів кругом, а з неба, всіяного мерехтливими зорями, повільно, тихо спадав на неї білий, лапатий сніг і вона заціпеніло дивилась на цю красу, а до горла вже підступав клубок болі, витискаючи глибинні, беззвучні сльози.
Рвучко підвівшись, Ліда витерла терпкі сльози і швидко пішла геть, а їй у спину доносились, закарбовані в пам’яті, слова двадцятиоднорічного внука, сина доньки і цьвохали, цьвохали, ніби батогом, - по плечах, пригинаючи ті нестерпним тягарем до землі:
- Чого ти сюди все ходиш? Ти ж сама підписала дарчу на мене і квартира стала моєю, вона моя, чуєш? Забудь сюди дорогу, не ходи, не підпирай собою стін, бо ти тут зайва.
Деренчливий трамвай, погойдуючись на рейках, повільно сунув Троєщиною, полишаючи позад Лідії колись щасливе її життя. Вона збайдужіло спостерігала за знайомими краєвидами, а думка, свердлячи мозок, напосідала тугою, пекла холодною безвістю:
- Зайва і не тільки для внука. Донька, кровинка, яку з такою теплою любов’ю виношувала під серцем, нещодавно попросила маму полишити дачу, що також, за дарчою, стала належати тій, бо Лідія, нібито, забагато вирощеної городини виносила синові до Києва.
Із задуми вивів голос кондуктора, що сповіщав про прибуття трамваю на станцію метра "Чернігівська".
Жінка встала і повільно пішла до виходу відкритих трамвайних дверей, а в голові вкотре прокручувалась думка:
Не чекала і від кого, від доньки та внука, що після смерті чоловіка, ті так жорстко обійдуться з нею, що вона фактично стане безпритульною та, дякувати Богу, син виявився милосердним до рідної матері і, незважаючи на невістчине незадоволення, прийняв її жити до своєї квартири. Правда, невістка свекруху просто терпить і при синові не каже на ту нічого та, залишаючись наодинці з нею, усім своїм виглядом дає зрозуміти, що вона і тут зайва. І Лідія йде з перед її очей , і майже цілими днями блукає Києвом. От і зараз, разом із сутінками, вона повертається на Оболонь, до свого прихистку, де любов ближніх до неї, матері, залишається такою неоднозначною.
09.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Ти пригорни мене, коханий, обійми,
Бо ж ти - в мені, а я - в тобі, хоч виднокрай,
У димній схованці з курних доріг війни,
Де кроплять "градами" в степу дикий курай.
В вечірній зіроньці мене ти спізнавай,
Що світить ясно в небі, як несеш дозір.
Твій вибір, милий, непростий, але розмай -
Теплом у безсоння - долі наперекір.
Вірю - настане, прийде новий день - новий,
Возвеличить рід наш вільною землею.
Ти - України син - її ти вартовий,
Поруч я - в думках, і я зовусь - твоєю.
04.12.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Моє кохання, - міць ти крил,
Хоч часом тріпані вони.
Без нього світ мені без див,
Злостиві днів відсторони.
Холодний дощ кропить лице,
Стежкою долі вперто йду.
Тебе люблю, - шепчу про це, -
Любов у серці бережу.
З ласкою мовлені слова -
В душі відбиток теплоти.
І вкотре кругом голова:
Цілуй мене! Бери! Люби!
30.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
Гойдає вітер зріділе листя,
Що ще зосталось на мокрім гіллі.
Зраділе ж серце - щиро молися,
Торка усмішка вуста знімілі.
Далекий голос воркує стиха,
Ховає руки в теплі долоні.
Милого чути - то така втіха,
Пульсує жилка, тремтить на скроні.
Уява хилить в обійми любі,
Падаю нараз йому на груди.
Стікає ніжність по всій утробі,
Чека кохання нової згуби.
16.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015
Мій ти Всесвіте, захований у сиві тумани,
Коханий мій, стоїш, закутаний в осінній спів.
Якби могла, серцем своїм припала би до рани,
Пила б цілунком біль, щоб дух життя швидше ожив.
Тепло і ласку назбирані, не боюсь повтору,
Із трепетною ніжністю перелила б тобі.
Я - жінка, проявила би терпіння і покору,
Бо я - люблю й тебе жадаю я - не нудь в журі.
Ти вихором надбіг, сяйнув: усмішкою, очима,
Стеливсь під ноги нам тоді зруділий листопад.
Тінь часу зустрічі та незабутня і значима,
Живе в душі моїй - в яскравих спалахах лампад.
05.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Маленька дівчинка зіщулилась в душі,
Плаче без сліз, тужить у безголоссі.
Вінок з років вплітає осінь в золот-дні,
А вітер гладить сивину в волоссі.
Безглуздість втрат не вернеш знову по весні,
Печуть вогнем в знекровленому тілі.
Минулі почуття, ніби, згаслі зірки:
Обвуглені, знімілі і безкрилі.
Поглине кругла вирва нездійсненність мрій,
Засмокче їх та понесе у зиму.
Прошу лиш серце:"В сум’ятті не кам’яній,
Хоч часорух вперед й немає спину".
01.11.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
Ой, піду я до струмочка - на кладочці стану,
Покохала, милувала - не введи в оману.
Цілувала карі очі, пила солод згуби,
Упивалась, не питала, чи нема отрути.
Чи ж то любить її щиро, чи тільки сміється,
Припадає до личенька, а серденько б’ється.
Тепло ллється з грудей в груди, щем обдає душу:
"На війну йду, не тривожся, я, там, бути мушу."
Біжить струмок між камінням, журчить щось листочку,
Відпустила, не прохала дати їй відстрочку.
Без милого зустрічає вечір під вербою,
Летять мрії в край далекий, стоїть самотою.
30.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Гуля вітер в чистім полі - дудить у дуду,
Гне травицю пожовтілу, кричить ворон:"Кру".
Над дорогою тополя шелестить гіллям,
Біля неї пастка з міни - гра смерті з життям.
До розтяжки-невидимки торкнулась нога,
Дрібна дрож з холодним потом дійняли бійця.
Бронь притисла хрест натільний:"Господи, прости!"
Між теперішнім й майбутнім химерні мости.
Розлетілися осколки - обдали вогнем,
Краплі крові червоніють під терен-кущем.
Побратими нахилились: " Друже, потерпи!"
Усміхнувся. Біль у грудях стиснули бинти.
27.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015
Образ твій тихим смутком камкою у осінь,
Шкварить дощ на дахівках запальний гопак.
Червоніє калина - ще літечка просить,
Сорока скрекоче:"Відлетів уже й шпак."
Рвучко вітер зриває листочки із клена,
Голубками підбитими падають ниць.
Скімлить в грудях душа, аж до болю чуттєва
Та теплішає погляд від блиску дзвіниць.
Розрізає позолота нависле небо,
Розбігаються білі хмарки в сиву вись.
А у серці любов, як життєве те кредо,
І на зустріч до тебе знов думка біжить.
24.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015
Від курликали сірі ключі,
Розчинився їх крик в піднебессі.
Увібрала земля ті плачі,
Стогне тугою в гаї безлистім.
Присмирніла й діброва руда,
В павутині тремтять пекторалі.
Десь вервечка років пролягла,
Крають душу утомлені жалі.
Жаль того, що чомусь не збулось,
Що на серці ятриться рубцями.
Що пером журавлиним вплелось
В стрічку осені, дану Творцями.
12.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Чи шукаю спочинку, чи грань для душі,
Чи ту істинну мудрість, що щастям зоветься.
Сполохалась сутність - я сахаюсь глуші
Та чекаю, що ласка торкнеться сердечка.
Усміхнусь і розтопить образу тепло,
Хлине тихою ніжністю в здавлені груди.
Щоби там у житті не було, - те пройшло,
А любов допоможе неясність збагнути.
Відтіснить мимохідь сірих тіней крило,
Час розмірено тікатиме у майбутнє.
Що я є, що живу, тим уже повезло
І тому я люблю кожен день, як в останнє.
04.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
Тьохка серце соловейком,
Хоч й осінь надворі.
Стрепенулось тихим зойком,
Гріє душу в горі.
Стука ніжністю кохання
В сонячну кватирку.
Враз забулися зітхання,
Що не мали й спинку.
Із-за гори свіжий вітер
Вість несе веселу.
Із обличчя смуток витер,
Заманив до скверу.
Примощуся на краєчку,
На старій лавчині.
Зацілує милий щічку,
Миру всім, родині!
01.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Очима в очі, із серця в серце,
В обгортці з часу почуття.
Зціли пучками - хрестом, деснице,
Вже й він не той і я не та.
Любов-жебрачка скімлить в безсонні,
Світить зіницями у ніч.
Любов не вірить, що в беззаконні
Все навпаки й огарки свіч.
Й душею рветься, рветься у невідь,
Із фото шлейф - щаслива мить.
Веде кохання з Господом сповідь,
Молить любов, котра гоїть.
25.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015
Не заходьте в житті за буйки,
Там глибини незвідані й темні.
То так кажуть, а я ж навпаки -
Люблю глянуть в кутки потаємні.
Щоб пізнати всю сутність речей,
Копирснуся і в грязі, й у смітті.
Йде понуро в пилу фарисей -
Благочестя - то фальш на обличчі.
Честолюбства хвалебності крок
Відтісняє духовність в комірки.
Лиш життєвості жорсткий урок -
Поштовх змін - видозміна оцінки.
15.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Ти подай мені руку, підем разом до осені в вальс,
Закружляємо з листям в ритмічнім повільнім танку.
У дуплі, в старім дубі, вітер в струни дмухне, в контрабас,
Кволим крильцем метелик тріпне і злетить - рандеву.
Рудо коса ж красуня стишить хід свій на хвильку в садку
І насипле в поділ спілих груш, їх тобі простягну.
Соковиті, медові, як губи, що жадні цілунку,
Пригорни до грудей, мерзнуть ноги, ступивши в росу.
Розпашілі обоє, скинем вагу минулих років
І сп’янілі тіла заполонить музичний запал.
І забудуть серця гулкий рух тих нав’язливих кроків,
Ми з тобою поринем душею в чарівності бал.
11.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
По житті йду, як вмію, як можу,
Підставляю, як треба, і ніжне плече.
Навстіж серце й думки не триножу,
Хоч, буває, сколовшись, й жалію про те.
Йду у пошуках: істини, віри,
Що кермує на сяйво небесне вночі.
Обізветься в душі серце ліри,
Зрине піснею там, де кричали сичі.
І вливаюсь єством в позолоту,
Поступ осені дріма до часу у нас.
Та дає доля кожному квоту -
Нести молодість іскрою сміху в очах.
11.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Не питай чи тебе ще кохаю,
Чи чекаю, як зійде зоря.
Почуття, що стіна водограю,
Ллють у тебе тепло не дарма.
Переповнюють річку терпіння,
Ніжність хвилею б’ється об час.
Й особливе не треба везіння,
Думка лине до тебе всякчас.
І стає на сторожі спокою,
Так потрібен тобі він в строю.
Буду я й богинею, й рабою.
Ти, вертай! Я чекаю! Люблю!
09.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2015
Дощ і сонце. Вони золотавою стіною облягають висотки, тихо так лягають на тремтяче гілля тополі, молодого дубка, що мужньо стримує напругу і торкаються мене, мого серця, де встромлений спис щему, що так тисне та нікому вийняти його. Біль кам’яніє, застеляє собою світ, де й любов - не любов і зрада - не зрада, бо цей світ породження зубожілості, мілкості духовної, що не бродом вимірюється, а цинізмом, прагненням зміїної вищості, світ війни, де слова розходяться зі справами, холоднокровно підмінюючи поняття честі на розбрат і розходиться він поміж людьми, і частують ті одні одних кулями, вогнем, і гордяться з того. А де мірило глибини занепаду? Як вернути у дитячі очі ясну наївність, коли там уже поселився страх і чи не тваринний страх, власне, підштовхує загарбників до ще більшого занепаду, бо стоїть їм поперед очі діяннями їхніми та обливає холодним потом тіло, забираючи нічний сон собі, полишаючи натомість внутрішній, безголосий крик зраненого звіра, що готовий кинутись на самого себе та себе дістатись найважче і людина продовжує накопичувати в собі зло та виміщати його першочергово на безневинних та беззбройних, на тих, хто не спроможний фізично чинити супротив. Оманлива обнадійливість. Любе зло рано чи пізно буде наказане і ця кара дістане кожного рашиста, що ступив своїми брудними чобітьми на нашу землю.
Смерть ворогам! Слава Україні! Героям Слава!
08.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Ох, заховаюсь в горох,
Наскубаю бадилин,
Повішаю їх на тин.
Щось позаду: гуп, торох,
Порахую я до трьох.
Так минає п’ять хвилин,
Оглянулася на млин.
Меле млин, летить мука,
На яблука осіда.
Червонобокі - не до кпин,
Покотились - нема спин,
Де ореться борозна.
Масний ґрунт торка леміш,
На стерні там білий цвіт.
Вітер люляє квітки.
Сплять ромашки - будь тихіш,
Хай дрімають - не буди,
Від межі повзуть плуги.
Охнув цвіт, плаче стебло,
В небі сонечко зайшло
За сірі та за хмарки.
Крапле дощ - так холодно
І на душі голодно.
Бруд в калюжі - йдуть круги.
07.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015
Не зупинити час, не зупинити,
А серце рветься із полону мрій.
А серце прагне, прагне просто жити,
Щоб чіткий ритм, щоб не давати збій.
А мжичка облягає небо синє
І річка стогне поміж берегів.
Та в осені обличчя безневинне,
Хоч нею не один вже захворів.
Тепліє погляд у зруділім листі,
Де прихисток сумнівний горобців.
Вернути б молодість в запальнім твісті,
Гріховну безневинність й поготів.
Та осінь запечаталась на скронях,
Тим раннім приморозком в завитках.
В душі роки пережиток схоронять
І сум, зачаєний дощем в очах.
06.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015
Спить моя Муза, так щиро, мов та дитина,
Під голову долоньки і усміхається вві сні.
В осінніх барвах простелилась скатертина
І котяться по ній рядочком рум’яні калачі.
Стишився вітер, ані шелесне у листі,
Яблука гріють на сонці бочки свої запашні.
І зір купається у золотім батисті,
І Муза присідає на роздуми, на старім пні.
Лентою події - випробування долі,
Де воля гартувалась, з грудей виймаючи ножі.
В житті не раз волало серце прісьма пробі,
Але сходило тепле сонце - ховались в тінь вужі.
05.09.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2015
Біжать слова все змійкою рядком,
Їх підганяє думка-хворостина.
Аж раптом пустота - швидкий облом,
Тілом мурашки і змокріла спина.
Ловлю ту думку, що тіка прудка,
Та рветься, що оте старе мотуззя.
Шукаю знов - знаходжу реп’яха,
Ну, от маєш, - таки міцне подружжя.
Та, постривай, є з цього гарний зиск -
Відкинь старе - вперед ступай ти сміло.
І, як болить, щоб чутно було крик,
Щоб слово і пекло вогнем, і гріло.
29.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Лілове небо, лілові хмари,
Надбіглий вечір - сирець примари.
В глухої ночі такі от чари,
Що тиша висне - не чутно чвари.
Спить соловейко в гаю на вітці,
Лячно зозульці - малій сирітці.
Де ж прихилитись одній голівці?
Бо ходить щастя тільки назирці.
Сплакнула й квітка - вмилась росою,
В’януть пелюстки, а що з красою?
Налетить вітер - зірве - не встою,
Знайду спочинок під осокою.
Журчати буде мені струмочок,
У серцевині збере клубочок.
Бабине літо вчепить разочок -
Срібне намисто, мов оторочок.
Запалить осінь навкруг заграву,
В вогні дерева - їй те по праву.
Курли тужливе зронить пір’їну,
Вертай же, весно, на Україну!
29.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Впиваюся вустами у вуста,
Милує погляд, пестить обличчя.
Моя любове, чом ти не проста,
Чом ти лавина, де протиріччя?
Бува, накриєш шквалом почуттів,
Сипнеш вуглинок гарячих в груди,
Запалиш тисячу в них світлячків
І підмішаєш у хміль отрути.
Й наляже осінь нараз на душу,
Вітром розтріпається волосся.
У серці віра подасть проскурку,
Стену плечима, чи те здалося?
І знову стану я на стежину,
Тебе, коханий, буду чекати.
Притисну фото. Жаль, часоплину
Не зупинити, не упрохати.
28.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2015
Осколками гарячими улучив в серце,
Із жаром холод у зворохобленій душі.
Аж стерв’ятник кружляє, ти де, відкупнице?
Моя ти, доля, ласки твої такі скупі.
Тіло ж відозвою плоті колуном в розум,
Шматує сутність, на кусні рве:"Спинись, не йди"...
Маячить в тіні днів невідворотний фатум
І голос Ангела шепоче: "Усе прости"...
"Прощаю".., - заледве чутно - порух губами
І ніжність, тепло: живицею, струмком в стовбняк.
А колом прут - пече - не розведеш руками,
Що не підвладне волі - не зміниш те ніяк.
23.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2015
Чи ж то думки твої про мене, чи ж бо ні,
З душі переливаю ніжність в тіло.
Минають теплі дні, без тебе щось сумні,
Аж серденько в чеканні заболіло.
Сумом й полотнище гаптоване, слізьми,
Стібки хрестом у вишиванці з льону.
Вкладаю все єство в слова, щоб не цвіли,
Щоб вберегли - на службі ти закону.
А що сьогодні вбраний у важку броню
І форма захисна - кольору хакі,
Уклін низький тобі і всім, хто у строю,
Щоб квітла вільною Вкраїна в праці.
21.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2015
Розстелився туман до схід сонця в яру,
Налягає на кетяг червоний калини.
Спочива вітер там, спогляда на зорю,
Розгулявсь в серці щем, чи то так, без причини?
В високості хмарки геть деінде пливуть,
Тінь кладуть на крилечко, чіпляють край хати.
А думки все біжать, а думки любов ждуть,
Хоч любов те ще щастя, що може й карати.
Хай карає, нехай, у порівнянні суть,
Віра істинна в душу закладена снами.
Крізь тіла паралелі пізнання ведуть,
У відозві безмежжя єднання містками.
20.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Земний мій рає, ти моя любове,
Скільки тобі присвячено пісень.
Стрімголов, в небо передсвітанкове,
А піді мною дзвони "дзень" та "дзень".
Пливу лебідкою у Всесвіт сивий,
Чіпляюсь тілом зіркових вогнів.
Запалюють ті в серці цвіт червлений,
Що гонить жар, щоб в венах клекотів.
І не питай:" Що ж було поміж нами?.."
Ви такі різні, як то янь і інь.
Твою духовність я пила роками
Та гріх із ним підняв мене у синь.
18.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015
До задушної серцю жари
Пробивається в синь надвечір’я.
Пасма сірі спуска із гори,
Ті звисають донизу ганчір’ям.
І біжать під затишний карниз,
Де воркує голубка в печалі.
Скоро осінь пошле падолист,
Впише в душу прийдешні скрижалі.
Розворушить минулого сон,
Втисне в нього гроно горобини.
Не будуй собі з величі трон -
Зникнуть може любої хвилини.
16.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Ой, летіла душа на Олімп до Богів,
Притомилась в путі, бо з далеких країв.
Примостилась спочить - річка йде з берегів,
Мочить крильця вода - додає тягарів.
Їй би щастя знайти та й метеликом ввись,
Та круг неї вогонь, тільки, знай, бережись.
Та круг неї стіна, нависа:"Ти змирись,
Не усім, бач, літать, до землі прив’яжись".
Гірко стало душі - мутить погляд сльоза,
А надія в ту ж мить підставля рукава:
"Ти поплач, коли так, - й потекла борозна,-
Але рухайсь вперед доки ти ще жива".
12.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Вітре мій степовий, я ж бо Мавка твоя,
А квітуча Волинь - то моя є земля.
Там світила мені до схід сонця зоря
І купалась я там в чистих росах з маля.
Там бриніли хрущі у садку навесні,
Жебенів потічок після зливи дощу.
І хмелив мене дух пуп’яків на сосні,
Йшла на прощу душа по водицю святу.
Припадала в молитві до ликів благих,
Щоб любов зберегли, листопад що приніс.
Щоб діждалась тебе із далеких доріг,
Щоб на руки узяв та до серця притис.
09.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Пооране поле - не плугом - вогнями,
В немилості Божій лежить перед нами.
Руїна навколо, руїна у душах -
Чини-можновладці загрузли в баклушах.
Спітнілі сорочки не в них, а у черні,
Тамують ті спрагу в найближчій кав’ярні.
В диму сигаретнім розмови зболілі,
Полощиться розум в порційній жаливі.
Чи то пасинки ми, чи сучі ми діти?..
Полуда в очах, чом не смієм прозріти?..
Що нащадкам у скарб - одне марнослів’я?..
Загублене я, як простити?.. Знічев’я?..
09.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Сходило сонце. Повільно викочувалось із-за каркаса зруйнованого, зрешеченого кулями та снарядними осколками будинку і нависало над ним тим смертельним продовженням ночі, червонявою загравою.
Щоб не заснути на посту, а вранішній сон такий зрадливий, напосідає на обважнілі повіки, що мимовільно туляться одна до одної, склеплюючи очі, він жував суху стеблинку, яка віддавала гаром недавнього градового нашестя від лопотіння якого ще й досі дзвеніло в вухах відлуння наче, від камінців, що падають на бляху. А веселий зайчик, йому байдуже до втоми бійця, знай, блукав по обличчі того і таки витиснув заспокійливу усмішку. І якоїсь миті здалось, що вже й нема загрозливої небезпеки поруч. Бач, он і горобчик обізвався з надломленої вербової гілки.
- Живий! Живу! Промайнула в голові думка і теплою хвилею відгукнулась у грудях, де билось його гаряче, загартоване в боях, серце. І полинула в затишну домівку до рідних, заглянула у сквер, де під розлогим кленом стояла стара лавочка, улюблене місце відпочинку та роздумів. А потім прожогом гайнула на плесо, з жовтогарячим піском, озера і він уже, розмашисто розбиваючи хвилі дужими руками, був там, на самісінькій його середині. Прохолодна вранішня вода лоскотала плечі... Та ні, то не вода, то ротний торкав за рукав, повертаючи солдата до жорсткої реальності і злегка закашлявшись, трішки простудженим голосом мовив:
- Втомився. Іди відпочивай.
Черево шахти спритно прийняло бійця в свої прохолодні обійми і він заснув тривожним, короткочасним та тихим сном, що знову переніс його за тисячі кілометрів від скаліченої війною, сповненої гіркого стогону землі.
07.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Приспи мою пильність, обійми ще хоч раз
І розлий з вуст солодку отруту.
Хай заграє в душі тиху музику джаз
І теплом змиє з тіла простуду.
Й ти мене босоніж поведеш на вівтар,
Йтиму слідом сліпа, безголоса.
І зупинить всі стрілки старенький дзигар,
Щоб відчула - то милість є Божа.
Прихилюсь головою до твоїх грудей,
Вчую стукіт крізь щем я сердечний.
Заспіває в гаю "віть-тьох-тьох"соловей,
Він, як я бо, довірчо-безпечний.
04.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
З нетлінним у тліннім, обута в личаки,
Брела по дорозі буття.
Підвіскою зашморг голодної сили,
В миру, що любов’ю рекла.
Блаженна по духу, в доцільній офірі,
У серці молитву несла.
Благеньке те дрантя - накидка на шкірі,
Сочилася кров - не вода.
У солоді муки тривоги розлуки
І чаша Ґрааля, візьми.
Юродивий чує та волю гартує
І спати ляга, де зірки.
І Всесвіт мінливий його огортає -
Не в славу дзвінкі мідяки.
І жайвір не все його зранку стрічає
Та він не бере те взнаки.
І кожен з них має по своїй же вірі -
Вогонь, що до кості пече.
Як втомлені стануть нараз відпочити -
Відчують підтримку, плече.
03.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Ой, у полі, що край шляху, розрита могила,
Там літає сизий сокіл розпростерши крила.
Мочить кості в землі білі скупою сльозою,
Розверзлось над ними й небо - плачеться грозою.
Летять блискавки в могилу: " Чий ти будеш, сину?"
А десь мати біля хвіртки тамує провину.
Видивляє впалі очі на стежку, що в’ється,
Сушить холод її груди, а лихо сміється.
Одним-одна - одинока. Болять старі ноги.
Ухопилася, де серце, здалось, чутно кроки.
Та лиш вітер обіймає розхристані груди,
Ще, як вечір, зірка з неба падає їй в руки.
01.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
Твої чотки тримаю в руках,
В них тепло любих рук ожива.
І тікає від мене геть страх,
Ген, у степ, де клубить ковила.
Я ж біжу в волошкові поля,
Де від сонця вмлівають хліба.
В ім’я Духа Святого, Вітця,
Нехай прикрість тебе омина.
Я ж хмаринкою з неба всміхнусь,
Торкнусь вітром до твого чола.
Бережи себе, ну, хоч чуть-чуть,
Ти в мені й я сама - не одна.
30.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Душа вигнанцем рветься з путів тіла,
Тіка від пустоти щоденності суєт.
То глумом повниться, в виразках ціла,
То із твоєю створює міцний дует.
Їй би знайти золоту серединку,
Так, ні, із крайності кидається у край.
Прагне волі чи шукає спочинку,
Прийми її таку, як є, і не картай.
Не карай - карається сама давно,
В крихкому задзеркаллі любов основа.
На повні груди викрикнути б:"А то",-
Й завмерти, аби слова стали полова.
30.07.15
***
Я тебе відпускаю, біль в душі затисну,
На постій холод маю, хоч тебе і люблю.
Ти ж бо звик любуватись собою,
Що тобі до чужої душі,
Хай вмивається вщент гіркотою,
Було б тільки комфортно тобі.
Що брехня... Ти зріднився із нею,
Вона стала твоїм другим я,
А що топчеш чиєсь шестернею -
То ж не твоя є - чужа біда.
Пам’ятаєш, казав:"Я змінюся", -
Та забувсь, лиш оговтавсь, нараз.
Кисло якось собі усміхнуся,
А тобі - хай все буде гаразд.
Попри все, бачу зранене серце,
Що метається в клітці подій.
Хоч життя - то не чисте скельце,
Не спіши сам бруднитись, прозрій.
28.07.15
***
Кидаю в прірву власні почуття,
Серце наштрикую на гострі вили.
І кровоточить тіло в небуття,
Кричу:"Почуй мене", - що маю сили.
Та тисне клята тиша на мізки,
Куций кінець відрубує в надії,
А, якби зараз, враз, і залюбки
Припасти до тебе - кохання мрії.
26.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Сиджу, застигла з ручкою в руці,
Чистий папір зволожила сльоза.
Шукаю слів, щоби твоїй душі,
Донести ту любов, що не вмира.
І в склепі ночі світить світлячком,
Й твоє тепло торкається пера.
Вертає час кохання, де обом,
Хмелили голови танки гріха.
У млості падали й летіли ввись,
Боги благословляли звідтіля.
Коханий мій, ти тільки не барись,
Твоєю хочу бути, я - твоя.
23.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2015
За жінку цю порву любого,-
Читаю в погляді твоїм.
У далеч дивишся ти строго,
Я ж радію, зову своїм.
Черпаю ніжність крізь суворість,
Що проливається з душі.
Ще іскорки в очах, гарячність,
Що з серця ллється в тишині.
Дивлюсь на фото із теплотою,
Перед очима щастя мить.
Була пора та золотою,
На все кохання, що п’янить.
21.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Нету мужа, нет и денег,
Дать бы царю, кубарём чтоб в ельник.
И почём же небо зря копчу?
"Косят зайцы, косят зайцы трын-траву".
Плюхну гордая в подушку,
Кто шепнёт мне, милая ты душка?
Прыткий ветер в форточку летит
Да луна круглая глядит.
Красны звёзды пляшут, пляшут хоровод,
А душа в теле жива живёт.
И летит к тебе навстречу,
Эх, прижаться бы так к тёплому плечу.
И делить, что есть на двое,
Мое сердце ведь в конвое.
Радость, горесть и надежду
И одну на всех Победу.
20.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Не тримаю в душі я образи,
Теплотою сповняюсь уся.
Маю діти, онучку - то зрази,
Ніжний трунок мого є життя.
А що біль відчуваю я часто -
То уроки в дорожнім пилу.
Лиш би в серці запалене гасло
Не лишало у скруту одну.
Щоб горів каганець із любов’ю,
Де бичує хрестом майбуття.
Я схилюсь у молитві жертовно,
Будь щасливий, за ради Христа!
18.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Пекла оладки з думкою про тебе,
Заповнювала всю себе тобою.
І була в душі незмінна потреба -
Злітала душа в небо ластівкою.
І тріпотіла в повітрі крильцями -
Тебе шукала в безмежнім просторі.
З серцем здавалися погорільцями
Та не хотіли й крихти стервозності.
Замішували в грудях щем і радість,
Щастя, що привелось тебе зустріти.
І розповзалася по тілі слабкість -
Жадання знов кохати і любити.
12.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
Люблю, - і полилися тихі сльози,
Так може плакати тільки душа.
Зову, молю, стискаючи тривоги,
Що в моїм серці селяться щодня.
Гарячий погляд, милі чорні очі
І з лукавинкою веселий сміх.
І ніжність рук, котрі в щасливі ночі,
Доводили до забуття. То гріх?..
Щоби хмільні тіла були в знемозі
І часті дихання двох в унісон?..
Тебе чекаю знов - ти десь в дорозі,
Скоро вже північ, ніч, де сон - не сон.
05.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Жалю не потребую, хоч й плаче серце
І рветься із грудей, й стогін любові шле.
Вогонь в каміні, ще спомином крісельце,
Де ми сиділи вдвох, ти обіймав мене.
І не було поміж нами більш нічого,
Тепло кохання полонило всі світи.
Схрещені руки бажали лиш одного,
Щоб усамітнитись, хіба то був не ти?
Хіба то не ти купавсь у поклику тіла,
Не говорив у екстазі ніжні слова?
І розчинялась я в тобі, боготворила,
Ти був тоді моїм, а я була твоя.
03.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015
Мій буйний вітре, де ж ти, любий, прихилився,
Чи дощ тебе січе рясний, чи сонцем вкрився?
Чи ліг спочити десь ти між гілок берізки?
Якби ж я знала де, йшла би до тебе пішки.
Дарма, - змучена далекою дорогою,
Припала би до тебе я шовковицею.
Зняла би з душі твоєї усі тривоги,
Ривком зірвала б з тіла приношені тоги.
Розкошувала б в чорнім, кучерявім чубі,
Віддалась би начисто я шаленства згубі.
Милував би, напувала б коханням сповна,
Забрала ж тебе, мій милий, чужа сторона.
02.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Тягнуться повільно дні, проливаються мжичкою з очей,
наповнюють собою впалі зіниці збіглих років.
Припадаю пам’яттю до їхніх розпливчастих,
подекуди ледь видимих, запилених слідів.
Гортаю пожовклі сторінки часопису,
здмухуючи з них пил та вишукуючи вузли
ключових події, повертаюсь до їх витоків.
Біжу босоніж шовковистими травами,
підошви моїх малих ніжок топчуть квіти.
І синє небо віддзеркалюється в калюжах,
І усміхається сонце, і чайки кличуть ввись.
А згодом доля припасовує й мені чайчині крила,
тільки підбиті, і перші рани так боляче кровоточать.
Збираюсь із силами - встаю і лечу метеликом
до світла, і сама стаю світлом для інших.
І наповнюю сутність теплом, почерпуючи мудрість -
досвід давнини, бумерангову невідворотність.
І заодно перевтілююсь - дике оленятко зникає,
поступаючись місцем вовчиці - хранительниці сім’ї.
Родина, рід, країна - ось основні критерії,
носії золотої жили, що ніколи не зміліє,
не кане в Лету, якщо кожен з нас буде вносити,
та лишати на спомин майбуттю свою,
окремо взяту, посильно-уособлену лепту.
02.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Заглядає ніч в зашторене віконце
І хилить зір утомлений в солодкий сон.
Тремтять повіки:думку б прогнати конче,-
Вона ж, тікаючи, ховається між крон.
Вже й вітер угомонивсь, уклався спати,
І ясний місяць тулиться до зірочок.
Як же хочеться любити і кохати,
Щоб відчути твого серця тепла ковток.
Аби в обіймах дві душі жебеніли,
Укупі підіймаючись у небеса.
І млість в тіла гарячі поквапно лили,
Одне в одного пили хмелю почуття.
30.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Сипнула нічка з неба у пригорщі зірок,
Посеред всіх твоя, єдина, - наймиліша.
Душу теплом осяйним оділа в яломок,
Вигнала злидні геть - я стала зовсім інша.
Світ незвіданий відкривсь мені - кохання синь,
Летіли в безмір я і ти - маліла осінь.
Цідила крізь тіла любов сиву нетлінність
І лився шепіт: ще, - й було відсутнє, - досить.
І трунком вогняним наповнювались єства,
Гаряче дихання гойдало наші груди.
Те єднання хмільне, де незабутня краса,
Вписалася у спомин ярликом спокуси.
26.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015
Я іще є чи вже мене нема,
Котиться сонце колесом між хмар.
З душі зривається терпка сльоза,
Наповнює собою каламар.
Вмокну перо і букви, що криві,
Складу в слова і відішлю листа.
Горять признання, правда, не нові:
Люблю! А серце так біль шматує...
Тривожна тиша стукотить у скронь,
Здригаюся від зичного дзвінка.
Милий, ти де? Від самоти боронь,
Хай би я назавше була твоя.
24.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015
Прихиляє уява згорьовану землю до серця,
З шепотом тужним, що рветься, поклін тіло низько їй шле.
Україно моя, рідна ненько, в пізнанні безчестя,
Терпиш стійко наругу ти гірку за діяння пришле.
Припадаю душею до ран кривавих у любові,
Із лона матері сина - кровинку, на службу даю.
В зболенім зорі мольба на захист у Божім покрові,
У грудях тривога і гнів, що киплять... А я все молю.
Вклякаю, пропускаю крізь себе всі жіночі сльози,
Коліна пече розжарений сонцем затвердлий пісок.
Лопати дітей вгризаються в нього - вогняні грози,
Розум благає здорового глузду - доцільності крок.
22.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Між квіткових сонечок на лужку,
Сидить моє сонечко, як в вінку.
На голівонці пломеніє цвіт -
Маківка в волоссячку, знай, горить.
Споглядає внученька на красу,
На ромашки білі, що у танку.
На барвистість шовкову ніжних трав,
На жучка чорненького, що кружляв.
На бджілку, оту, котра носить мед,
Бринить обважніла - летить вперед.
Темні очиці проводжають вслід,
Аж мама гукає: "Доню, обід".
21.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
У кожної людини має бути своя гавань, пристанище душі, де б та могла очиститись, відпочити, набратись нових сил, храм беззастережної відданості та любові, торкнувшись котрої, душа сповнялась би теплом і інерційно віддавала б своє.
Циклічність кругообігу - потенційний вимір добра, прагнення його домінантності
над темними проявами людської сутності, яка, в часи випробувань, особливо гостро постає перед нами, де паростки зла, якщо їх не виполоти, стають розлогим кореневищем.
19.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2015
Чекання сум осою жалить груди,
Безпутні дні збирають шлейф думок.
Скімлить серце, що любо - не забути,
В долі вимолює щастя оброк.
Й голосять дні пошерхлими губами,
Душа вдивляється за горизонт.
Летять слова у небо голубами,
Летять до милого, туди, де фронт.
І нова зморшка на марнім обличчі,
Ночей безсонних свідок то німий.
Хапає тіло опостилість в кліщі,
Живи, коханий мій! Вертай живий!
16.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2015
Змарнілий день взяла в облогу ніч,
Чепурить в небі зорі пурпурові.
Склада душа перед собою звіт,
Спокою прагне, де би твердь в основі.
А в думці те, що так і не збулось,
Від чого ще болить у грудях досі.
Загублена любов, чи то здалось?
Так чом чуття, що зупинивсь на кросі?
Й збиває дихання сердечний щем,
І зір тепліє, де рідний силуєт.
Лама тасовані слова ущент,
Любов взаємна - то без ціни браслет.
09.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2015
Хтось квапливо проходить повз,
хтось опускає донизу полохливо очі,
а у душі моїй заклякнув зойк,
потеревенити є запросто завжди ж охочі.
Ось, тут вона - у всій своїй хижій красі:
без рук, без ніг - то хлопці все міцні,
в розквіті сил - такі ще молоді.
Не будь наївний, не думай, що війна -
те клопіт інших і не твоя біда.
То лихо спільне - в стогоні земля,
де гусениць брязкіт, мов сарана,
повзуть непрохані у хату гості,
спочити б всім їм на погості
і забиратись геть в дикі степи.
Невже прийшли часи орди?
Історії сліди б слід пам’ятати -
спинили її хід в горах,
що величають й нині бо - Карпати.
Орли ж голодні не стануть спати
й не зложать дужі крила від утоми,
у скелях не надовбаєш схрони,
коли біля гнізда чаїться небезпека.
І з теплих країв вертає лелека,
щоб рід новий зачати на своїй землі.
Стривожено, в далекій чужині,
корінням в неї не вросли,
спостерігають переселенці, заробітчани
і моляться, боліють серцем за Україну,
вона на всіх одна у нас - єдина.
Не діждетесь, ординці, - не буде згину!
08.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2015
Із народження я від сохи: з діда-прадіда, батька,
Почуваюсь у полі що в небі високому пташка.
Так хвилює мене тут пахуча барвиста ця казка:
Хилять маки голівки свої і чебрець, і ромашка.
Наливається хлібом зерно в полум’яній оправі,
Ллють на душу тепло в білих хусточках сонечка милі.
Гойдаються джмелі, скупані в медоносному сплаві,
Надривно гудуть на квітках тендітних - розважно-хмільні.
Заливистий жайвір гостей зустрічає в високості,
Чайка квилить і плаче, кружляючи біля гніздечка.
І тікають з капусти зайці, і ховаються в просі,
І так любо мені, і так горнеться синь до сердечка.
07.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2015
За туманом з диму, з сажі в’ється стежка лугом,
Там стоїть козак на варті, та й у парі з другом.
Чують "віть", де лист кручений, збитий, соком плаче,
Попід хмарами кружляє, хижий ворон кряче.
Ти не крякай, ворон чорний, на все - відступися,
Захищаємо ми землю, а кров - не водиця.
Захищаємо із честю - на те Божа воля,
Завелась у краю нашім ординська сваволя.
Вогнем палять нас фугаси - зупиняють стрілки,
Та нехай у вороженьків трясуться віджилки.
Стоїмо ми насторожі матері-Вкраїни,
Наші цінності - свобода! В гурті ми - єдині!
04.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2015
Сходить сонце над горою, ллє світло донизу,
Біжить життя все рікою до краю карнизу.
Дав Бог всякому серденько і душу, і розум,
Щоб творив по честі долю і не робив безум.
Бо буває, що буяє дерево зелено,
А в середині трухляве і живе все темно.
І душа квилить холодна, зубожіла й боса,
І заклякла у поклоні на намітці з проса.
А буває посилає тепло й порятунок
І так щедро, як хотів би, не вбереш у клунок.
Світ широкий - кожен знає - не всі хочуть знати,
Що добро славить дорогу, невдячність - то грати.
02.06.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2015
Ех, розтягни, гей, музикО, міхи на всю руку,
Хай співає баян душею - маю задуху.
Так серденько штрика колька - хапаюсь за груди,
Чи туди хтось ненароком сипонув отрути?
Чи роки, ті, що збігають, й загубились в лузі,
А зозулька не кукує по всій тій окрузі?
Чи то день краплистий дощик освятив водою,
А мене забув скропити - пішов стороною?
Побіжу ж я в чисте поле - стану серед лану,
Розвій журу, вітре свіжий, - не введи в оману.
Хай же доленька поверне на тверду дорогу,
А як йтиме крутим схилом - дасть пересторогу.
31.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2015
Ти люби мене, милий, кохай, від зорі до світанку
І, хай цілому світу не буде в цей час до нас діла.
Випий жур поцілунком з очей та милуй мене, бранку,
Зірви одяг увесь і занурся у запахи тіла.
І впаде на тебе любов - моя спрага ненаситна,
І підхоплені диким танком закружляємо в парі.
І жага чаруватиме нас - солодко-оксамитна,
Відкриємо себе ми в новім, осяйнім ареалі.
Й обіймуться єства на найвищій пісенній октаві,
Аби вирвать з гарячих грудей хмелю ойк барвінковий.
Ми впадем у зім’яту постіль - порадієм заграві,
Усміхнемося сонцю - воно - свідок наш випадковий.
30.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2015
Щось підкрався смуток до мого обличчя,
І з очей вологих витиснув змію-сльозу.
Й розриває серце, тисне так обручем:
Невідомість, відстань - відміряло лихо мзду.
Душа неспокій відганяє невміло
І бурлить, карається на хвилях почуттів.
Ніжність і тривога у парі осідло
Та тепло у грудях б’ється в цілий ряд пластів.
Я ж бо так молила цю любов у Бога,
Зустріч неминучу він з небес ясних зіслав.
Будь сторожем, доле, аби рока склока
Не сміла кохання вибити зі щастя лав.
28.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2015
Грай же, моя скрипко, звесели співом серденько,
Як приїде ж мій миленький - обійме любенько.
Хай дорога йому буде встелена пісочком,
Я до нього відізвусь теплим голосочком.
Я до нього відізвусь ніжними словами,
Він пригорне мене міцно дужими руками.
Так пригорне, поцілує, аж душа зімліє,
Поміж нами в темну нічку любов запанує.
Посиплються зорі з неба, а місяць всміхнеться,
По усьому моїм тілі вогонь розіллється.
Розіллється, переллється коханому в груди,
Грай же, моя скрипко, хай війни в світі не буде.
26.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2015
Люблю його, люблю, що може так й негоже,
Без нього сум в серці ношу у дні пригожі.
Вкрий його крилом своїм, Ангеле-стороже,
Щоб сумніви душі не теребили жодні.
Нелегкий шлях - служити боротьбі, народу,
Стояти мужньо на посту в любу погоду.
Мати кремінь в серці - виборювать свободу,
Не ослабити в собі козацького роду.
Люблю його, люблю, аж пече в грудях вогонь,
Теплом скубоче мозок та частує тіло.
Ривком стискаю руки тремтячі біля скронь,
Підтримай його, Боже, щоб життя зоріло.
25.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
Душа моя, що тополиний пух,
Випорхує з тіла і блукає.
Зірвала давній та сверблячий струп -
Років громаду, - візьми їх, плає.
Очищуся в легенькім сповитті
І надщесерце зрину в синяву.
Молитись буду, щоб у цім житті,
Призначене пізнати рандеву.
Користю сповнитись ради добра,
Теплом ділитись, що в серці маю.
Терпляче нести даного хреста,
Все до денця вичерпати з паю.
23.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2015
В твоїх обіймах смерч вогню,
Ловлю себе на похоті занози.
На двох постіль в думках стелю,
Із вій зриваються пекучі сльози.
Образ в очах, мов наяву,
Ось тут сидів, там цілував у губи.
А там, залізши під пахву,
Сопіла мирно, тихо так - без згуби.
Згуба ж на зирці йшла сама,
Розвиває плоть, полонить бажання.
Кіптявою пахне ковила,
За злочин має бути покарання.
23.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2015
Похилилась калинонька на стару могилу,
Білим цвітом обтрусила галузку, що тліла.
Пробилася із земельки молода травичка
І учулася калині залпів перекличка.
Загублені людські душі волають до Бога,
Крізь роки вита в повітрі сердечна тривога.
Безневинних катували зірчасті ті звірі
Та воздалось їм із часом по їхній же вірі.
Хрестувала пам’ять навіч клеймом супостата,
Бо творили зло без міри, за те і розплата.
Не спішіться панувати на чужій царині,
Бо прийдеться й вам спочити рано в домовині.
17.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2015
Блудливо-грішна, Господи, прости,
В гарячім серці стримую прокльони.
Братаєшся з війною знову ти,
Я ж й не шукаю тому заборони.
Перченим жмутком падають слова,
Душа по вінця сповнена тобою.
Єство ненаситне - кругом голова:
Слабка, люби мене, люби такою.
Стирає грань, де ніч і день, жага,
Міцних обіймів спомин всюдисущий.
Ти - раб війни, а я - твоя раба,
Нас не розлучить й ворог найлютіший.
16.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2015
Нахилилась до водиці верба блідолиця,
Обіймає її щиро та бистра сестриця.
Ніжне листячко полоще, умиває гілля,
Обіцявся вчора вітер скрасити дозвілля.
Обіцявся і байдуже, що чека вербиця,
Чи у нього замість серця у грудях є криця?
Чуле ж серце тисне груди та у щемі б’ється,
Умовляє сестра вербу: " Не плач - все минеться."
"Правду, сестронько, говориш - все в житті минає
Та хто любить - тугу носить - сам себе карає.
Як згадаю милі очі, горду ту поставу -
Все віддала б і життя бо, душу у заставу.
Все віддала б, щоб коханий поруч був усюди
І нехай люди говорять - на те вони й люди.
Хай говорять, лиш не заздрять чорними словами,
Тінню стану, йтиму тихо милого стопами".
15.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2015
Ломакою, вітром кинутою,
гострим кінцем між ребра - штрик.
Війна - вишкір звіра дикого.
Сплюндрована гине земля,
краплі крові всотавши.
Знівечені долі на дорозі хресній,
обійнявшись, стоять.
Капають сльози.
Душі мертвіють в тілах живих
блюзнірством упившись.
В серці осколком гострим біль
ниє, смокче попід лопаткою.
Руки тремтячі вгору підняті,
з пасмом волосся сивого у кулаці.
Господи! Дай нам сили!
Помилуй! Спаси!
Захисти нас!
Збережи Україну!
12.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2015
Шарудить вітер стиха на липі,
Ніжний лист пустотливо дійма.
То притихне в кульбабковім цвіті,
То у небі хмарки перейма.
То гайне аж до сонця у гості,
Те теплом обігріє його.
Він прооре змійку у волоссі,
Кине пасмо мені на чоло.
Та цілунком обпік губи милий,
Приголублена ним я стою.
Ох, який же тривожно-солодкий,
В своїм серці на все збережу.
З зойком двері закрились в трамваї,
Люба постать в віконному склі.
Та не вчують чужі глашатаї
Слів покори на цвілості тлі.
12.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2015
Гуляй, гуляй, козаченьку,
по крові ти вражій.
Не померкла твоя слава,
не вмре, не поляже.
Розчісує вітер гриву -
летить кінь з запалом.
Зупинився, ніздрі здуті -
видихає паром.
Б’є земельку копитами -
козак на сторожі.
Проженемо геть чужинців -
стануть дні погожі.
А поки що гострі шаблі,
з бувальців мушкети.
Без тремтіння руки дужі,
влучні рикошети.
Пануватиме лиш правда
на матінці милій
В дружних лавах відвоюємо
волю Україні.
04.05.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2015
Камінчиком гострим у серці сльоза,
Я знову без тебе, я знову сама.
Постіль зберігає ще твоє тепло,
Ти повертайся, щоби там не було.
Може випадково, на те є життя,
Зачепила за душу, хоч не просто так.
Дійняла тебе я, в запалі, словом,
Те забудь - важливо, що любо обом.
В нагім тілі легіт - то пам’ять жива,
Здіймаються груди, там дзвін калата.
Кохання нутрує в блакиті весни,
Ти подумки, милий, мене обійми.
30.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2015
Берези білі -
листя зелене,
Бараки довгі -
душі краплені.
Пагони вовчі -
на все позичені.
У статті 58-ій -
життя людські скалічені.
Там ворон кряче
та понад кручею.
Доля соломкою
в’яже єдиною.
Смерть голодна
йде лісоповалами.
Хрести без імені
поміж ялинами.
Тайга до вічності
в прощенні хилиться.
Живих стрічає
стара околиця.
Дорога будь-куди
для них заказана.
Хоча вина на те
ніде не вказана.
18.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2015
В молитві все послань чекала, моє кохання,
З’явився ти, якось неждано, у дні зітхання.
Сяйнув очима, розсипав тихий сміх спокволу
Та втрапив в моє серце, що раптом аж вкололо.
Притиснув до грудей так міцно - пропав мій спокій,
Слідом, куди ступала, твій погляд кароокий.
Похмурість днів осінніх тепле накрило світло,
Пестощі рук гарячих, наче ніжне монисто.
Пила запоєм жар я - на крилах мрій летіла,
Любила вперше сміло від ласки розімліла.
Збігав час непомітно між почуттів киплячих,
Гуляв вітрець веселий серед садів притихлих.
18.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2015
Любов, - мов кістка в горлі для можновладя:
відродження, радикалізм - чисто по-українські.
Втоптати б в бруд його, розтерти б в порошок,
щоб вітер пилом підійняв під темні хмари.
Бояться подиху дужого палючого його,
що у серцях гарячих так мужньо б’ється.
Кістяк гниття гулаговських дощок манить їх,
з тайги у сни приходить посірілий череп
і беззубо, бездонними очними дірками
вдивляється у них і глумиться, сміється.
Кричать та стогнуть духи безневинно вбитих
в "котлах" новітніх і простягають руки
в мольбі до неба, помсти просять.
Гнів праведний гряде, клекоче в грудях.
Ми вже не ті."Не бидло, не раби".
Не поставити смиренно стояти нас,
не гнуться коліна.
Гукає, криком кричить руїна.
Є віра в нас і сила духу, і сила волі,
і поступ в нас тверда, бо є єдина в нас земля,
що з прадідів-дідів зоветься Україна.
16.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2015
Свіча воскова палахкотіла на столі,
Сипали зорі з неба ясні самоцвіти.
Моя долоня була в твоїй дужій руці,
А місяць заплутавсь у ясеневі віти.
Тебе чекала, любий, здригалась від дзвінка,
Шалено билось в ніжнім приступі серденько.
Вготована всякому цільова висота,
Твоя - славити слово - Україно, ненько!
І я чекав на нашу зустріч, моя мила,
В’явно до грудей в обіймах теплих пригортав.
Злились нараз тіла й вуста жага скріпила,
Податні душі вогонь кохання колисав.
16.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2015
Тремчу усім своїм єством жіночим
І в любі падаю, міцні обійми.
Щастя в погляді ніжнім, теплім,
Ловлю ласкавий твій, геть п’яніючи.
Хилюсь на зіткані зі сталі груди,
Впиваюсь запахом мужнього тіла.
Обпік вогнем, цілуючи у губи,
Від того доторку м’якого мліла.
Господу дякувала - тебе вберіг
Та захистив у пекельну годину.
Пройшов бо чимало важких ти доріг,
Тих, де подих смерті холодить спину.
15.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2015
Опустив вечір очі додолу,
Впав в обійми до ночі туман.
Не прикрити дранням правду голу,
Роздягли, мов капусти качан.
Все дебати, дебати з екрану,
Красномовність солодить слова.
Підіймається дух від ладану,
Раптом гуркіт у шлунку, овва.
Економія - тонка наука
Та пізнала її я ази.
Аж виходить така от вже штука,
Що кінців не зведу, хоч кричи.
Та й кричати - на те треба сила,
Я її в силі волі знайду.
А біду, що не раз вже косила,
Як той пил під ногами, стопчу.
09.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2015
Гойда вітер, гойда дужий тонку ще тополю,
Гне додолу стан пригожий, чинить їй сваволю.
Огортає її вечір у сутінки сірі,
Не зважає, бо байдуже, на слова несмілі.
Чом ти, доле, так лукавиш? Дала мені вроду
Та не бачила я щастя на віку ще зроду.
Небо зоряне без хмарне. Вмиваюсь сльотою.
Не зігріє місяченько, лиш манить красою.
Та краса його холодна не дійме серденька,
Порятує від падіння рідна бо земелька.
Міцно корені пустила я у піщаницю
І у кволості споглядній маю в душі крицю.
08.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2015
Лантухами хмари гонить вітер в висі,
Облягає місяць, що блищить щитом.
Буб’яніють бруньки на старім горісі,
Ллється срібне сяйво над цупким шатром.
Роздирають тишу навісні фугаси,
Здригається в гніві змучена земля.
Рукам загребущим байдуже, що красти
Та чуже свавілля за живе чіпля.
Насторожі ночі вартові в дозорі,
Припадаю серцем, де шрам, що зудить.
Віддам свою душу твоїй непокорі,
Чекаю, коханий, на зустріч, що снить.
05.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2015
Стримую у серці сум з любов’ю - все навпіл,
Спливає гулко час повільною ходою.
Народ терплячий наш та упертий, яки віл -
Не дозволить глуму над рідною землею.
Збіговисько собак вгризається у святість,
Чайкою раненою набат з дзвіниць між хмар.
Розбурхує по крові козаків завзятість,
Нащадками успадкований той Божий дар.
Відродимося з попелу Феніксом й зелом
Увінчаємося і розцвіте калина.
Зберемося вільні, дружно, за одним столом,
Славити будем матір, ім’я їй - Вкраїна.
04.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2015
Притишив вечір враз гамірне місто,
В брудних калюжах відблиски вогнів.
Життя наповнюється новим змістом,
Його збудити ти в мені зумів.
Перебираю в пам’яті зустрічі,
Що самописець в серце вкарбував.
Збігає час - вони ж миліші вдвічі,
Так ніжно в ньому ти мене кохав.
-Ти - моя жінка, - шепотів на вушко
І пестив груди, міцно цілував.
Гарячий подих відчувала низько,
Гортанний крик з грудей ти виривав.
Купались в розкоші злиття обоє,
Тремтіла лань в мені, ти - сніжний барс.
Прийшов непроханим, дикий розбоє,
Але сильніш тебе - любові жар.
02.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2015
Серпневе сонце, пробиваючись крізь зелене листя, світило прямо в розпачливо-втомлені очі десятирічної Люди Палімушкет і піт, солоними краплями стікаючи по обличчі, скапував прямо на віддуту гіркою картату кофтинку, заправлену у спортивні штани. Занімілі малі рученята, високо підняті над головою, напружено стискали гілку, а ноги, тремтячи від напруги, прийнявши позу шпагат, ледь тримались на розчахнутому, здвоєному абрикосовому стовбурі.
Аж, ніби, жалісливо, скрипнула хвіртка. У її прорізі Люда запримітила свою учительку Клавдію Іванівну. Та ж, у свою чергу, також звела очі у бік рясно всипаного жовтавими плодами дерева.
- Іване, - загукала вона через невисокий сусідський паркан, - іди зніми свою дочку з мого абрикоса.
Загодя, звільнена з абрикосового полону, Люда, підпираючи спиною шершавий стовбур, сиділа на батьківському подвір’ї і перед нею, потрясаючи в руках великою кропивою, стояла мати.
- Ти чого туди полізла, - гнівно відчитувала доньку.
- Абрикосів захотіла, - шморгнула та кирпатим носиком і тієї ж миті, ніби насміхаючись над словами дівчинки, щось гупнуло між ними. То дозрілий абрикос зірвався з дерева, під яким вона сиділа.
- А це що по-твоєму, - мамина рука з кропивою хитнулась у бік падалки, - ану, вивертай пазуху.
Люда покірливо висмикнула кофтинку із-за пояса штанів і звідти на землю посипались злощасні сусідські абрикоси.
- Ану, їж їх, геть, чисто усі, до єдиної, щоб з’їла мені.
Дівча, суплячи чорні брівки та стримуючи себе, щоб не розплакатись, бо ж таки почувалась вимученою після тривалого висіння на сусідському дереві, мовчки їла принесені: соковиті, солодкі абрикоси, що вже для неї віддавали кислотою та думала про себе, щоб відволіктись, що скоро літо закінчиться і вона піде до школи.
А літо й собі непомітно добігало прямісінько в жовтаві обійми осені. Подув пронизливий вітер і вже перші білі сніжинки лоскотали холодом обличчя Люди. Надбіг морозець та скував річечку, що протікала неподалік їхнього обійстя.
Люда зі своєю двоюрідною сестричкою Танею, мов дві галасливі синички, побігли, розмахуючи пухкими портфеликами, до річки. А там рибалки прорубали продухи, щоб риба, що є у річці, не задихалась від нестачі повітря. І риба, на захват та задоволення дівчаток прямо юрмилась у воді, звільненій від льоду. Вони вже й забули про школу. Повлягались обоє на лід ницьма і давай ловити ту рибу руками та відкидати її убік, неподалік ополонки.
Скоро кілька кілограмів риби безпомічно примерзали до гладенької, прозорої льодяної поверхні. Діти, визбиравши рибу, задоволені собою, поспішили додому, а вечором обоє уже горіли в температурному вогні. На запит дорослих, де взяли рибу, відповіли, що то хлопці їм дали. Допитуватись докладніше часу не було, швидка вже чекала на подвір’ї.
В обід, Людина мама, поспішаючи до лікарні, випадково зустріла хлопців.
- Хлопці, дякую вам за рибу, - мовила на ходу.
- За яку рибу, - перепитали здивовано ті, рівняючись з нею.
- Та за ту, що ви наловили, - не розуміючи, що відбувається, уточнила мама.
- То не ми ловили, то Люда з Танею наловили, - кинули у слід підлітки.
- Ну, Людка, ох, і дитина, - в серцях хитнула Юлія головою, а очі самі, мимовільно, стали підшукувати тонку, гнучку хворостину.
Та бабуся, від душі жаліючи хвору онучку, ще зранку принесла тій 50 карбованців на ласощі і вона, на радощах, на всі, накупила різних цукерок і до обіду встигла ними об’їстись та так, що по всьому тілі пішла червонява, плямиста висипка, яка свербіла і чесалась.
Маму, яка надійшла, в інфекційне відділення не пропустили. Вона, потрясаючи під вікном доньчиної палати прутиком, грозила відшмагати ту по м’якому місці, по тому, на якому, зазвичай, сидять, як тільки Люда повернеться з лікарні додому.
Та, доки Люда видужувала, мамин гнів минув і сім’я радо зустріла її, і прийняла в свої теплі, розпростерті обійми.
31.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2015
Добридень, люба, - голос з хрипотою,
А в серці музика весни бринить.
Міцно стискаю телефон рукою,
Ох, як же хочеться спинить цю мить.
Даруй, що довго не дзвонив тобі я,
Але розмову щиру вів в умі.
Влягалась тиша, як вмовкала зброя
І виринав твій образ у пітьмі.
І я тривожилася, мій коханий,
Молила Господа, щоб захистив.
В’їдався час в крихкий світ з порцеляни,
Вогонь в душі скріпляв його, горів...
27.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2015
Тулюсь щокою до щоки шорсткої,
Легеньким вітром груди обійму.
У поволоці ночі золотої
Я знов відчую, що тебе люблю.
Вдихаю терпкий піт, втираю сльози,
Солоність губ твоїх в душі лишу.
Об духу твердь череп’ям "барбароси",
Разом з тобою я в однім строю.
Пливе туманом дим за видноколом,
Чіпляється за місяця ріжок.
У скруту віра є надійним тилом,
Чого немає ні один божок.
25.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2015
Ой, якби ж бо я, мій милий, та й літати вміла,
Горлицею я б до тебе сизою спішила.
Хмари в небі розгорнула б крилами-руками,
Вуста твої б цілувала спраглими губами.
До серденька я б припала, що б’ється в напрузі,
Посвист кулі чорним круком там в’ється в окрузі.
Із очей забрала б втому, щоб дивились зірко,
Теплом душу відігріла б, щоб трималась стійко.
До грудей твоїх схилилась, випила б знемогу,
Щоби використав розум всю пересторогу.
Щоби оркам чужорідним було місця мало,
Щоб втікали в московщину, аж п’ятки мелькали.
24.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2015
В небі вечірнім шукаю зірку,
Одну-єдину - твою й мою.
Тепліє погляд і пісню дзвінку
Душа співає у сповитку.
Омилась ніжністю скупою
В почутім голосі, шуга в політ.
Ховаєш сміх за бородою,
Ловлю, вустами мовлене:"Привіт!"
Серце зривається назустріч,
До твого тягнеться, де монітор.
Милішого немає опріч,
Де є любов, там все ясний колір.
20.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2015
Б’ється думка, зіткана з бажань,
таких шоколадно-карамельних
та натикається на бар’єр обставин,
чужою рукою розставлений,
де ми - пішаки на дошці шахматній,
де лиш два кольори: чорний і білий,
а проміж ними інші - в душі:
стиснуті, задавлені, защемлені і крихкі,
мов весняні, молоді, тендітні пагінці,
які тягнуться до сонця, до тепла
та зрадливе воно, з вітром морозним,
що рекошетить їх, а вони уперто
шукають виходу, щоб жити і нести в собі,
з глибини серця збурену,
на поверхню підняту,
чисту і тому вразливу, любов
та огортати нею світ на почуття змілілий
і бути отим висотним маяком,
котрий освітлює шлях кораблям,
що навпомацки шукають пристань
у штормову непогоду та у чорноті ночі.
18.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2015
Я б писала тобі щохвилини листа,
Укладала б у нього і серце, і душу.
Та триматися мушу я строго поста
І, як треба, спокою твого не порушу.
Милий, спи, зацілую в жаданому сні,
Віддаси мені кіптяви вугіль із тіла.
Я в уяві з грудей твоїх вирву усі,
Всі турботи, щоб втома й тривога не їла.
Примощуся тихенько, аби - не чутно,
Спи, коханий, ти вже не укритий вітрами.
Я теплом своїм вкрила тебе і панно
Не відгонить, аж, ген, вогняними вратами.
15.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2015
Відпусти, не турбуй мою душу думками,
Не кори, що вже іншим живу - не тобою.
Я просила, молила про зустріч роками,
Ти ж мене обминав, мов була я чумною.
Кожен міст стороною - вже й нема вороття,
Я щаслива із іншим, з ним іду в майбуття.
Й не кажи, що лисиця - то провина й твоя,
Що втомилась чекати, шепотіти ім’я.
Гукати у простір, у відповідь - глухота
І заломлені руки, і в очах все жура.
І тремтіння у тілі, я ж бо жінка - жива.
Спокуса ти нині чужа, я тобі чужа.
13.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2015
Чутливим тілом вкутаюсь в любов,
Порину сутністю в виток безмежжя.
Позбудуся умовності оков,
Помру в тобі і загодя воскресну.
Оновлено дивитимусь на світ,
В твоїх очах щаслива розчинюся.
Спаде до ніг зіжмакано батист...
Ти знову мовчиш, а я хвилююся.
Хоч, знаю, не належиш сам собі, -
Війні, що клекотить вогнем, громами.
Найкращі віддаються боротьбі,
Боги, не становіть війну між нами!
12.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2015
Стоїть в зажурі дуб високий,
Верхів’я вітер хвацько обійма.
Та ще хмаринки сизоокі,
Неквапом гостювати йде весна.
Набуб’янила верболози,
Водою тонкі верби напува.
Теплом пестує хмарочоси,
Двори у свіжу зелень убира.
Галдять бабульки на лавицях,
На вишнях кубляться малі пташки.
Горять лампадки по каплицях,
Боже, бути в мирі благослови!
12.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2015
Гори моя, ватро, вогнем у душі,
Дорогу в майбутнє осяйно світи!
Палає кохання і вдень, і в ночі,
У серці моєму так тепло, там ти.
У голосі ніжність: "Ти ж вишня моя:
Дозріла, солодка, спізнав тебе я."
Від слів отих млію, думок метушня
Ураз припинилась - зорею зійшла.
І з місяцем в парі у даль попливла,
Щоб тихо торкнутися твого плеча.
На вушко сказати: "Твоя я свіча,
Зустрілись обоє ми не просто так."
10.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2015
Кричу, благаю, гукаю до усіх святих,
Бажаю, ні, неземного - простого раю.
Щоб любі руки обіймали мене - не штик,
Жіноча слабкість те - себе нею картаю.
Ловлю теплий промінчик сонця на обличчі,
Вдивляюсь, ніжно обіймаю поглядом твоє.
На нім суворість, відбитком - тривожні вісті,
Стискають серце та крають навпіл, надвоє.
Іще один вантаж "200" у журавлинім ключі
Блідою тінню небом летить у безсмертя.
Здригаються плечі, від напруги тремтячі,
Плаче без сліз і повниться злістю осердя.
07.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2015
Занурюю руки у сонце,
Уся проникаю у тебе.
І б’ється шалено так серце,
Любов пропускаю крізь себе.
Воркує твій голос здалеку,
В уяві ти поруч зі мною.
Розкриємо ласк картотеку,
Пройдемо тією ж стопою.
Тепло ллється в кожному слові,
Весною лягає на душу.
Міцніє в духовнім остові,
Із тіла викурює стужу.
04.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2015
Самсон поспішав, рясний піт застеляв йому обличчя, змокріла лляна сорочка прилипла до дужої спини та він на це не зважав. Кремезний чолов’яга, він на всю ширину свого двометрового зросту, розмашисто косив і косив, і стиглі житні стебла, з налитими золотом колосочками, рівними покосами лягали на розніжену сонячним промінням землю.
А збоку нього, напуваючи собою прибережні розложисті верби, бігла у далину, аж, ген, за синій обрій, річка Ірклій. Стиха шумів очерет, прислухаючись до плюскоту риби, а тої у річці водилося багацько.
- Годувальниця ти наша, - шанобливо називали її миряни, бо в недалекому 1933 році не одну сім’ю врятувала від голодної смерті і Самсонових трьох дівчат, з роду Вирвикишки, не полишила напризволяще і от середульша, Марина, уже й заміжня. Правда, не встиг Господь дати їм діток, не встигли молоді натішитись любощами, як нове випробування випало їм на долю, пішов її Микола на війну.
До слуху Самсона донісся далекий, іще ледь чутний гул, котрий з кожною хвилиною ставав усе ближчим, заповзав у душу, сповнював її гнівом і вже у скорому часі, брязкаючи гусеницями та обдаючи його кіптявою повз нього проповзли танки з чорними хрестами на броні, де сиділи, з самовпевненою пихою на обличчі, ворожі солдати.
І знову над селищем, над людьми на два довгих роки смертельним, невидимим куполом зависнув страх, біль і горе та вони не в силі були збороти духу волі, зламати та підкорити народ, який завжди прагнув самостійності і приниження, свавілля зайд не розтоптали їх гідності.
І Марина, схоронивши глибоко в собі відразу до чужинця, який з автоматом, направленим на неї, підстеріг її вечором біля колодязя і як не відбивалась від того, силоміць заволодів нею, прислухалась, як, там, всередині неї, зароджувалось нове життя і вона вже знала, що буде любити цю дитину на зло, наперекір долі.
І коли повітря потрясала канонада наступу радянських військ, у окопі, виритому німецькими солдатами, вона народила дівчинку.
Настуня зростала жвавою, розумною дитиною, від залицяльників не було відбою, а вона вибрала тихого, спокійного хлопця Романа, що тільки здалеку ласкав її теплим поглядом великих, карих очей.
Молодята жили дружно, в злагоді і любові, ростили двох синів та чорнобильська катастрофа змінила все, розділивши світ відтінків навпіл. Їй, Насті, виповнилось лиш 42 роки, як темний світ потойбіччя забрав її у вічність.
Михайло розміреною ходою ступав між могилами. Ось і його рідні, усі вже тут: дід, баба, тато, мама, молодший брат, якого забрали лихі дев’яності.
- Недогледів, - скрушно хитнув головою Михайло і по щоці скотилась скупа чоловіча сльоза, - недогледів та вони, ті, хто наживу збагачення, поставили для себе вище всіх людських цінностей мусять за все заплатити, за все і він не буде стояти осторонь, а зі зброєю в руках піде боронити свою землю від новітніх зазіхачів на чуже і його девізом від нині стануть слова:
- Як не я, як не ми - тоді хто? Хто буде боронити нашу землю, як не ми самі, кожен окремо взятий та всі разом.
03.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2015
Збігла ніч в затуманений ранок
І світанок прокравсь до вікна.
Принеси ж мені гарний вістунок,
Я ж без милого маюсь одна.
День чи час промина самотою,
Всі думки, всі до нього біжать.
Напилась з ним хмільного настою,
Хоч й не знаю, йому чи під стать.
Милувались, минали години
Та розлука забрала його.
Ми ж бо діти звитяги - русини,
Гідність муляє всяке ярмо.
01.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2015
Вслухаюся у терпку, нестерпно гулку тишу,
Скарбом безцінним мовчазний телефон у руці.
Уповаю, шепчу Вседержцю молитву щиру:
Господи, оберігай же його, - тривожні дні.
Нехай надія всечасно гріє чуле серце,
Зором охоплений миттєвим він увесь в мені.
Печатка пам’яті - то Адамове реберце,
Два тіла злиті: моє й твоє - в екстазі, шальні.
В обіймах, конвульсійно здригаюся востаннє,
Розморена теплом ласкавих рук притихла, сню.
Вуста обпік цілунком гарячим на прощання.
Кохаю, Господи! Оберігай його, молю!
25.02.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2015
Зарошена сльозою рясніє стежка літ,
Сліпа розруха - тінь, - сновигає за нами.
Заглиблююся вкотре у власний душі світ,
Де моє я в реальності відгонить снами.
І рветься з пам’яті єднань така принада,
В розкутій безсоромності любові зваба.
І рук тепло твоїх, і в серці насолода,
І так хвилює зір мужня тілесна врода.
Відхлинуло бажання і клята пустота
Повзе гадюкою, де цілував у груди.
В повітрі висне непідкупності голизна,
А розум волає до привида Іуди.
21.02.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2015