Валентина Ланевич

Сторінки (13/1224):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Небозвід ніч цяцькує зірками

Небозвід  ніч  цяцькує  зірками,
Заціловує  сосни  та  клени.
Одягли  з  хмар  пухнаті  панами
Й  не  шукають  раптові  дилеми.

І  ясніє  між  гілок  сердешно
Кособокою  скибкою  місяць.
І  зворушує  в  серці  сакральне,
Почуття,  що  в  собі  воно  містить.

І  до  тебе,  коханий  мій,  милий,
Ллє  доріжку  з  мережива  срібну.
Не  йми  віри  тому,  хто  злостивий,
Знаєш  душу  лиш  ти  мою  ніжну.

Гомонить  із  тобою,  як  сумно
Їй  стає  рахувати  години.
Час  тікає  повз  мене  безшумно,
Я  ж  чекаю  від  тебе  новини.

Все  чекаю,  чекаю,  чекаю...
То  молюсь,  то  умиюсь  сльозою.
Ну,  а  час,  час  тікає  безкраю,
Як  же  бути  у  нім  сиротою?

Пригортаюсь  до  тебе  ночами,
Якщо  сон  краде  пугач  крізь  шибку.
Солод  п’ю  з  твого  тіла  вустами,
Аби  щастя  відчути  ще  дрібку.

25.07.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2019


Ти чого прийшла…

Ти  чого  прийшла  і  вили
Пхаєш  прямо  чуть  не  в  ніс?
Зайченя  гарненьке  й  миле
На  стерні  сидить  і  в  ліс
Не  втямки  йому  тікати.
Правда,  в  лісі  хижий  лис,
Тільки,  де  ж  малому  знати,
Що  життя  колючий  спис.
Не  навчила  те  ще  мати.
То  ж  сидить  із  переляку,
Лиш  притислось  до  землі,
В  животі  -  зерно  до  смаку.
Що  робити  з  ним  мені?
Та  інстинкт  додав  враз  сили
Й  пострибало  зайченя,  
Що  не  втрапити  на  вили,    
Вже  й  не  видно  з-під  пенька.

21.07.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2019


Доле моя, доле…

Доле  моя,  доле,  викупана  в  житі,
Колоском  від  сонця  й  стеблами  обвита.
Стану  серед  лану,  долоні  розкриті,
Славу  заспіваю,  щоб  не  була  бита.

Помолюсь  до  Бога  у  важкі  хвилини,
Щоб  зіслав  із  Неба  долю  Україні.
Щоб  життя  не  гнуло,  як  вітер  стеблини,
Щоби  стала  воля  довіку  віднині.

Щоб  у  серці  ніжність  з  любов’ю  плекались,
Щоб  уся  родина  за  столом  зібралась.
Щоб  розмова  щира  у  чашках  плескалась
І  у  душах  наших  на  роки  зосталась.

Щоб  кохання  й  віра  з  терпцем  на  додачу,
Злагода  міцніла  і  не  було  плачу.
Життя  швидко  плине  в  марнуванні  часу,
Втратиш  -  не  повернеш,  як  решту  на  здачу.

10.07.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2019


Скрипалька

Таланту  від  Бога,  
чарівній  скрипальці  Наталії  Горщар,
присвячую.

Смичок  в  руці  торкнувсь  диво-струни
І  полилися  мелодійні  звуки.
Здавалось,  наяву  я  бачу  сни,
Затрепетало  серце  в  миті  злуки.

Магічний  вогник  в  погляді  очей
У  кораокості  вплітавсь  у  пісню.
Здавлений  видих  рвався  із  грудей
І  ве́сну  теребив  останню,  пізню.

В  душі  вона  зринала  на  постій,
В  чуттєвості  вбирала  світле  й  вічне.
Скрипалька  зі  смичком  -  фея  із  мрій,
Єдино-неподільне  та  величне.

05.07.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2019


Все буває навпаки

Огірочки,  буряки  -
Все  буває  навпаки.
Бруква,  морква,  пастернак  -
Все  буває  враз  не  так.
Кури  є  -  курчат  нема,
Запитає  те  зима.
На  картоплі  жуків  тьма,
З’їли,  цвіту  геть  катма.
Вітер  яблука  торох,
Тільки  спіє  лиш  горох
Й  кукурудза  на  додачу,
От,  і  май  на  щастя  дачу.
Руки  тягне  до  землі,
Ох,  болять,  на  що  мені
Те  на  голову  було.
Закортіло,  бач,  в  село.
Краса,  тиша,  рідний  край,
Неба  синь  і  водограй,
І  сунички  і  малина,
Комарі  й  рясна  калина.
І  хліба  зерно  леліють,
Й  почуття  в  душі  тепліють.
В  серці  спокій  -  сонцерай,
Попрацюй  та  споглядай,
Як  в  природі  все  доладу
Від  дощу  до  зорепаду.
Від  весни  і  до  весни,
Вчімся,  жити  так  і  ми.  

01.08.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019


Ой, колише в лузі вітер

Ой,  колише  в  лузі  вітер,  гойдає  калину,
Приголублює  дівчину  що  малу  дитину.
Пестить  груди,  обіймає  стан  її  пригожий,
Задивляється  на  личко,  вона  ж  на  сторожі.

Сторожить  кохання  щире,  що  у  серці  б’ється,
Що  в  душі  горить,  палає,  а  вітер  сміється.
Нахиляє  до  дівчини  гілля  лоскотати
Та  на  вірність  він  дівочу  не  зна  що  й  сказати.

Бо  у  вірності  є  сила,  що  міцніша  криці,
Живить  тіло,  як  землиця  колосом  пшениці.
Наливає  почуттями  хмільними  по  вінця,
Лети,  вітре,  в  чисте  поле  до  заходу  сонця.

Захід  сонця  зійде  в  вечір,  на  ніч  перекине,
А  дівчина  із  думками  до  милого  лине.
Будь  обачний  у  дорозі,  а,  як  сон,  хай  спокій,
Хай  літає  над  тобою  в  небі  синім  сокіл.

27.06.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2019


Ті, що рухають час

Безумці  вони  чи  герої?
Ті,  що  рухають  час  вперед.
Їхні  руки  звичні  до  зброї,
Бо  такий  солдатський  жереб.

Щоб  здобути  нове  потрібний
Злам  колишнього  у  замін.
Волею  Господа  обраний,
Духом  сильний  на  стражі  змін.

Куля  крутить  куль  історії,
Що  горить  на  полях  степів.
І  до  біса  алегорії,
В  небі  має  лунати  спів.

Спів  потужний  у  вільній  плоті
І  у  серці  тепла  порив.
Душі  ж  стали  на  ешафоті,
Смерть  за  смерть  і  кров  ворогів.  

Душі  линуть  між  хмар  у  небі,
Хрестять  долі  живим  в  путі.
Витре  ненька  сльозу  в  жалобі,
В  пальцях  стисне  грудку  землі.

Батько  брови  зведе  до  складки,
Лиш  печать  суму  на  чолі.
В  славних  предків    гідні  нащадки  -
Добру  відсіч  дадуть  війні.

24.06.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019


Я тебе прив’яжу до себе

Я  тебе  прив’яжу  до  себе,
Ти  не  смійся,  я  міцно  зв’яжу.
Нитку  шовкову  ткало  Небо:
Це  -  навічно,  -  тобі  я  кажу.

Кохання  коріння  гаряче
Із  грудей  та  у  груди  віддам.
Радість,  біль,  хай  і  ворон  кряче,
Все  навпіл  розділю,  то  є  храм.

Храм  душі,  що  живе  у  тілі,
Я  до  рани  тобі  прикладу.
Не  ворожка,  не  тямлю  в  зіллі
Та  без  тебе  уже  не  живу.

В  думці,  в  словах,  в  сні  та  бажаннях,
Кожну  мить  у  мені  ти,  в  мені.
Зло  чи  ласка?  Те,  без  вагання,
Я  живу,  доки  жити  весні.

17.06.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019


Розплескалась у душі неба синь

Розплескалась  у  душі  неба  світла  синь,
Волошково  пройняла  спокоєм  прозрінь.
Ангел  стиха  шепотів:  в  сутність  ти  поринь,
Там  у  скрині  віднайдеш  безліч  ще  святинь.

Бачиш,  день  новий  біжить  сонечком  в  зеніт,
Вітер  тінь  впіймав  за  поли  -  го́йдає  світ.
В  гаморі  пташок  виноград  заліз  на  пліт,
Ще  зозуля  вік  кує,  в’яже  доля  слід.  

Трамваєм  старим  деренчать  рої  думок,
Часопису  твого  життєвого  разок.
Та  в  прощенні  примирення  -  добра  зарок
І  серце  горнеться  до  висі,  до  зірок.

16.06.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2019


Цвіте жито, колоситься

Цвіте  жито,  колоситься,  тягнеться  до  сонця,
А  над  ним  веселка  в  небі,  обіч  два  віконця.
Там  стоїть  дівчина  мила  з  сумними  очима,
Покохала  усім  серцем,  за  те  і  судима.

Не  людьми,  сама  собою,  душею,  що  плаче,
Та  кохає,  тужить  в  щемі,  не  може  інакше.
День  при  дні  здригають  груди  дзвінки  телефонні:
"Не  від  нього,  не  від  нього",  -  думки  безборонні.

"Де  ж  він,  де?  Що  в  житті  має?  Радість  чи  тривогу?
Хто  до  нього  слово  мовить,  хрестить  на  дорогу?"
Прихилила  голівоньку  на  куток  цегляний:
"Чом  же  світ  зійшовсь  на  ньому  і  той  чисто  рваний?

Роки,  як  ті  хмари  в  небі,  біжать  і  зникають,
Немов,  в  піжмурки  із  нею,  ненароком,  грають.
Наливають  колосочки  зерном  щогодини,
Чи  ж  діждеться  свого  щастя,  того,  зсередини?"

09.06.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2019


Життя, як сонце, йде за горизонт

Життя,  як  сонце,  йде  за  горизонт,
В  рутині  сірій  час  спливає.
Подій  вервечкою  старий  альбом
Зрине  у  пам’яті  й  зникає.

Скупа  усмішка  втомлене  чоло
Освітить  поспіхом  в  бажанні.
Щось  відбулось,  щось  щезло,  як  на  зло,
У  Лету  кануло  в  чеканні.

Ще  зійде  місяць  німотою  в  ніч,
В  холоднім  видиві  яскравім.
Та  годі  скинути  свій  хрест  із  пліч,
Він  з  волі  Господа  в  опалі.

Душа  оголена,  мов  сухостій,
Що  вп’явсь  корінням  у  землицю.
Любові  вірна  -  істині  простій,
Шукає  силу  там    -  живицю.

02.06.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2019


Як кохання в крові

Як  кохання  в  крові,
Не  позбутись  його.
І  чекаєш  зорі,
Щоб  воно  в  сон  прийшло.

Душу  спомин  ятрить,
Доля  креслить  дугу.
Зупинити  б  ту  мить,
Провести,  щоб  пряму.

Де  любов  двох  сердець
Зігрівала  тіла.
Нас  розлучить  лиш  смерть,
Я  -  навіки  твоя.

Бринять  сльози  в  очах:
Щастя,  радість  моя.
Невблаганний  в  нас  час
Та  ще  спів  солов’я.

24.05.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2019


Слова…Слова…

Слова...Слова...Дощем  в  свідомість
Падають  стисло  чи  вроздріб.
Збурюють  в  серці  теплий  гомін,
Гоять  шершавий  ще  поріз.

Мають  вагу,  або,  -  те  маска,
Котру  людина  надягла.
Чужа  душа,  -  то  є  загадка,
Її  підкинуло  життя.

Слово  -  зерно,  що  зріє  в  полі,
В  сонці  купається,  цвіте.
Зазвичай,  там  всього  доволі:
Полова  й  істина  -  святе?

Пусту  полову  час  поглине,
Лиш  слід  залишиться  гіркий.
А  права  істина  не  згине,
Запас  у  ній  бо  золотий.

Просте  й  заховане,  відверте,
Відчеканюють  словами  крок.
Одне  зігріє  -  милосердне,
Інше  -  натисне  на  курок.

22.05.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2019


Сліпець не кидає каміння

Затишний  парк,  тінисті  липи,
Ті,  що  пізнали  вже  роки.
Поруч  Стоходу  тихі  схлипи,
В  кронах  заплутались  хмарки.

Дорога  вниз  до  абрикосів,
Котрі  в  ліловому  цвіту.
Скільки  ж  життя  ставило  кросів
До  мене  тут,  де  нині  йду?

Кого  стрічав  на  перехресті
Вмитий  дощем  у  часі  хрест?
Думки,  думки...Ви  повні  жесті,
Чи  віднайшли  свій  Еверест?

Здобуток,  що  дає  прозріння
І  душу  сповнює  теплом.
Сліпець  не  кидає  каміння,
Що  тисне  в  плечі  лантухом.

Вогонь  спокійний  в  очах  краще
Поту  соленого  край  вій.
Прекрасне,  цінне  і  насущне  -
Все  в  палітурці  в  нитці  мрій.

13.05.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2019


Не відпускай, моя любове

Високе  небо  в  хмарах,  сонце
І  ще  курличуть  журавлі.
А  почуття  пливуть  у  серце,
Нові  розбурхують  жалі.

Не  відпускай,  моя  любове,
Не  відпускай  -  то  наш  політ.
Темніє  небо  вечорове,
Без  тебе  так  тьмяніє  світ.

Ховаю  сум  глибоко  в  грудях,
З  тобою  поруч  день  при  дні.
І  хоч  окремо  ми  на  людях
Та  в  пам’яті,  як  у  вікні.  

Слова  твої,  короткі  фрази,
Подій  стрімких  минулих  біг.
В  душі  відклалися  що  зрази,
Де  перламутру  шар  заліг.

11.05.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2019


Плакала розлука

Плакала  розлука  у  саду  вишневім,
Рожеві  пелюстки  вітер  колисав.
Пустоцвіт  у  серці  в  теплім  дні  травневім
Болісно  на  клапті  груди  розривав.

Поривалась  в  просинь  та  безсилі  крила
Раптом  знеживіло  впали  до  землі.
Любий  мій,  коханий,  -  в  тузі  голосила,  -
Як  без  тебе  жити?  Вклякла  на  ріллі.

А  із  вуст  мольбою  полилась  молитва,
Просила  у  Бога  долі  й  не  собі.
Щоб  не  було  в  душах  гіркого  сирітства,
Щоб  не  було  місця  там  глухій  тяжбі.

Щоб  сонце  пестило  закриті  фіранки,
Завше  просинатись  на  ріднім  плечі.
І  тихо  радіти,  що  прийшли  світанки,
А  коханий  поруч  наяву  -  не  в  сні.

01.05.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2019


На ялині, на високій

На  ялині,  на  високій  воркували  голубки,
Гілля  в  дзьобиках  носили  та  гніздечко  там  плели.
Воркували,  токували  про  два  берега  в  ріки,
Про  кохання  поміж  ними,  що  у  вічність  вдвох  несли.

Бо  кохання  щиро-чисте  не  зникає  з  плином  літ,
Бо  у  нім  Господня  сила,  бо  у  нім  весняний  цвіт.
Бо  у  нім,  в  безкрайнім  небі,  високо  летиш  в  політ,
Два  сердечка  шлють  назустріч  одне  одному  привіт.

Пригортаються  словами    -  із  душі  в  душу  з  теплом
І  так  гарно,  щемко  в  грудях,  і  так  лагідно  обом.
Сивий  вечір  надбігає,  обволікає  їх  сном,
Соловей  в  садочку  співом  б’є  за  вірність  їм  чолом.

01.05.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2019


Як жаль, що роки проминули

Як  жаль,  що  роки  проминули
І  згірклі  бажання  за  ними  пішли.
У  повінь  весняну  втонули,
Стою  одиноко  на  греблі  ріки.

А  поряд  так  пахне  черешня,
Медово  дурманить  застигле  єство.
Кохання,  мов  ракова  клешня:
-  Скажи,  що  між  нами  насправді  було?

Думки  безперервно  тривожать
Дрібнички,  здавалось,  забавно  прості.
І  серце  безпечне  триножать
Слова,  що  від  тебе  я  чула  в  житті.

Слова,  що  душа  скам’яніла,
Як  губка:  вбирала,  раділа  в  цвіту.
Торкалися  звабою  тіла,
Тобою  одним  лиш  всечасно  живу.

Здригаюсь  ночами  в  безсонні,
Шум  тихий  ловлю  я  за  темним  вікном.
І  жилка  тремтяча  на  скроні:
-  Вборони  його,  Боже!  Молю  із  теплом.

28.04.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2019


У час складний добре міркуйте

У  час  складний  добре  міркуйте,
Гляньте,  що  діється  кругом.
Любов  ви  зберегти  зумійте,
У  серці  майте,  як  пором.

Чужу  біду  прийміть,  як  власну,
Хай  має  співчуття  душа.
Зробивши  вірну  справу  вчасну,
Не  буде  гризти  каяття.

Хай  пам’ять  не  тривожить  долю
В  тих  поворотах,  що  без  вороття.
Зберіть  зусилля  в  сильну  волю,
Щоб  йти  вперед  чистим  шляхом  життя.

Терпіння,  чуйність  і  порядність,
Вагомі  віхи,  щоб  ти  не  робив.
Відновлюватись,  чуда  здатність,
Для  нас  Господь  його  не  відмінив.

26.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2019


Злетіла ввись зазивна пісня

Злетіла  ввись  зазивна  пісня,
Синичка  сповіщала  про  весну.
Завіса  скрипнула  горішня,
Хвіртка  збудилася  із  напівсну.

Спориш  проклюнувся  вздовж  стежки,
Що  бігла  звивисто  десь  в  далину.
Сонечко  гладило  сережки,
Тріпав  їх  теплий  вітер  в  дивину.

Рясніли  грона  калинові,
Мов  краплі  рудуватого  вогню.
Шпаки  щось  чубились  в  полові,
У  небі  чапля  кликала  рідню.

І  білизна  лилась  по  сині,
Славили  в  церкві  дзвони  новий  день.
І  річка  хлюпалась  в  долині,
І  в  серці  радість  билась,  що  живем.

17.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2019


Висить місяць в небі синім

Висить  місяць  в  небі  синім,  ясніє  боками,
Мерзла  земля  поміж  тінню  іскриться  вогнями.
Обіймаються  дерева  гілками-руками,
Щоб  у  тиші  вечоровій  обмінятись  снами.

Серцевинами  по  кільцях  сік  тече  у  крони,
З  надр  глибинних  підіймає  життя,  те  -  закони.
У  природі  ритм  циклічний  б’є  у  звичні  дзвони,
Чередою  пори  року  біжать,  мов  вагони.

Весна  несе  сонця  зливу,  тепло  й  благодаття,
Розцвітає  орхідея  й  болотне  латаття.
Зеленіє  ліс  і  поле  поміж  озер,  що  браття,
Де  у  зарослях  тернових  шерсті  висить  шмаття.

Звірі  в  чесних  поєдинках  стають  вожаками:
Вовк  і  лось,  й  руда  лисиця,  їжак  з  колючками.
І  куниця  вертихвістка,  й  білка  із  зайцями,
Хоч  зайці,  на  наший  погляд,  є  лишень  зайцями.

Літо  в  осінь  переходить,  пахота  чорніє,
Налітає  дужий  вітер,  земля  знов  тужіє.
Зима  віхолить  до  часу,  як  весна  замріє,
Все  в  природі  в  розрахунку  в  дні  новім  зоріє.

14.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2019


Плине сонечко за обрій

Плине  сонечко  за  обрій,
Рожевіють  в  небі  хмари.
Вітер  шарпає  неспокій,
Не  знайде  собі  він  пари.

То  біжить  у  степ  широкий,
То  штурмує  морські  хвилі.
То  впаде  у  сон  глибокий,
То  рахує  нові  милі.

І  тополі  при  дорозі
Заціловує  по  черзі.
І,  здається,  що  при  змозі,
Королем  стати  на  торзі.  

Та  торги  бувають  всякі
І  по  совісті  й  по  честі.
Безсоромні  та  двоякі,
І  такі,  що  повні  жесті.

І  любові,  ласки  повні,
Що  добро  несуть,  повагу.
Ті,  що  вузи  мають  кровні
І  не  знають  в  житті  краху.

І  живе  в  погоні  вітер
За  душевним  порятунком.
Блудить  доля  поміж  літер,
Що  лежать  в  заплічнім  клунку.

10.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2019


А я ж тебе, мій миленький, кохала

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  карі  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза,  що  гнеться,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  -  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  -  мій  світ,  ти  -  всюди.

05.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2019


На задвірках історії

Десь,  там,  на  задвірках  історії,
У  землю  вгрузають  сліди.
У  голос  -  табу  в  мараторії:
Осколки  заліза,  слюди.

Скарлючена  техніка  з  мінами,
Чигає  прихована  смерть.
Здається  абсурдними  кпинами  -
Герой  казнокрадові  смерд.

Судійство  знецінює  прихвосне
Здобутки  потоком  крові.
Терпіння  не  вічне  зневажене,
Не  стане  клеймом  в  боротьбі.

05.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Уже не плачу…

Уже  не  плачу,  в  грудях  камінь,
Де  серце  б’ється  й  так  болить.
Колись,  здавалось,  буде  кремінь,
Насправді,  тисне  кожну  мить.

Неначе,  пташка,  котра  в  клітці,
На  волю  рветься  день  при  дні.
Пісень  співати  б  їй  на  вітці,
Як  сонце  зрине  по  весні.

І  пам’ять,  пам’ять,  як  зумисне,
Спиняє  Щастя  час  покров.
В  душі  кохання,  що  не  гасне,
Живе  з  поклонів  молитов.

Цілує  шрами,  зморшки,  рани,
Гарячні  скроні  в  сивині.
В  крові  пульсує  подих  прани,
Любов  не  хоче  чути:  ні.

04.03.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019


А я тебе, любий, безтямно кохала

А  я  тебе,  любий,  безтямно  кохала,
А  я  тебе,  любий,  з  путі  виглядала.
Роки  проминали  у  вірнім  чеканні,
А  тіло  здригалось  у  раннім  світанні.
А  тіло  тремтіло  у  млості  гарячій,
Віддатись  хотіло  тій  примсі  незрячій.  
А,  може,  не  примсі?  Кохання  все  суще,
Воно,  що  те  око,  воно  невмируще.
Ні  сонце,  ні  дощ,  ані  вітер,  ні  стужа,
Ніщо  не  завада,  якщо  й  бачиш  вужа,
Що  вжалити  може  в  любую  хвилину,
А  серце  так  билось  і,  стук,  беззупину.
А  серце  так  рвалось  назустріч  твоєму
Й  не  мало  на  думці  шукати  дилему.
Назирці  ступало  думками  в  погоні,
Коханий  мій,  милий,  чи  вже  на  припоні,
Потік  безневинний  душевної  муки,
Що  ллється  назустріч  у  дні,  де  розлуки?
Ніхто  не  зупинить  того,  що  не  бачить,
Того,  що  не  чує  й  йому  те  не  значить,
Не  значить  нічого,  бо  те  є  химерне,
Мій  любий,  єдиний,  як  світ  воно  древнє.
В  мені  воно  завше,  в  любую  хвилину,
Чому  ми  залежим  від  дійсності  плину?
І  тільки  кохання  не  знає  кордонів,
Кохання  належить  до  вічних  канонів.
В  мені  ти,  -  казала  не  раз  і  не  двічі,
Скажу,  якщо  треба,  сто  раз  ще  по  тричі.

21.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Відлягло, попустило і скресло

Відлягло,  попустило  і  скресло,
Що  той  лід  на  весняній  воді,
В  серці  змученім  те  перевесло,
Що  тримало  "тепер"  і  "тоді".

І  замріяла  в  висі  веселка,
Що  несла  коромислом  сліди.
І  в  душі  обізвалася  прялка,
Смиче  кужіль,  щоб  звести  мости.

Що  у  часі  заледве  не  щезли,
Припорошені  пилом  образ.
У  єства  закільцьовані  жезли,
Що  не  знайдеш  багатших  прикрас.

Серцевина  у  вічності  кріпка,
Первородний  вогонь  не  згаса.
Запалає  й  зволожена  квітка,
Так  єднанням  творять  чудеса.  

21.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Я твоя бо душка

Милий  мій,  миленький,  я  твоя  бо  душка,
У  твоїх  обіймах  я  м’яка  подушка.
Солод  п’єш  із  тіла,  з  губ  спиваєш  спрагу,
Поруч  тебе,  любий,  я  не  маю  страху.

Йшла  би  за  тобою  без  оглядки  прямо,
А,  якби,  де  кручі,  стрімголов,  так  само.
Де  кохання,    разом  все  під  силу,  змога,
Якби  й  колючками  встелена  дорога.

Світотіні  денні  ніч  бере  в  облогу,
Радість  переходить  в  раптову  тривогу.
Місяць  майоріє  у  танку  з  зірками
Тож,  нехай,  недоля  переходить  снами.

Біля  тебе,  милий,  стану  ружа  красна,
Бо  в  любові  чистій  жінка  є  прекрасна.
Любов  окриляє  і  не  знає  блуду,
Мій  соколе,  ладо,  кохай,  не  забуду.

20.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2019


Розцвітав барвінок небом голубим

Розцвітав  барвінок  небом  голубим,
Ніжним  зелен-листом  усміхався  всім.
Сплітала  в  віночок  квіти  та  стебло,
В  доленьки  благала,  щоб  щастя  жило.

Щоб  її  кохання,  як  той  маків  цвіт,
Горіло  в  серденьку  ще  багато  літ.
Щоби  не  щеміло  в  ночах  самоти,
Вуста  ж  жебеніли:  "Милий  тільки  ти".

Стікала  пекуча  сльоза  по  щоці,
Тремтіла  росою  на  фото  в  руці.
Малювала  зустріч  пензлем  із  надій:
Любий  мій,  коханий,  ти,  навіки  мій.

Припадала  ніжно  до  грудей,  що  з  жил,
Бо  без  нього  бути  бракувало  сил.
У  очах  тонула:  "Обійми,  мене,  -
Просила,  молила",  -  кохала  над  все.

19.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2019


Заколисує вітер скорботу

Заколисує  вітер  скорботу,
Що  чаїться  у  сонячній  днині.
Чи  на  радість  ми  вибрали  квоту?
Душі  в’язнуть  в  подій  павутині.

Медицина,  реформи,  комірне,
Зубожіння,  білборди,  усмішки.
Все  сплелося  на  купку,  що  вліжне,
Дай,  помріяти,  Господи,  трішки.

Про  весну,  що  заступить  на  вахту,
Обігріє  простуджені  груди.
Серце  в  ласці  гойдатиме  яхту,
Де  любов  пануватиме  всюди.

Де  довіра  розправить  вітрила,
Мудрість  компас  начистить  до  блиску.
Тільки  в  єдності  праведна  сила,
Не  в  безчесті,  не  в  пошуках  зиску.

16.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2019


Ой, піду я до криниці

Ой,  піду  я  до  криниці,
До  криниці.
Там,  під  явором,  копиці,
Йой,  копиці.

У  криниці  вода  чиста,
Вода  чиста.
А  я  дівка  гонориста,
Гонориста.

Мене  милий  переймає,
Переймає.
Ув  обіймах  притискає,
Притискає.

Мій  миленький,  йой,  ти,  погодь,
Йой,  ти,  погодь.
Мене  із  розуму  не  зводь,
Ох,  ти  не  зводь.

Мокре  сіно,  бач,  іде  дощ,
Бач,  іде  дощ.
Вийде  сонце,  завтра  приходь,
Йой,  бо,  приходь.

13.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2019


Ой, не шуми, вітре

Ой,  не  шуми,  мій  вітре,  хай  дуб  спочиває,
Хай  торішнє  листя  стиха  опадає.
Хай  дрімає  тихо  у  дужім  спокої,
Щоб  омолодитись  з  весною  в  запої.

У  зелень  убратись  у  високій  кроні,
Бо  світ  біля  нього  весь,  як  на  долоні.
Величаво-гордо  він  стоїть  в  окрузі
І  лиш  б’є  поклони  калині  в  напрузі.

Бо  краса  тендітна  вчарує  любого,
Тріпочеться  серце  в  дуба  ошатного.
Заспіває  зрання  соловей  їм  щемно,
Не  летіть,  роки  ж,  ви,  не  летіть  даремно.

12.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019


Іду, цілована морозом

Іду,  цілована  морозом,
Серце  у  грудях  тисне  Герди  слід.
Вітряно-місячним  прогнозом
Лютий  грозиться:  не  розтопить  лід.

Закуталась  у  шаль  пухову,
Крихти  тепла  у  тілі  бережу.
Тебе  в  собі  відчути  б  знову,
Яке  то  щастя,  знати,  що  живу.

Що  марево  мінливе,  зимнє,
В  іскристих  спалахах  сніжин  -  мана.
Небо  накриє  ніч  вечірнє,
На  вушко  скажеш:  мила,  дорога.

Обійми  вкрадуть  час  до  ранку,
Кохання  двох  таїтиме  постіль.
Сонце  загляне  крізь  фіранку,  
Закружить  в  легкім  танці  водевіль.

08.02.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2019


Співає в гаю соловей

Співає  в  гаю  соловей,  витьохкує  дзвінко,
Співом  душу  звеселяє,  біжить  стежка  стрімко.
Оминула  дуб  високий,  в  серці  стало  щемко,
Засмоктало  щось  у  грудях,  чи  ж  чекаєш,  жінко?

Чи  ж  кинешся,  як  побачиш  утомлені  очі?
Бо  спішив,  летів  до  тебе,  гнав  думки  у  клоччі.
Цілував  миле  личенько  і  тремтіли  плечі,
Обіймав  біленькі  груди  від  ночі  до  ночі.

Зійшов  повний  місяченько,  як  ступив  до  хати,
Любка  сплеснула  руками:  "  Як  важко  чекати!"
Вірність  й  віра  в  прянім  тілі,  ніжність,  щоб  кохати,
Лився  солод  поміж  ними,  щоб  усе  здолати.

04.02.19  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2019


Люблю, - набатом у надвечір’я

"Люблю",  -  набатом  у  надвечір’я  ввись,
Де  сонце  заступають  темні  хмари.
Дякую  долі  за  те,  що  є,  -  колись,
Де  він  був  мій  і  не  було  печалі.

Збігають  дні  у  мовчазнім  рятунку
Від  холоду  у  серці  та  за  вікном.
Чуднішого  не  втрапиш  подарунку,
Аніж  кохання,  що  личить  обидвом.

Кохання,  -  сонце,  що  з  пітьми  тікає,
Душа  без  нього  в  утробі  сирота.
Віро  моя,  ти  де,  -  душа  питає,
До  світла  лине  укотре  навмання.

03.02.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2019


Ой, ти, терне чорний

Ой,  ти,  терне  чорний,  не  хапайсь  за  груди.
Нащо,  серце  колиш?  Там,  доста  покути.
Напилась  я  хмелю,  не  судіть  же  люди,
Кохала,  як  вміла,  а  нині,  як  бути?

Покохала  щиро,  всією  душею,
Горнулась  до  нього,  щоб  назвав  своєю.
Щоб  світитись  в  ньому  ясною  зорею,
Бо  став  він  для  мене  небом  і  землею.

Сонцем  в  непогоду,  місяцем  в  цямрині,
Вітром  пустотливим  в  квітучій  долині.
Любо  біля  нього,  любо,  мов  дитині.
Не  рань  мене,  терне,  болить  в  середині.  

Так  болить,  не  знаю,  як  я  жити  маю?
Заплющила  очі:  милую,  страждаю.
І  тремтить  у  тілі  поклик,  що  кохаю.
Гірко  ж  мені,  терне,  не  тримай,  благаю.

31.01.19  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2019


Затуманений ранок зоріє

Затуманений  ранок  зоріє
Красним  сходом  на  небі  вгорі.
Теплий  промінь  долоню  зігріє,
Серце  погляд  -  малі  снігурі.

Так  пашіють  на  кущику  глоду,
Усміхнусь  і  утішусь  нараз.
Зір  впіймав  ще  в  обійми  колоду,
Зайчик  в  позу  там  став  напоказ.

Скрекотіла  сорока  на  дубі,
Сойка  йойкала  їй  при  лічбі.
Хлопченя  шапку  править  на  чубі,
Славній  бути  сьогодні  гульбі.

31.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2019


Торкаюсь серця, що болить

Торкаюсь  серця,  що  болить  у  грудях,
Стікає  біль  сльозою  у  в  очах.
Розриви  куль  солдатів  наших  будять
І  камуфляж  їх  порохом  пропах.

Війна...Війна...  Хижий  цілунок  смерті
Спускається  з  розчахнутих  небес.
Якою  нині  бути  новій  жертві,
Кого  вогненний  ще  розплющить  прес?

Заплаче  сніг  розтоплений  червоно,
Зранена  гілка  схилиться  до  ніг.
Чому  так  прикро,  що  живе  безумство,
Що  ми    -  не  ми,  що  нищиться  наш  рід?

29.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2019


Грає вітер на сопілці

Грає  вітер  на  сопілці,  на  очеретині,
Сипле  з  хмари  сніг  пухнастий,  стелить  по  долині.
Убирає  в  бісер  клени  й  зелені  ялини,
Намітає  кучугури,  всміхнувся  калині.

Але  посмішка  лукава,  з  холодом,  морозом,
Тонкі  віти  зледеніли,  сонце  ж  котить  возом.
Стиха,  нехотя  по  небі,  пливе  горизонтом,
Гойвороння  розкричалось,  наступає  фронтом.

То  летить  в  одну  лінійку,  то  в  ламанім  строї,
Дятел  дзьобиком  стукоче,  він  при  своїй  зброї.
Добру  справу  учиняє,  як  усі  герої,
Щоб  дерева  були  гожі,  в  стужу,  на  постої.  

І  мала  синичка  скаче  хоробро  подвір’ям,
Аби  у  серці  горобці  не  знали  зневір’я.
Щоби  зиму  пережити,  геть,  на  зло  повір’ям,
Що  залежить  завтра  конче,  яке  надвечір’я.  

28.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2019


Як же важко тебе відпустити

Як  же  важко  тебе  відпустити,
В  серце  пам’ять  уп’ялась  дарма.
Знаю,  треба  все  це  пережити,
Скімлять  душу  ласкаві  слова.

Осінь  круком  нависла  над  тінню,
Що  нахрапом  біжить  в  тлусті  дні.
Не  прикажеш  мовчати  сумлінню,
Що  карає  за  ночі  п’янкі.

А  вина?  Де  мірило,  що  в  долі
Саме  цей  шлях  життєвий  дала?
Напилась  вже  цикути  доволі,
Не  зуміла,  не  стала  твоя.

25.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2019


Моя берізка білокора

Моя  березка  білокора,
Окраса  краю,  що  у  нім  живу.
Тендітність  в  стані  й  непокора,
Весною  ніжність  з  соком  її  п’ю.

Стоїть,  принишкла  на  морозі,
Не  гріє  низьке  сонце  ще,  не  те.
Гуляє  вітер  при  дорозі,
Шарпає  коси,  гілками  трясе.

Подружки-сестри  обступили,
Мовби  дівчата  красні,  молоді.
У  гурті  набирають  сили,
Протистояти  щоб  лихій  зимі.

24.01.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2019


Серед степу широкого

Серед  степу  широкого  віє  хуртовина,
Завиває  дужий  вітер,  посіріла  днина.
Плаче,  стогне,  сивочолий,  у  посвисті  кулі,
У  бліндажі  солдат  сидить,  дні  згадав  минулі.

Ріжок  собі  набиває  патронами  повний,
Схилив  голову,  співає,  а  біль  невгамовний.
Йде  війна  не  рік,  не  другий,  шостий  навертає,
На  дзвіницях  по  Вкраїні  дзвін  сумом  ридає.

Стиснув  зуби,  аж  цигарка,  навпіл  долі  впала,
Схрестив  пальці,  щоби  доля  вогнем  не  палала.
Бронь  поправив,  що  на  грудях,  треба  йти  до  бою,
Не  діждуться  воріженьки,  щоб  був  сиротою.

Без  країни,  що  на  карті  ні  меж,  ні  кордонів,
Бо  міцніших,  між  у  серці,  нема  бастіонів.
Де  любов,  надія  й  віра,  правдонька  кривава,
Щоби  воля,  горем  крита,  навік  панувала.

22.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2019


Хочете - вірте, хочете - ні

   Хочете  -  вірте,  хочете  -  ні,  а  я  живу,  неначе,  у  казці  і  свій  Карлсон  у  мене  є,  ні,  стійте,  не  один,    а  два.  Один  живе  на  горищі  великого  будинку,  так-так,  я  постійно  чую,  як  він  стукає,  там,  у  мене  над  головою,  коли  пробирається  вечорами  через  дірку,  зроблену  ним  самим  між  шифером  на  даху,  а  звати  його  Рудо-хвоста  Білка.  
   Саме  так,  вам  не  почулося.  Чи  живе  білочка  на  горищі  постійно,  чи  тільки  приходить  туди,  щоб  поповнити  свої  запаси  у  схованці,  може  й  горішками,  котрі  ростуть  побіля  хати,  те  спитати  потрібно  було  би  у  неї  та  руденька  прудка,  швидко  тікає,  тільки  мелькнула  хвостиком  і  вже  не  видно  її,  втекла.
   Другий  Карлсон,  але  стривайте,  трішки  передмови...
   Коли  моя  мама  залишилась  сама,  після  відходу  тата  у  вічність,  я  переїхала  до  неї,  на  хутір,  щоб  підтримувати  її  та  допомагати.  Самі  знаєте,  хто  живе  близько  до  землі,  той,  частково,  з  неї  і  виживає  і  той,  хто  звикнув  відчувати  землю  босими  ногами,  хто  знає,  яка  грудка  землі  на  дотик  пальців,  той  ніколи  не  зможе  змиритись  з  проживанням  на  поверсі,  в  кам’яниці,  от,  як  я  жила  донині,  бо  ж  і  сонце  на  власному  подвір’ї  світить  по-особливому,  ласкаво  та  тепло.  
   Та,  що  ж  я?  Ага,  про  другого  Карлсона.
   Минулого  року,  якраз  напередодні  Водохреща,  випало  чимало  снігу,  що  іскрився,  переливався  на  сонці,  бо  морозець  не  ловив  гав,  він  і  мене  добряче  пощипував  за  носа,  коли  я  йшла  подвір’ям,  а,  там,  Карлсон,  а,  вірніше,  вона  -  зайда-підкидьок,    чорна  кицька.  Так  роблять  по  селах,  грають  малими  котенятами,  ніби,  у  підкидного  м’яча.  Відносять  від  свого  дому,  від  гріха  подалі  і  хай  буде  що  буде  з  ними,  аби  не  залишались  на    очах.
     Кицька-зайда  якось  зуміла  протриматись  до  сильних  морозів,  а  далі  не  сила  стало  їй  одній  виживати  і  вона  мовчки  підійшла  до  мене,  до  самих  моїх  ніг,  та  мовчки  заглянула  у  вічі.  
     З  того  часу  Чорнушка,  як  Карлсон,  живе  на  горищі  літньої  кухні  і  спить,  або  відпочиває  на  коминних  лежаках.  Хатньою  кицька  так  і  не  стала  та  вона,  коли  голодна,  зіскакує  з  горища  донизу  і  їсть  зі  своєї  мисочки,  яку  я  ставлю  для  неї,  а  ще,  майже  кожного  разу,  перед  тим,  як  почати  їсти,  зайда  повертає  до  мене  голову  і  дякує.  Ні,  вам  це  не  почулось,  саме  дякує,  я,  хоч  і  не  розумію  котячої  мови,  але  впевнена,  що  це  так.  Інколи  кицька  про  щось  розповідає  мені,  у  той  час  звучить  не  звичне  для  нашого  людського  вуха  нявкання,  а  з  її  горла  виривається  якийсь  мелодійний,  милий  клекіт,  бо    й  сама  Чорнушка  за  своїм  характером  добродушна.  Вона  іде  до  мене  на  руки,  ходить  за  мною  слідом  хвостиком  і  ми  з  нею  разом  споглядаємо  навколишні  краєвиди,  слухаємо  тишу  чи  завивання  вітру,  або  спів  солов’я  та  іншого  птаства,  на  яке  така  багата  наша  земля.
       
 17.  01.19

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2019


Не підливай ти масла

У  вогонь  не  підливай  ти  масла,
Побережи,  що  можна  зберегти.
Життя  не  вічна,  гарна  казка,
Себе  у  ньому  спробуй  віднайти.

А,  що  помилки?  Гіркий  досвід,
Щоби  твердіший  в  долі  став  поріг.
Як  сонечко  зійде  на  захід,
Щоби  не  бити  задаремне  ніг.

Прибережи  порив  бажання
Для  кроку  зваженого  залюбки.
Аби  звершились  сподівання,
Ще  не  марай  ти  чистої  руки.

Господь  дарує  для  підтримки
Гармонію  душевного  тепла.
За  викликом  не  жди  зупинки,
Тулись,  як  є,  до  рідного  плеча.

12.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2019


Дайся мені чутись

Милий  мій,  миленький,
Дайся  мені  чутись.
Чи  прийдеш,  любенький,
Щоб  про  все  забутись?

Варенички  з  сиром,
Борщик  червоненький.
Кухлик  із  узваром,
Мій  ти,  солоденький.

Картопелька  з  салом,
Деруни,  пампушки.
Тіло  дише  жаром,
Збиті  дві  подушки.

Голову  втрачаю
Від  твого  цілунку.
Немає  там  краю,
Де  любов  в  дарунку.

03.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2019


З Новим Роком: рідні, друзі, Україно! Будьмо!

З  Новим  Роком:  рідні,  друзі,  Україно!  Будьмо!
Що  ми  роду  славного,  в  гостині,  не  забудьмо.
Що  в  крові  в  нас  воля  духом  бунтівним  нутрує,
Начувайтесь  воріженьки,  хто  того  не  чує.
Серце  щиро  прагне  миру,  кохання,  любові,
Щоб  горіли  в  небі  ясно  зорі  порпурові.
Та  для  цього  нині  маємо  землю  відстояти,
Щоб  по  весні,  з  солов’ями,  плугом  розорати.
Щоб  достаток  в  кожнім  домі,  лад  та  втіха  в  ньому,
Хто  ж  заздрить  чужому  на  язик  здобув  оскому.
Хай  панує  ласка,  теплі,  добрі  сподівання,
Хай  у  дар  люди  приймають  лиш  дружні  вітання!

30.12.51

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2018


Не забувай про мене, любий

"Не  забувай  про  мене,  любий",  -
Шепочуть  губи,  скусані  в  кров.
Спинилась  поглядом,  де  груди,
Де  хрест  на  тілі,  серця  заклик.

Вдивляєшся  у  далеч  сиву,  
Запах  степових  вдихаєш  трав.
Душі  безмежного  пориву
Проникливий  зір  все  увібрав.

Нелегка  служба  у  солдата,
Поміж  зморшок  мужність  на  лиці.
Для  ворога  єдина  плата,  
Відлита  куля,  що  у  руці.

І  шлях  додому  -  Перемога.
"Я  чекатиму  тебе,  ти,  знай.
Твоєю  бути  воля  Бога,
У  тривозі  ніжність  через  край".

25.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2018


Підсумки, підсумки, підсумки…

Підсумки,  підсумки,  підсумки
Прожитих  літ  у  сплетінні  доріг.
В  пам’яті  скопом  всі  відзвуки
Серця  з  думками  -  миттєвості  збіг.

Ноги  загрузли  у  снігові,
Знизу  підошви  землі  м’яка  твердь.
Важко  ступати  вже  дідові,
Тіло  підтримує  тонка  ще  жердь.

Руки  вузлами  змережані,
Схлипують  мрії  сльозою  з  очей.
Жаль,  що  у  часі  обмежені,
В  досвітку  зникли  минулий  ночей.  

Легка  пороша  притрушує,
Злегка  петляючий,  немічний  слід.
Душу  хвилює,  зворушує
Чиста  незайманість,  тупцяє  дід.

19.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018


Ти - моє кохання

Ти  -  моє  кохання  в  сніжній  заметілі,
Замітають  кроки  зимні  все  вітри.
Притихлі  дерева  стоять  занімілі,
Милий,  у  розлуці  серце  не  ятри.

Відгукнись  словами,  що  зігріють  душу,
Студеницю  в  тілі  замінять  теплом.
Не  клянусь  я  Богу,  що  любити  мушу,
Щоб  вберіг  в  дорозі,  низько  б’ю  чолом.

Бо  в  Господа  волі  дарувати  долю,
Надію  на  щастя  в  ночі  з  чорноти.
Щоб  не  було  більше  без  просвіти-болю
Та  вели  до  мене  знов  твої  сліди.

15.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2018


Чи то зима холодить груди…

Чи  то  зима  холодить  груди,
Чи  серце  тисне  холодом  війни.
Дороги,  що  ведуть  в  нікуди,
Розбиті  вщент  під  проводом  пітьми.

Пітьма  затуманила  розум,
Втонула  в  закривавленій  сльозі.
І  розливавсь  повільно  бітум,
І  чорнотою  оселявсь  в  душі.

І  піднімав  у  душах  бурю,
І  віри  запалив  вогонь  в  серцях.
Підлив  у  силу  духу  суму,
Щоб  Перемоги,  Миру    зринув  стяг.

10.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816967
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2018


На відпущеній легко стіні

Що  краяти  минуле,  ковтати,
Як  мікстуру  від  грипу  гірку.
Слину  згуслу  збирати,  тримати
В  горлі  стиснуту,  як  у  мішку.

У  житті  не  буває  дороги,
Щоб  не  вклинилась  в  неї  крива.
І  турбують  невчасні  тривоги,
Хилить  плечі  в  думках  голова.

Опускаються  руки,  де  важко,
Раптом  стало  поклажу  нести.
В  невідомість  кричиш:  "Моя  пташко,
Моя  доля,  зведи  всі  мости.

Щоб  любов  і  усмішка,  кохання
Заясніли  в  ранковім  вікні.
Щоб  минуле  знайшло  покаяння
На  відпущеній  легко  стіні."

25.11.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


Сніжна осінь, що вітром підбита

Сніжна  осінь,  що  вітром  підбита,
З  відголосом  лихої  війни.
В  землю  скапує  кров,  що  пролита,
Ти  сльозу  мою  гірку  прийми.

Доєднай  до  пролитих  жіночих
І  скупих  чоловічих  -  терпких.
Скільки  ще  має  бути  охочих
До  наживи,  де  Господа  гріх?

Де  немає  у  душах  святого,
Черстві  стали  в  безчесті  серця.
Позабутого  слова  простого
Не  почуєш,  де  тіло  мерця.

Студениця  калатає  дзвоном,
Де  любов  мала  в  грудях  цвісти.
Живеш,  осінь,  ти  вічним  каноном
Й  кари  нелюдам  не  обійти.

20.11.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018


З неба сипле, падає сніг

З  неба  сипле,  падає  сніг.
Білі  летять  сніжинки,
Собою  встеляють  поріг.

Пишуть  доріжку  пухнасту,
Чорним  петляє  лиш  слід
Душу  турбуючи  чисту.

Гілку  оголену  в  шубку
Вбрала  легка  заметіль.
Серце  стискається  в  грудку.

Осінь  голосить  зимою,
Ще  одним  роком  новим.
Залишайся  Людиною.

18.11.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018


Амністія!

Амністія!  Еге-гей!  Вже  не  пишу!
Десь  заховалась  Муза  ув  опалім  листі.
Пегас  безкрилий  принишкнув  у  ліску,
Тремтить  від  холоду,  але  завмер  на  місці.

Йому  би  плед  на  спину,  аби  зігрівсь,
Та  осінь  роздягати  все  і  всіх  бо  звична.
В  поміч  гукнула  бешкетників  вітрів,
Пестять,  гуляють  -  місія  у  них  владична.

Нагнали  хмар,  клубляться  котрі  вгорі,
Вороння  чорне  каркає  у  піруеті.
Мерзлякувато  беззахисній  душі,
Мовчить,  душу  притисла  сірість  долі  в  злеті.

12.11.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813595
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.11.2018


Кайдани - воля, воля - кайдани

Кайдани  -  воля,  воля  -  кайдани,
В  звичних  словах  кохання  цільна  суть.
Немов  тремтячі  сиві  тумани
Всі  почуття,  котрі  серця  несуть.

Легкі,  крилаті,  світлом  налиті,
У  миті  осяйній  летять  без  миль.
Теплом  любові  душі  сповиті,
Кристали  падають,  де  біла  сіль.

Відверта  чесність  перед  собою,
То  запорука  спірності  життя.
Життя  тканина  різного  крою,
Прийми  одне  на  двох  серцебиття.

06.11.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018


Край дороги кущ калини

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

"Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий",  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
"Не  віддай,  кохай",  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018


Де логіка в завершенні логічнім?. .

             Пам’яті  рідного  брата  Івана
                             Йому  б  ще  жити,  
                             радіти  дітям  та  онукам,
                             тішитись  сонцю  і  новому  дню  
                             та  час  його  минув,  
                             коли  зустрів  він  62-гу  осінь  золоту...

Де  логіка  в  завершенні  логічнім,
Якщо  на  кін  поставлене  людське  життя?
Коли  у  дім  твій  гостем  опівнічним
Без  стуку  в  двері  входить  смерть  без  вороття.

По  що  прийшла  та  по  якому  праву
Відмірюєш  на  дивний  розсуд  межі  літ?
Осінь  знімає  листяну  заграву,
Щоб  по  весні  дерева  вбралися  у  цвіт.

А  ти  на  вічний  спокій  забираєш,
Свічею  гасне  усмішка  з  лиця  жива.
Невтіха  ридма,  як  пече,  не  знаєш,
Тремтінням  торсає  зігнутого  плеча?..

20.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018


Втопилася на все в очах

Втопилася  на  все  в  очах,  в  любові,
До  серця  горнеться  твій  голос  повсякчас.
Вривається  в  години  вечорові,
Терпкий  зриває  із  душі  зажури  пласт.

І  почуття,  піднесенням  у  простір,
Пливуть  назустріч  осені,  де  дні  з  вітрів.
Випадок  долі    -  вибір  був  на  осліп,
Коли  мене  ти  по  житті  в  той  час  зустрів.

Серце  забилось  раптом,  як  шалене,
І  до  твого  тягнуло  провід  навісний.  
Щось  відбулось  спонтанно-навіжене,
Для  інших  невловиме,    ти  -  жаданий,  мій.

05.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018


Я - вільна!

Я  -  вільна!  Спокій,  пустка,  ніч,
Голосить  вітер  за  вікном.
І  в  темряві  не  видно  свіч,
Дощ  грається  із  мокрим  склом.

Як  котик,  шкрябає  по  нім,
Щоби  на  ніч  пустили  в  дім.
Напевно,  холодно?  А,  втім,
То  стане  другом  хай  моїм.

Кватирку  навстіж,  дощик,  гов!
Чекаю  в  гості!  Кава,  чай?
Ой,  що  я?  Він  уже  прийшов!
Лице  умив,  як  зазвичай.

А  ще  сказав,  що  вибачай,
Я  не  терплю  жіночих  сліз.
Принишк  якось,  всміхнувсь:  "Бувай,
Бо  я  піду  у  верболіз.

Не  злись  і  не  лякайсь  життя,
Не  знають  крайнощів  серця,
Як  впав,    -  з  нового  аркуша,
Піднявшись,  йдеш,  хоч  й  навмання".

04.10.18  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018


Ой, кружляє шуляк в небі

Ой,  кружляє  шуляк  в  небі,
Зирить  хижим,  темним  оком.
На  озері  пливе  лебідь
Із  лебідкою,  щоб  в  побік.

Хвилька  хвильку  здоганяє,
Чисту  воду  пінить  мимо.
Лебідь  шию  вигинає,
До  голівки  тулить  спину.

І  лебідка  білокрила
Тілом  горнеться  до  нього.
То  кохання  дужа  сила
Не  збороти  ввік  якого.

Буде  нести  в  тихім  сплеску
Озеро  його  об  берег.
Разом  стрінуть  небезпеку,
Як  життєвий  на  те  жереб.

02.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018


На стіні годинник: цок

У  вечірній  прохолоді  
На  стіні  годинник:  цок.
Тиша  нишпорить  в  комоді,  
Заповзає  у  куток.

А  на  вулиці  ні  звуку,
Чи  живе  зморив  все  сон?
Простягаю  в  простір  руку,
Причаївся  десь  там  клон.

Хтось,  хто  схожий  теж  на  мене,
Хто  у  домі  сам  один.
Хто  чекає,  сокровенне  ж
Забирає  часу  плин.

Біль,  печаль,  розруху,  щастя,
Сльози  радості  й  порив.
Що  в  душі  горить  причастям,
Що  на  вічність  Бог  створив.

Що  любов’ю  речуть  люди,
Що  в  серцях  несе  добро.
Щоб  прийняти  ніж  у  груди,
Тільки  б  скинути  ярмо.

Бо  не  сила  вже  терпіти  
Ницість,  з  проявами  зла.
У  любові  просто  жити,
В  мирі  спала,  щоб  земля.

01.10.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018


Вишивала долю

Вишивала  долю  красними  нитками,
Хрестом  хрестувала  стібок  за  стібками.
Із  душі  та  серця  пісня  вечорами
Лилась  про  калину,  що  між  споришами.

Що  стоїть  край  стежки,  що  в  долину  в’ється,
Що  тікає  стрімко,  чи  ж  назад  вернеться?
Забігла  в  діброву,  там  пугач  сміється,
Затремтіли  руки,  в  скронях  жилка  б’ється.

Крапля  крові  з  пальця  багрянить  тканину,
Чи  то  я  для  себе  не  ту  маю  днину?
Що  в  рушник  на  щастя,  неначе,  в  провину
Вплету  я  назавжди  крові  ще  краплину.

30.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018


Сонце в хмарах загубилось

Сонце  в  хмарах  загубилось,
Брови  хмурить  день  на  дощ.
З  гілки  яблуко  зірвалось,
А  спіймати  не  вдалось.

Лиш  розкриті  рученята
Розвело  дівча  в  боки.
Від  досади  оченята
Напилися  вмить  роси.

"Не  сумуй,  донечко  люба",  -
З  теплом  мама  пригорта.
"То  не  є  велика  згуба,
Скуштуй  каші  з  гарбуза.

Чуєш,  пахне  як  медово,
Швидше  братика  гукай.
Набирайся  сил  та  знову
В  садку  яблука  лапай".

24.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018


Ех, гуляй душа!

Ех,  гуляй  душа!  
Полетіла  вниз  сорочка
Швидким  ривком  з  тіла.
Ноги  в  танці  пішли.
"Бабо!  Ти  здуріла"?
Почесав  за  вухом  дід,
Плямкає  губами:
"Я  й  забув,  яке  то  те
Все  було  між  нами.
Пам’ятаю,  як  складали,
Сіно  ми  на  вишку,
Як  водив  туди  по  тому
Гарну  молодичку".
Враз  в  Огапки  руки  в  боки,  
Стала  в  стійку  рівно:
"Говори,  Петре,  без  склоки,
Бо  так  трудно-гірко.
Ти  скажи  мені  на  милість,
Як  таке  ж  стряслося?
Чи  мені  тієї  хвилі,
Може,  не  моглося"?
"Що  ти,  бабо,  розпашілась,
Як  та  піч  у  літі!
Ти  любилася  із  Грицем
На  ту  пору  в  лісі".

21.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018


Срібний хрестик до губ прикладаю

Срібний  хрестик  до  губ  прикладаю
І  молю  у  Всевишнього  долі.
Щоб  спинив  супостата  в  тім  краю,
Де  в  окопах  земля  в  димнім  полі.

Щоб  вберіг  від  осколка  снаряда,
Чи  від  кулі,  яка  очманіла.
Щоби  діти  діждалися  тата,
Щоб  у  спокої  ночі  зустріла.

Щоби  Схід  не  хрестився  вогнями,
Де  удосвіта  запахи  крові.
Я  молюсь,  не  будуйте  ви  храми,
В  душах  майте  ви  храм  і  у  слові.

Засівайте  добром  ниви  правди,
Хай  любов’ю  в  серцях  проростає.
Не  пізнаєте  милості  в  кривді,
Вона  розум  безсонням  карає.  

18.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018


І знову в бій

І  знову  в  бій,  у  котре  і  у  соте,
Спадає  втома  в  ненависті  з  пліч.
Ще  скільки  маємо  терпіти?  Доти,
Допоки  ворог  кинеться  врозтіч.

А  пороху  нам  вистачить,  наснаги,
Не  думайте,  що  слабкість  у  руках.
Вже  стільки  за  роки  напились  спраги,
Давно  підвладний  нашій  волі  страх.

Із  кіптявою  піт  утремо  з  лоба,
Наперевіс  візьмемо  автомат.
Війна  за  мир  не  ницих  зайдів  злоба,
Ми  крок  у  крок  поставимо  вам  мат.

16.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018


Лоно сутності днесь

Кров  гаряча  розкриє  лоно  сутності  днесь,
Вуст  цнотливих  молитва  в  тілі  зойкне  вогнем.
Дух  покори  блаженний  вознесеться  у  ввись,
Фарб  яскравих  палітра  серце  вгонить  у  трем.

Віднайди  апеляцію  в  мороці  ночі,
Де  зневіра  душі  ще  четвертує  життя.
Що  кохання  тримає  у  щільному  скоччі,
Що  коротить  можливість  до  вершини  чуття.

Не  клянись,  не  терзайся  на  муку,  не  треба,
Зір  направ  ненароком  в  щирий  погляд  очей.
Що  побачиш  у  них,  хай  те  стане  край  неба,
Вірогідність  буття  в  звичнім  обході  речей.

09.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Чому, душа моя, плачеш?

Чому,  душа  моя,  плачеш,  чом  сумуєш  гірко?
Пішов  козак  на  війноньку,  лишив  діток  двійко.
Обійняв  свою  дружину,  цілував  синочка:
"Рости,  сину,  господарем,  так  рішив  я,  точка."

Цілував  донечку  любу,  личко  вмив  сльозою:
"Будь  же  мамі  за  підтримку,  бо  я  йду  до  строю.
Я  іду  в  ряди  ставати  за  нашу  Вкраїну,
Бо  приніс  їй  ворог  хижий  невтішну  годину.

Розгулявся  ворог  клятий  вільними  степами,
Мушу  землю  боронити  оцими  руками."
"Прощай,  батьку,  чоловіче!  Прощай,  не  барися!
З  перемогою  та  з  миром  до  нас  повернися!"

05.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018


Підневільна я, підневільна

Підневільна  я,  підневільна
І  душа  моя  зілля  повна.
Не  у  собі,  не  керована,
Бо  любов,  як  є,  реактивна.

Не  тримай  у  собі,  відпусти,
Що  так  серце  ятрить  у  тиші.
Поруч  вишнею  стану  цвісти,
По  весні  прилетять  солов’ї.

Спів  кохання  тріпоче,  не  йди,
Сум  сховаю  у  краплі  сльози.
Що  та  воля,  де  світ  пустоти,
Де  нікому  сказати:  прости.

03.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2018


Душа співає і пісня ллється

Душа  співає  і  пісня  ллється,
Із  вуст  гарячих  лине  у  ввись.
Господь  із  неба  пошле  хай  долю,
Щоб  мрії  щирі  усі  збулись.

В  грудях  збирай  тепло  любові,
Нехай  роздмухує  із  іскри  жар.
І  усміхнись  на  добрім  слові,
Привітних  із  очей  сипни  ти  чар.

Хай  обпікають  розум,  тіло,
Всечасно  бережуть  родинну  міць.
І  щоби  серце  не  боліло,
Щоб  в  ньому  не  збирати  багряниць.

01.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2018


Погляд затримавсь на диску сонця

Погляд  затримавсь  на  диску  сонця,
Що  круглим  шаром  в  листі  горів.
Сипнула  доля  до  серця  перцю:
"Не  любив  ти  мене,  не  любив".

Душа  ридала  в  сутінках  ночі,
Сльоза  змивала  кохання  слід.
Слова  солодкі,  мов  поторочі,
Збирали  в  грудях  холодний  лід.

Викотивсь  місяць,  завис  на  стежці,
Що  так  й  не  стала  одна  на  двох.
Блукає  смуток  в  срібній  мережці,
Губиться  в  мріях,  що  довжать  крок.

30.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


Поет мовчати не має права

Не  говори  поете:  "Я  усе  сказав",  -
Поет  мовчати  не  має  права  всує.
Правда,  за  слово  час  уже  не  раз  карав
Та  згодом  він  же  розсудить  і  почує.

І  хоч  бичом  хрещений  не  один  митець,
Уп’ялись  грати  в  його  свідомість,  тіло.
Але,  душею  волі  відданий  творець,
Цей  світ  сприймати  не  в  змозі  зубожіло.

28.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018


Я казала тобі, говорила

Я  казала  тобі,  говорила,
Припадала  на  груди  міцні.
І  без  сумнівів  боготворила,
Вже  пропаща  бо  я,  ти  -  в  мені.

Умивається  серце  сльозою
Кожен  раз,  як  мовчить  телефон.
Із  душі  проганяю  завію,
Що  ночами  вкрадається  в  сон.

Ти  -  в  мені,  в  моїх  помислах  чистих,
Дух  кохання  у  тілі  бринить.
Я  та  гавань,  де  в  теплих  обіймах,
Бурю  знайдеш  і  спокою  мить.

24.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


Блідне місяць на світання

Блідне  місяць  на  світання,
На  траву  туман  спада.
На  посту  в  хлопців  снідання,
Огірки  два  і  вода.

Та  лежить  огірок,
А  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок
І  до  смерті  лиш  крок.

Піднялась  пилюка  з  балки,
Гул  мотора  нароста.
В  цифверблаті  тремтять  стрілки
Та  тверда  в  бійців  рука.

І  лежить  огірок,
І  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок
І  до  смерті  лиш  крок.

Пробивається  крізь  гілку,
Перший  промінь  навісний.
Вверх  підкинуто  копійку,
Щоб,  як  постріл,  навскрізний.

І  лежить  огірок,
І  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок,
А  до  смерті  лиш  крок.

17.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018


Ой, ти, вербо рясна, чому похилилась?

Ой,  ти,  верба  рясна,  чому  похилилась,
Чому  тремтять  віти,  росою  умилась?
Умилась  росою  та  й  до  сонця  сходу,
Обійнявсь  з  тобою  кущ  терпкого  глоду.

Я  тому  схилилась,  що  стою  на  кручі,
Гонить  вітер  в  небі  мимо  хмари  грізні.
Хмари  грізні  з  громом  та  ще  й  блискавиці,
А  мені  лиш  треба  чистої  водиці.

Щоб  вода  холодна  напувала  серце
Та  давала  силу,  щоб  мені  не  вмерти.
Щоб  не  вмерти,  з  миром  жити  в  цілім  світі,
Щоб  світило  сонце  ясне  у  зеніті.

Щоби  круки  чорні  не  лякали  днину,
Щоб  щаслива  мати  люляла  дитину.
Дитину  люляла  з  піснею  у  грудях,
Бо  знала  напевно,  що  її  не  збудять.

Щоб  роки  минали  в  славі  та  багатстві,
Щоби  ми  забули,  що  були  у  рабстві.
У  рабстві  сваволі  в  лиху  цю  годину,
Господи,  Всевишній,  вбережи  Вкраїну.  

12.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018


Я не вмію кривити душею

Я  не  вмію  кривити  душею,
Грудкою  в  горлі  стали  слова.
По  житті  йшла  босоніж  стернею,
Дурманили  єство  почуття.

З  головою  кидалася  у  вир,
Не  шукала  завбачливо  брід.
Тамувала  у  тілі  оскому,
За  любов’ю,  мов  тінь,  слід  у  слід.

Та  зникали  безслідно  світанки,
Переходили  в  скніючий  день.
І  думки  десь  тікали,  підранки,
І  роки  битим  дзеркалом:  дзень.

Розкотились  горохом  спокуси,
В  серці  скалки  так  ниють,  болять.
Холод  безвістю  шарпає  груди,
Чом  кохання  боги  не  присплять?

Чом  неволі  позбутися  годі?
Вперто  сумніви  думку  гризуть.
Не  радію  відкритій  свободі,
Кволі  крила  у  небо  несуть.

11.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018


Ніч закутала землю

Ніч  закутала  землю  собою,
Опустила  на  землю  вуаль.
Шиту  золотом  різного  крою
Зірко-місячну  дивну  ту  даль.

Вабить  погляд  краса  ця  одвічна,
Не  відвести  від  неї  очей.
Заворожує  шир  без  гранична
Та  породжує  безліч  ідей.

Двох  ідилію  прагне  здобути
Та  чи  ж  є  у  цім  світі  мости,
Щоб  два  серця  з’єднати  докупи,
Щоби  мліли  під  стукіт:  я  -  ти.

І  не  треба  вже  більше  нічого,
Тільки  ми  -  одне  ціле  та  ніч.
Щоб  торкалися  душі  святого,
Чар  кохання,  любові,  -  сиріч.

05.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018


Той слід незримий

Цілую  поступ,  той  слід  незримий,
Котрий  відбився  в  шальній  душі.
Глумиться  простір,  що  безнадійний,
Його  вмивають  рясні  дощі.

А  ще  ті  сльози,  що  запеклися,
Скельцями  впились  в  серце  моє.
Та  від  кохання  не  відректися,
В  тепло  увібратись  хочу  твоє.

Печуть  долоні  в  німім  бажанні
Пестити  тіло  в  крутім  танку.
І  стогнуть  груди  в  нічнім  риданні:
-  Люби,  як  вперше,  мене  саму.

Тремтливо-ніжну,  злякану  пташку,
Що  віддавалась  тобі  без  дум.
Писала  доля  кремом  закладку,
Білим  ванілом,  де  лився  струм.

Солод  торкався  клітинку  кожну,
Екстаз  глибинний  входив  в  піке.
Не  знайдеш  іншу,  любов  тотожну,
Прийми  у  серце    таку,  як  є.

02.08.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Відпускайте свій біль

Відпускайте  свій  біль,  хай  не  тисне
В  грудях  серце,  що  завше  болить.
Звільніть  місце  тому,  що  є  вічне,
Тій  любові,  котра  все  гоїть.

Не  вернути  подій,  де  страждання
Не  впускає  у  ніч  тихий  сон.
Хоч  тиснуться  у  мізках  вагання,
Жить  теперішнім  днем  не  боронь.

У  розвазі  спокійній,  не  вмисне,
Усміхнись  від  душі  із  теплом.
І  відразу  бо  стане  затишно,
Власних  мук  вже  не  будеш  кротом.

24.07.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018


Світлий сум

Світлий  сум  огортає  так  серце,
Душа  прагне  любові  й  тепла.
Кину  погляд  в  маленьке  дзеркальце,
Я  без  тебе  сама  й  не  сама.

Думка  лине  щомиті  назустріч,
В  тілі  блудять  десяток  бажань.
І  нема  боротьби,  щоби  відсіч,
Віддалася  б  усім  без  вагань.

Позабути  щоб  присмак  полину,
Що  гірчить  із  недоспаних  снів.
Чи  ж  вбачати  в  коханні  провину,
Що  мене  у  житті  ти  зустрів?

У  ту  мить,  як  поглянув  ув  вічі,
Світ  заграв  водограєм  стрімким.
Хоч  би  зустріч  та  сталася  тричі,
Ти  однаково  був  би  моїм.

22.07.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018


Я до тебе лечу

Я  до  тебе  лечу,  щастя  в  долі  прошу,
В  осінь  йти  із  тобою,  коханий  мій,  милий.
Із  волошок  вінок  прикрасить  сивину,
Прихилюся  на  груди,  а  сміх  пустотливий.

У  цілунку  п’янкім  розгублю  геть  роки,
Запалає  в  душі  незгасимая  ватра.
Де  любов  господиня,  дива  й  навпаки,
І  в  жіночому  серці  живе  Клеопатра.

Приголуб,  обійми,  дай  напитись  ще  раз
Того  хмелю,  що  в  трепет  кидає  все  тіло.
І  не  треба  тоді  безкінечності  фраз,
Де  тепло  почуттів,  там  кохання  мірило.

17.07.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Ой, летіли дві зозулі

Ой,  летіли  дві  зозулі,  притомили  крила,
Одна  одній  кукували,  що  жити  несила.
Що  нестерпно  обіймає  груди  дужий  холод,
А  вони  бо  відчувають  до  любові  голод.

Що  у  ніч,  як  зійде  місяць,  туга  сушить  груди,
А  вони  ладні  шукати  дитинчат  повсюди.
Витискають  сльози  марні  з  очей  по  краплині,
А  як  втомляться  дурити,  кують  на  калині.

Розходиться  луна  гаєм,  дзвенить  в  високості,
А  зозулі  сивоброві  летять  в  мандри,  в  гості.
Видивляються,  де  пташка  лишила  гніздечко,
Підкидають  господині  в  крапинку  яєчко.

Так  безпечно  проминають  літа  за  літами,
Не  пізнати  тим  зозулям  любові,  що  в  мами.
Підростають  зозулята,  сироти  від  роду,
Ну,  а  мати,  знай,  співає  до  Петра  в  погоду.

08.07.18

світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018


Я - не відьма, коханий

Я  -  не  відьма,  коханий,  не  відьма,
Я  люблю  тебе  понад  життя.
Чи  ж  любові  твоєї  негідна?
Чом  мовчиш?  Рветься  в  серці  струна.

Крапле  сум  на  долоні  сльозою,
А  на  думці  ласкаві  слова.
У  тривозі  турбуюсь  тобою
Та  чекаю,  чудна  я,  дзвінка.

Зблідла  тінь  закрадається  в  вечір,
Розбавляє  самітність  в  кутках.
Я  -  не  відьма,  -  зривається  клекіт,
В  грудях  втрати  кохання  лиш  страх.

06.07.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018


Я не роблю з кохання таємниці

Я  не  роблю  з  кохання  таємниці,
Не  втримаєш  на  прив’язі  його.
Яскраво-дивним  спалахом  зірниці  
Ввійшло  у  серце  й  в  ньому  розцвіло.

Чарівним  лотосом  нараз  торкнулось
Таємних  закутків  глибин  душі.
Єство,  що  спало,  птахом  стрепенулось
І  розлилось  бездонністю  в  мені.

Плескались  почуття  гарячні  в  тілі,
Горів  вогонь  любові  одкровень.
І  ми  обоє,  зморено-зімлілі,
Падали  в  ніч,  аби  нести  їх  в  день.  

04.07.18
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018


Одягається в панцир тривоги душа

Одягається  в  панцир  тривоги  душа,
В  суперечностях  внутрішніх  крається,  б’ється.
Навкруг  половіють,  наливають  хліба,
Гнеться  колос,  ознака,  що  літо  минеться.

Так  минеться  й  життя  у  мирській  суєті,
Зійде  в  захід  у  часі  на  вічний  спочинок.
Чи  зробив,  чи  не  встиг,  що  ти  мав  на  меті,
Все  відійде  у  безвість  з  космічних  пилинок.

Десь  витатиме  поруч  заблудлих  думок,
У  гортанні  років,  із  книг  людського  буття.
Жолудь  виросте  в  дуб  й,  між  кремезних  гілок,
Зозуля  живим  куватиме  звичне  пуття.

29.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018


Одягну підбори, цок!

Ух!  Ох!  Одягну  підбори,  цок!
Клацнув  ключик  у  дверях,  ах-ах!
Ніжки  легко  роблять  крок  у  крок,
Вниз  по  сходах  я  лечу,  мов  птах.

За  плече  торсає  вітер,  ех!
Шлейф  парфумів  поруч  мене,  не!
Не  кажи,  на  зустріч  не  прийдеш,
Не  відчуєш,  те,  що  бентежне.

Ту,  любов,  що  в  серці    є,  ей,  є!
Що  на  крилах  ввись  несе,  несе!
Що  ключем  гарячим  в  грудях  б’є,
Ради  чого  здатний  на  есе.

В  ніч,  у  бурю  йти,  в  грозу,  гу-гу!
В  сніг,  морози,  у  весну,  агу!
Вгамувати  тіла,  щоб  жагу,
Ти  здолаєш  відстань  не  одну.

24.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2018


Блідий місяць вповні

Дививсь  крізь  хмари  блідий  місяць  вповні,
Дрібненько  мрячив  без  упинно  дощ.
В  зболілім  серці  вирвавсь  крик  назовні
Та  враз  притих,  що  поруч  ти,  здалось.

Всміхаєшся  самими  лиш  очима,
Глибока  зморшка  бороздить  чоло.
Пробігла  тепла  нить,  ота,  незрима,
Котру  кохання  в  часі  зберегло.

Точилася  розмова  поміж  нами
І  душі  гомоніли  про  любов.
Відгонили  дороги  полинами,
Ясніла  віра  -  Господа  покров.

23.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018


"Шукайте Бога у собі", - казав Христос

"Шукайте  Бога  у  собі,  -  казав  Христос,  -
У  діяннях  своїх,  в  життєвім  шляху.
Нехай  не  руйнує  ваші  душі  хаос,
Подайте  руку  ближньому  й  невдасі.

Сонце  однаково  для  всіх  за  горизонт
Заходить  в  ніч,  коли  минає  днина.
Як  совість  у  вас  чиста,  то  спокійний  й  сон,
Бо  прокидається  тоді  дитина.

Ота,  що  перший  крок    зробила  нетривкий,
Щоби  в  наступному  додати  сили.
Не  стане  світ  навколо  непривітно-злий,
Як  з  Богом  в  серці  дійдеш  до  могили.

14.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018


Серце плаче, в тузі б’ється

Серце  плаче,  в  тузі  б’ється,  як  вірно  чекає,
Коли  спомин  ятрить  душу,  що  в  вогні  палає.
Розпікає  тіло  згадка  про  любов  та  втіху,
Як  кохалися  з  миленьким,  час  летів  без  ліку.

Обіймалися  любенько  в  солодкім  цілунку
І  не  було  більш  на  світі  жаднішого  трунку.
Тіло  з  тілом  розмовляло  мовчки  почуттями,
Гомоніла  лиш  діброва  в  парі  з  солов’ями.

Груди  дихання  спирало  від  захвату  радо,
Не  тумань  мене,  тривого,  не  діймай,  досадо.
Усміхнеться  іще  доля,  заживем  щасливо,
Прихилюся  знов  до  нього  ніжно,  не  зрадливо.

11.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018


Над скаліченим верхів’ям

Бійцям  53-ї  ОМБР  присвячую

Ясніють  зорі  над  скаліченим  верхів’ям,
Щербатий  місяць  висне  в  небі  нагорі.
Б’є  тиша  шатуном  зловтіх  бійцям  по  нервах,
Натягнуті,  мов  тятива,  о  цій  порі.

А  сталь  невмисно  запускає  студень  в  тіло,
Сидять  солдати  наготові  на  броні.
Як  загримить  земля,  пірнуть  у  люк  все  ціло,
Вірно  послужить  танк  бронею  в  боротьбі.

А  зараз  душі  прагнуть  щирого  кохання,
Любові,  ласки  та  родинного  тепла.
Щоб  мирні  бесіди  і  в  спокої  світання
Та  душі  знають    -  не  скінчилась  ще  війна.

І  у  війни  масок  багато,  де  обличчя,
То  тривоги,  вогонь  і  злість,  біль  і  печаль.  
А  ще  віра  і  вірність,  і  в  сні  щось  присниться,  
І  в  час  відсічі  нерви  міцні,  як  та  сталь.

08.06.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018


Хитнулася назустріч

Хитнулася  назустріч,  стиснулось  серце,
Поглядом  прикипіла  до  рідного  обличчя,
Живий!  Коханий!  Боже!  Бережи  його!  
В  руках  у  нього  автомат,
Бронежилет  міцно  притиснув  груди,
Сувора  складка  поміж  брів  лягла.
Палає,  знову  палає  у  вогні  земля.
Роз’єднують  нас  милі  вогняні,
Ти  ж  сонечко  світи,  пестуй  його,
Якби  то  я  його  пестила,  бувалого  солдата.
Нині  війна  обдарувала  його  клята
Задумою  в  очах  та  сивиною  не  по  роках,
Мене  ж  чеканням.  Душу  точить  черв’як...
Скорбота  стелиться  межи  хрестів,
Дім  не  один  уже  осиротів  за  час  біди.
Господи,  дай,  нам  миру!  Дай,  назавжди!  
Любих,  дорогих,  коханих,  збережи!  

28.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018


Не затулюсь я від чужого горя

Не  затулюсь  я  від  чужого  горя,
Не  відхрещусь  від  болю  та  біди.
Призупинюсь,  коли  сирена.  Скора.
Погляну,  в  який  бік  ведуть  сліди.

Протектори  відбились  на  дорозі
Від  швидкісної  квапної  їзди.
Душею  не  черствій,  якщо  ти  в  змозі,
Подати  руку  слабкому,  не  жди.

Ти  не  чекай,  щоби  не  ти,  хтось  інший,
Прийшов  на  допомогу  в  скрути  час.
Не  думай  що  король,  а  той  хтось  гірший,
У  совісті  на  те,  свій,  Божий  глас.

26.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2018


Шепчуть губи ім’я

Шепчуть  губи  ім’я,
Що  на  серце  лягло.
Я,  немов  немовля,
Все  чекаю  його.

Бо  без  нього  весна
Й  не  весна  у  цвіту.
Бо  без  нього  весна,
Геть  втрачає  красу.

День  хмурніє  увесь,
Хоч  і  сонце  в  вікні.
Любов  має  терпець
Та  рахує  лиш  дні.

Коли  зустрічі  мить
Так  жадана  прийде.
І  життя  новий  зміст
Ув  обіймах  знайде.

Заясніє  в  душі
Чуйний  вогник  тепла.
Поцілунки  міцні
Сум  зітруть  із  чола.

21.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018


В’яне білий цвіт в долонях

В’яне  білий  цвіт  в  долонях,
Пелюстки  на  вітрові  тремтять.
Вени  так  тремтять  на  скронях,
Коли  милого  торкнутись  зась.

Як  коханий  десь  далеко
Ранки  на  чужині  зустріча.
Моя  думонька,  лелеко,
Лети  стрімко,  мов  би  та  стріла.

Упади  на  дужі  груди,
Ніжність  в  його  серце  хай  ввійде.
Ласкою  розлийся  всюди,
Тілом  хай  тепло  цілюще  йде.

Та  любов,  яка  без  міри,
Відстані  долає  і  роки.
Що  з  душі  скидає  гирі,
Як,  здалось,  не  сила  їх  нести.

20.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018


Перед смерті лицем

Перед  смерті  лицем  я  в  коханні  клянуся,
У  тривозі  хрещу  твій  прискорений  крок.
В  грудях  щемом  слова:  ти  чекай,  повернуся,
Лиш  задам  ворогам  на  майбутнє  урок.

І  пішов  у  горнило  війни  за  свободу,
Теплий  слід  свій  залишив  у  серці  моїм.
Шлейф  думок  про  каліцтва  нові  та  скорботу,
Що  несе  кожен  бій  побратимам  у  дім.

Стислась  в  грудку  душа  і  завмерла  в  чеканні,
Провела  в  час  випробувань  виразний  штрих.
Любі  очі  в  уяві,  в  миттєвім  єднанні,
Усміхнулись,  як  все,  і  нараз  біль  ущух.

17.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018


Щоб без звуку

Поставлю  телефон  я,  щоб  без  звуку,
Щоби  ніхто  не  турбував  більш  нас.
Візьму  у  руки  звично  авторучку,
Завсідником  хай  буде  лиш  Пегас.

Ще  Музу  припрошу  присісти  поруч,
Хай  словом  засівається  папір.
Парує  чаю  чашечка  ліворуч,
Лоскоче  ніздрі  ароматний  збір.

Рясніють  букви  із  душі,  від  серця,
Непрошена  злітає  з  вій  сльоза.
Не  все  в  житті,  що  прагнеться,  вдається,
Стійко  триматись  будем  до  кінця.

16.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Спи, служивий, спокійно

Спи,  служивий,  спокійно  у  тиші,
Хай  не  брязкає  тріснуте  скло.
Майорить  лиш  зоря  на  узліссі  
Та  висвічує  розклад  табло.

Нехай  сниться  дорога  додому,
Неба  синь  без  розривів  гармат.
Підкорившись  закону  простому,
Набирайсь,  у  сні,  сили,  солдат.

Бо  на  завтра  якийсь  недоносок
Вирве,  раптом,  зі  злості  чеку.
Жалом  сталі  торкнеться  край  дощок,
Ти  ж  додивишся  сон  на  ходу.

Спи  спокійно,  солдате,  хай  ноги,
Відпочинуть  без  берців  твої.
Щоб  на  власних  дійшов  перемоги
Ти  з  братами  у  однострої.

15.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018


Ой, ти доля, моя доля…

Під  калиною  дівчина  тугу  виливає
Та  сльозами,  що  так  ллються,  жалю  добавляє.    
Ой,  ти  доля,  моя  доля,  чому  ти  така  є?
Чому  іншим  даєш  щастя,  а  мене  минаєш?

А  мені  даруєш  смуток,  розлуку  й  чекання,
Стала    в  вечір  під  калину,  простою  до  рання.
Виглядатиму  милого  із  битого  шляху,
Чи  обійме,  як  зустріне,  як  мене  побачить?

Чи  на  грудях  його  дужих  забуду  тривоги?
Обіймає  з  роси  холод  босі  мої  ноги.
Обіймає  мене  вітер,  місячик  моргає,
Соловейко  в  темнім  гаї  любо  все  співає.

Виспівує,  витьохкує,  аж  серденько  мліє,
А  за  хмаркою  у  небі  зоря  дальня  мріє.
Світить  зіронька,  цілує  заплакані  очі,
Утікають  за  туманом  одинокі  ночі.

14.05.18
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2018


На городі виріс хрін

На  городі  виріс  хрін,
Розцвітає  рясно.
Нахиливсь  милий  на  тин
Ще  й  сонце  не  згасло.

Його  очі  у  вікні,
Змалювала  брови.
Загорілось  все  в  мені,
Не  доберу  мови.

Прихилилась  до  грудей
Тай  біля  калини.
Сховав  вечір  від  людей,  
Щоб  не  мали  кпини.

Щоб  любов,  що  є  між  нас,
Не  була  гіркою.
Щоб  в  житті,  у  всякий  час,
Лишалась  святою.

09.05.18
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2018


Поцілуй мене, миленький

Поцілуй  мене,  миленький,  ув  обидві  щічки,
Пригорнуся  я  до  тебе,  ген,  біля  смерічки.
Пригорнуся,  задивлюся  на  стан  твій  пригожий,
Бо  без  тебе  пропадає  даром  день  мій  кожний.

Бо  без  тебе  день,  як  вічність,  тягнеться  повільно,
А  з  тобою,  любуючись,  у  душі  так  хмільно.
І  на  серці  соловейком  ніжність  в  груди  б’ється,
А  розлука  зміючкою  підповзає,  в’ється.

Та  розлука  не  порушить  єдності  кохання,
Бо  кохання  щире  й  чисте,  як  росинка  рання.
Як  та  зірка,  що  ясніє  у  вечірнім  небі,
Почуття  в  тілах  вирують,  як  вода  на  греблі.

Розливають  теплу  хвилю  з  голови  до  п’яток,
Що  з  ласкавими  словами  є  безцінний  статок.
Не  докупиш  те  за  гроші,  що  в  душі  немає,
Та  кохання  без  лукавства  все  в  житті  здолає.

05.05.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018