Валентина Ланевич

Сторінки (13/1222):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Як люблю його щиро

Як  люблю  його  щиро,  жертовно,
Як  звертаюсь  в  молитві  до  Тебе,
Так  люблю  його,  Боже,  гріховно,
Захист  від  бід  хай  в  Тобі  він  знайде.

Хай,  як  нічка  застане  в  дорозі,
Присвіти  йому  місяцем  ясним.
Коли  вступить  в  туман  у  тривозі,
Ти  розвій  його  сонцем  дочасним.

А,  як  хмарки  пошлють  грізну  зливу,
Розжене  вітер  смуту  й  утому.
Щоб  не  мав  же  він  долю  зрадливу,
Що  лишає  лиш  смуток  по  тому.

Як  люблю  його  віддано  знаєш
Лиш  один  Ти,  мій  Господи,  правий.
За  причини,  що  ними  караєш,
Ти  прости  -  світ  в  науці  лукавий.

17.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017


Наділила доля хрест

Наділила  доля  хрест  мені  в  дорогу,
Чемодан  у  руки,  туфельки  на  ноги.
Шепотів  щось  вітер,  сіючи  тривогу,
Торсав  за  кофтину,  відлунням  лиш  кроки.

А  ще  місяць  в  небі  шукав  половинку,
Златом  навкруг  зорі  плели  павутинку.
Похилилось  жито  в  вечірнім  спочинку,
Бігла  в  даль  стежина  не  знаючи  спинку.

Шелестом  у  листі  вишні  проводжали,
Десь  далеко  в  лісі  сови  викрикали.
В  мандрівку  життєву  кликали  вокзали,
Що  не  все  так  просто,  чомусь  не  казали.

14.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017


Заарканить мужика

Як  же,  бабоньки,  охота
Заарканить  мужика.
Он  і  жаба  із  болота,
Знать,  "ква-ква"  все  викрика.

Одуд  плаче  в  очереті,
Сич  один  надувсь  на  пні.
Жайвір  в  дзвони  б’є  у  злеті,
На  вербичці  солов’ї.

І  співають,  так  співають,
Що  душа  зайшлася  в  щем.
В  серці  ніжності  без  краю,
Ну,  єдиний  раз  живем.

Прихилитися  в  любові,
Щоб  до  рідного  плеча.
Щоб  в  осінньому  покрові
Вчути  з  ласкою:  "Моя".    

14.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017


Хай ти будеш обманом

Хай  ти  будеш  обманом,  нехай,
Тим  туманом  сивим,  що  в  очах.
Що  ховає  розквітлий  розмай,
А  ще  розпач  німий  у  словах.

Біль,  що  в  серці  зібрався,  щемить,
Проростає  із  нього  тепло.
Не  прикажеш  тебе  не  любить,
Враз  зів’яну,  що  збите  стебло.

Що  та  пташка,  що  тужить  в  гаю,
Бо  самітня  вона,  без  пари.
Ти  тривож  мою  душу  шальну,
Нехай  знає  любовні  чари.

12.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2017


Увірвалось терзання

У  травневий  світанок  увірвалось  терзання,
Нахмурене  небо  рве  на  кусні  думки.
Річ  не  у  тім,  не  у  клятьбі  на  вічне  кохання
Та  воно  вкотре  ставить  слова  у  рядки.

Виливається  поспіль  біль  задавлений  в  ранок,
Зачаїлось  чекання  в  притихлих  кутках.
Жіноче  ім’я  у  війни  -  злочинний  надбанок,
Кривавий  здобуток,  що  кошмарить  у  снах.

Вкриті  славою  навіч  та  просякнуті  кров’ю
Жнуть  розруху  боїв,  дичавіють  степи.
Бунт  клекоче  в  душі  на  противагу  безправ’ю,
Підіймається  злість,  коли  чує:  "Терпи".

12.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2017


Я горнуся душею

Я  горнуся,  горнуся  душею,
Смутком  тихим  у  краплі  сльози.
Маю  в  серці,  зростила  лілею,
В  ній  ховаю  твої  всі  сліди.

Ніжність  теплих  обіймів  на  спомин
Навік  вписані  ласкою  в  час.
Ти  зимою  єства  мого  пломінь,
Я  відсутня  сама  вже  без  нас.

Розчиняюсь  у  кароокості,
В  глибині  любих  серцю  очей.
Стань  рятунком  жіночому  щасті,
Увірвись  в  прохолоду  ночей.  

11.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2017


Зустрічний хід (Амелину) . Думав милий я слабка

Домовились  
(Не  зовсім  якісний  переклад)

Он,  наверно,  рухнул  с  дуба,  
Он  вчера  сказал  мне:  "Люба!"
Я  же  тридцать  лет  –  как  Валя!  
И  прощу  теперь  едва  ли…

Шёл  вчера  домой  из  клуба,
Встретилась  (случайно!)  Люба,
Развели  там  трали-вали…
Нет,  такое  вы  видали?!..

А  теперь  вот  целый  день
Рядом  ходит,  словно  тень,
Поцелуем  целит  в  губы…
(Не  прощу  ему  я  "Любы"!)

Но  в  обед  нашёл  он  ключик:      
Приобнял...  Я  –  "тёплый  лучик!"
А  ещё  назвал  голубой…    
Я  ж  в  ответ  ему:  «Мій  любий…»

05.05.17
Автор  Сергій  Амелін

Зустрічний  хід  

Думав  милий  я  слабка,
Що  подалі  від  гріха,
Любу  я  йому  прощу,
Проллю  сльози,  промовчу.

Любий  мій,  постережись,
Стану  в  бій  в  секунду,  в  мить.
Слово  ти,  я  два  в  отвіт,
Сам  готуй  собі  й  обід.

Сам  стелися,  спать  лягай,
Я  ж  піду  гуляти  в  гай.
Там  співають  солов’ї,
Нудь  у  грудях  щось  мені.

Серце  ніжністю  зайшлось,
Я  лосиха  чи  ти  лось?
А  кохання  у  душі
Відгуком,  ох,  солов’ї.

06.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2017


Душу скоблить вічно лінч

Вічний  супутник  утома,
Скинь  її,  друже,  із  пліч.
Збита  бо  фраза  відома,  
Душу  скоблить  вічно  лінч.

Загодя  знати,  що  буде,
Зовсім  невесело  жить.
Те  що  у  часі  забуте,
По  що  за  ним  все  тужить.

Веснонька  в  серці  в  фаворі,
Знай,  бережи,  хай  буя.
Кажуть  схилитись  в  покорі,
Дух  же  тоді  завмира.

Збіглі  роки  білять  скроні,
В  злеті  волань  боротьба.
Стань  перед  Богом  в  поклоні
Та  не  оспівуй  раба.

06.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2017


Я згорнусь біля тебе калачиком

Я  згорнусь  біля  тебе  калачиком,
Що  та  кицька  під  боком  мур-няв,  аж  до  див.
В  жінки  є  особливе  призначення,
Дарувати  кохання  без  будь-яких  слів.

Уриватись  в  життя  в  дикій  пристрасті
І  без  меж  віддаватись  порочно-жадній.
Щоби  груди  цнотливо-розхристані,
Видихали  в  шаленстві:  "Єдиний  ти  мій!"

І  вуста  із  вустами  заніжено,
Озвалися  душею:  "Належу  тобі!"
Зазвучить  в  серці  музика  збуджено,
До  спокуси  любові  жінки  ми  слабкі.  

04.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2017


Гей, говію я

Гей,  говію  я,  говію,
А  тебе  не  розумію.
Ти  казав  приходь,  зігрію,
Я  ж  давно  маю  надію.

Ти  приходь  під  ту  калину,
Де  шукали  ми  малину.
Їли  ягідки  червоні,
Як  сиділи  на  осонні.

Раптом  став  крапати  дощик,
Тарабанити  у  горщик.
Ти  хотів  поцілувати,
Вийшла  з  хати  моя  мати.

Обіцявся  прийти  знову,
Чи  забув  про  ту  ти  мову?
Нічка  в  ніжнім  сну  полоні,
Жду,  люблю,  не  скину  броні.

02.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017


Мій коханий, коханий, коханий…

Мій  коханий,  коханий,  коханий...
Шепіт  рветься  з  єства  в  небеса.
День  сьогодні  не  сонячно-крамний,
Таки  знає  любов  чудеса.

І  наповнює  серце  весною,
Цвіт  черешні  в  злагоді  душі.
У  цілющих  обіймах  з  вільхою,
Де  ім’я  твоє,  бешкет  в  умі.

Спочиває  туман  під  вербою,
Очерет  у  тиші  занімів.
Милувалась,  милуюсь  тобою,
Ти  мене  підкорити  зумів.

02.15.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2017


Обіймає твій подих лице

Вітре-вітре,  весняно-ласкавий,
Обіймає  твій  подих  лице.
Хоч  буваєш  ти  правда  лукавий
І  тепло  тоді  в  грудях  не  те.

Не  мені  ти  даруєш  усмішку
І  цілуєш  медово  вуста.
Необачно  потрапила  в  клітку,
Крізь  щілини  тіка  марнота.

Ти  ж  безпечно  забавлений  грою,
Ніби,  те,  що  було,  й  не  було.
Пестиш  тіло  моє,  я  не  встою,
Майне  думка:  "Мій  Боже,  за  що?"

01.05.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017


Метелик я чи квітка?

Скажи  мені,  метелик  я  чи  квітка?
Не  кам’яній  в  суєтності  життя.
Трояндою  я  є  для  тебе,  ніжна,
Що  шалом  повнить  ритм  серцебиття?

Що  гойдає  розкутість  у  пориві,
Коли  в  тілах  панянкою  любов?  
І  заворожена  в  хмільному  чтиві,
В  лоні  пульсацію  дарує  знов?

Чи  тільки  лиш  метелик  той  безпечний,
Що  світло  ллє,  згоряючи  в  вогні?
Моє  кохання  має  погляд  гречний,
Приручена,  рахую  дні  пусті.

30.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2017


Ой, учора була люба

Ой,  учора  була  люба,
А  сьогодні,  наче,  з  дуба.
А  сьогодні  новий  день,
Б’ється  посуд  "дзень-дзелень".

А  вже  зранку  не  така,
Грайте,  хлопці,  гопака.
Закружляю  у  танку,
Ти  кохай  таку  й  сяку.

Коли  я  ніжно-ласкава,
Коли  я  гаряча  кава.
Коли  я  киплячий  кріп,
Якщо  ти  мене  розпік.

Остуди  цілунком  в  губи,
Упаду  тобі  на  груди.
Ув  обіймах  лад  знайдем,
Буду  теплим  промінцем.

30.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2017


Любо обидвом

Загорнулася  у  сутінь  вишенька  струнка,  
Вітер  пестить  цвіт  рожевий,  долі  пригина.
Соловейко  "тьох"  у  гаї  біля  потічка,
Закололо  щось  серденько,  бо  стоїть  одна.

Пелюстки  тихо  спадають  в  ніжності  німій,
Збайдужілий  місяць  в  небі,  він  для  них  чужий.  
Навкруг  нього  світлячками  зорі  ведуть  стрій,
Надбіжи,  дощик  краплистий,  слізоньки  всі  змий.

Хай  впадуть  в  сиру  земельку,  проростуть  стеблом,
Хай  дзвіночки  розцвітають,  стану  їм  щитом.
А  очиці  синім-сині  ллють  у  синь  "дзень-бом",
Як  у  парі  веснувати,  любо  обидвом.

28.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2017


Ти наповнюй мене життям

Ти  наповнюй  мене  життям,
Ти  наповнюй  мене  коханням.
Всю  до  краплі  себе  віддам,
Ти  -  надія  моя  остання.

Ти  -  душі  невгамовний  політ,
Серце  б’ється  в  шаленім  щемі.
Ти  вмістив  у  собі  весь  світ,
Зваба  -  ти  у  вершковім  кремі.

Світло  -  ти  у  полудну  ніч,
Хміль  в  крові,  що  несе  бажання.
Сон  тікає  від  мене  пріч,
Я  -  люблю,  -  те,  мов  заклинання.

27.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2017


Моя душевна рана

Не  приспана  моя  душевна  рана,
Холодить  груди,  розриває  плоть.
Стікає  в  грязь  в’язку  болотну  прана,
Зняли  бо  небеса  на  дощ  оброть.

Промокнув  наскрізь  вартовий  в  дозорі,
Стискають  мокрі  руки  вірний  РПКа.
Погляд  в  імлу,  де  заховались  зорі,
Ворог  стріляє  з  днища  рівчака.

І  кулі:  падають,  свистять,  вдаряють
Об  розтолочену  дорожню  твердь.  
Вогнем  снаряди  тишу  розпікають
І  серце  повнять  клекотом  ущерть.  

22.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017


Заховала ніч зорі

Щось  бубнить  телевізор  в  кімнаті  пустій,
Заглядає  мій  страх  за  відхилену  штору.
Заховала  ніч  зорі  за  хмарний  сувій,
Не  бажаю  я  долі  своєї  повтору.

Крутить  пам’ять  колеса  минулих  подій,
Де  змілілий  здобуток  -  лише  оригамі.
За  любов  у  душі  стало  лячно  самій,
Зло  штурмує  життя,  наче  берег  цунамі.

Клякне  хрипами  в  грудях  задавлений  крик
І  для  серця  тепла  ставить  він  перепони.
Хто  топтатись  по  душах  підковами  звик,
Не  спиняє  таких  ні  добро,  ні  прокльони.

А  спиняє  непроханих  зайдів  вогонь,
Щоби  ворог  відчув  запах  смерті  і  страху.
На  шляху,  щоб  пізнав  гнів  людських  перепон,
Де  вбивають  його,  як  скажену  собаку.

20.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017


Чоловіка б золотого

Розспівалася  пташина  на  сливі  в  садочку,
Вітер  гілками  колише,  хочу  сина  й  дочку.
Чоловіка  золотого,  щоб  кохав  довіку,
Щастям  повнилося  серце  безмежно  без  ліку.

Щоб  у  дні,  як  вітер  свище,  гойдає  калину,
Обіймав  мене  любенько  що  малу  дитину.
Цілував  у  щічки  ніжно,  як  настане  вечір,
Щоби  йти  за  ним  хотілось,  аж  у  самий  безмір.

І  минала  нічка  темна  у  млоснім  зітханні,
А  будили  нас  піснями  соловейки  ранні.
Чоловіка,  щоб  душею  до  душі  горнутись,
Щоби  мені  біля  нього  про  усе  забутись.

16.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2017


Тільки знаю те я і ти

"Коханий,  -  і  усмішка  торкає  вуста,  -
Голос  твій  чую,  радію.  Я  -  твоя".
"Сонце  моє,  мила,  і  я  радий  сповна,
Хоч  кулями  всипана  плаче  земля.

Знову  обстріл  нічний  свій  вели  вороги,
Збігали  хвилини  в  тривожній  лічбі.
Тільки  знаю  те  я  і  ти,  знаємо  ми,
Як  єднає  любов  серця  в  боротьбі.

Що  миттєво  ураз  відчувають  тепло,
Щиро  горнуться  одне  до  одного.
І  не  просто  те  так,  по  житті  повезло,
Кохання  нас  двох  від  біди  берегло".

14.04.17  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2017


Люби мене, милий!

Люби  мене!  Люби  мене,  милий!  Кохай!
Хоч  би  заспану  ніч  розривали  гармати.
Хоч  би  степом  курився  у  димці  курай,
Відбивали  чечітку  покрівлею  "Гради".

Люби  мене!  Люби  мене,  милий!  Кохай!
Хоч  би  за  тьохканням  куль  і  не  чутні  слова.  
Хоч  би  хлюпав  на  ящик  залишений  чай,
В  час,  як  від  вибухів  мін,  земля  стала  хитка.

Люби  мене!  Люби  мене,  милий!  Кохай!
Хоч  війна  геть  обпалює  злістю  бо  душі.
Хай  черствіють  ворожі  серця,  а  ти,  знай,
Наші,  сила  любові,  лиш  зробить  мужніші!

11.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2017


Летимо, - я і ти

Летимо,  -  я  і  ти,  між  зірок  вечорових,
Дві  душі,  як  одна  у  далекій  путі.
Світ  галактик  мигає  в  свічах  кольорових,
Нас  хрестять  на  щастя  та  на  долю  святі.  

Бо  любов  уособлення  вищої  сили,
Що  тримає  в  серцях  незбагненний  порив.
Первородний  вогонь,  що  його  не  згасили,
Хоч  з  віками  пройшло  сотні  карстових  злив.  

Душі  часто  злостиво  вбивали  цвяхами,
Вони  йшли  через  муки  в  буремний  політ.
Переймав  Перелесник  спокуси  гріхами,
Лиш  єднання  спалило  в  тілах  пустоцвіт.

08.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2017


Ти приходь в мої зоряні сни

Ти  приходь  в  мої  зоряні  сни,
Коли  ніч  розіпне  покривало.
Як  розтане  далеке  "курли",
Від  якого  аж  серце  кричало.

Коли  вишня,  що,  ген,  за  вікном,
Замилується  місяцем  пишним.
Ти  схились  над  моїм  бо  чолом
З  теплим  поглядом  ласкаво-ніжним.

Усміхнись  і  торкнися  до  вуст,
Затріпочуть  хай  вії  в  чеканні.
"Милий",  -  мовлю  під  пальчиків  хруст,
Душа  видихне  звуки  гортанні.

І  тіла  зашаріються  враз,
І  відкинуть  буденності  прозу.
І  пройме  їх  медовий  екстаз,
І  підхопить  любов  ту  відозву.

07.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2017


Як же хочеться просто кохати

Як  же  хочеться  просто  кохати,
Очі  в  очі,  щоб  іскри  з  душі.
Щоб  без  слів  говорити,  звучати,
Щоб  співали  в  серцях  солов’ї.

Щоб  усмішка  так  гріла  собою
І  пестила  чуттєві  тіла.
Щоб  цілунок  став  звабною  грою
І  торкнувся  глибин  всіх  єства.

І  безвільні  та  віддані  волі,
Зову  плоті,  в  політ  їх  нести.
Щоб  в  пульсації  гарячій  крові,
Озивалось:"Любов  моя  -  ти!"

05.04.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2017


Сила в боротьбі

Викрикнув  щось  горобчик  на  кущику  калини,
Вітер  надув  намет  і  шарудів  у  вікні.
Від  денної  утоми  нили  солдатські  спини,
Нехитра  вже  вечеря  на  ящиковім  дні.

В  куті  палахкотіла  по  мирному  буржуйка,
Лилась  розмова  щира  про  дім  та  про  сім’ю.
Торкнулася  невабом  щоки  солена  змійка,
Згадали  побратимів,  на  небі  що  в  строю.

А  ніч  вже  накривала  темним  шатром  простори,
В  дозір  ставали  вої,  що  духом  все  міцні.
Пліч  о  пліч,  поруч,  не  стрінеш  кращої  опори,
Прикритий  тил  надійно,  -  то  сила  в  боротьбі.

31.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2017


Я усмішку ловлю

Я  усмішку  ловлю  у  відкриті  долоні,
Там  прихована  щирість,  душі  доброта.
І  запальну  іскру  ув  очах,  на  припоні,
Не  тримаєш  ти  ласку,  пропаща  вже  я.

Пропадаю  у  день,  бо  думками  з  тобою,
Мрії  бархатні  вечором  човником  тчу.
Нічку  темну  цю  місяць  скородить  скобою,
Я  ж  молюся  до  Бога,  а  тілом  тремчу.

Пропадаю  з  любові  в  час  грізної  смути
Та  покірна  тепло  буду  в  серці  нести.
Не  боронь  цього,  Доле,  попередь  від  скрути,
На  життєвім  шляху  від  незгод  вбережи.

29.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017


Чуєш, нічка як охкає

Чуєш,  нічка  як  охкає  сплеском  води,
Соловей  тишу  зморену  смиче.
Коханий,  Воїне  Світла,  Страж  ти  війни,
Серце  ласкою,  ніжністю  дише.

І  зорею  пливе  до  твоєї  зорі,
Смуток  стримує  в  грудях  щосили.
Небезпека  чигає,  стоїть  на  порі,
Ти  і  зло  навіч  сили  схрестили.

Твоя  сила  у  вірі  на  захист  добра,
За  свободу,  за  честь  і  на  славу.
Віра  в  тебе  на  кінчику  мого  пера,
Я  горджуся  тобою  по  праву.  

27.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017


Вчарувала, мов сон

У  облозі  з  вогню  я  стою  серед  зір,
Нічка  пестить  мене,  що  кохаю,  повір.
Що  у  серці  ношу  медоносний  я  збір,
Первородне  зело,  дивовижний  факір.

Любов  душу  мою  вчарувала,  мов  сон,
Напоїла  теплом,  обладнала  там  схрон.
І  гніздечко  звила,  і  понесла  на  трон,
І  милує,  і  підіймає  вище  крон.

Їй  летіти  у  ввись  тільки  ти  не  боронь,
Те  дарма,  що  літа,  сріблом  торкають  скронь.
Серце  черпає  жагу  -  живильну  бездонь:
Твої  очі,  вуста,  ніжність  дужих  долонь.

24.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017


В саду занедбанім

В  саду  занедбанім  війною,  молода  травиця,
Крізь  лист  осінній  випускає  пагони  тендітні.
Повз  них  біжить  стежинка  сива,  де  стоїть  криниця,
Несе  із  далеку,  аж  із  балки,  вісті  невтішні.

Там  на  "лягуху"  вранці  оступивсь  солдат  знічев’я,
Коли  вставало  сонечко  в  змарнілім  за  ніч  небі.
Останнє  зарево  ховалось  у  дерев  верхів’я,
Молився  Богу  про  рятунок  при  єдиній  спробі.

І  всміхнулося  життя,  хоч  і  осколків  вився  рій,
Чіпавсь  що  оси  за  одіж  на  ногах,  він  -  уцілів.
І  побратимам  пообіцяв,  що  повернеться  в  стрій,
В  саду  тінистім  його  весняний  день  знову  зорів.

20.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017


Моя ти, ненечко Вкраїно!

Моя  ти,  матінко,  моя  ти,  ненечко  Вкраїно!
Сльозою  гіркою  умивана  твоя  землиця.
Поклони  щирі  б’ю,  припавши  скрушно  на  коліно,
Молю  до  Бога,  щоби  трималась  у  душах  криця.

Безхатченко  недоїдки  вминає  на  фудкорті
Та  ще  й  надпите  пиво  має  на  царський  той  банкет.
Мільярдери  ж  наші  відпочивають  на  курорті,
Під  пальмами  Мальдівів  гучний  заказують  фуршет.

В  АТО  гремлять  гармати,  те  далеко,  не  почують,
Для  ніжних  їхніх  вух,  от,  звучить  Бетховена  сонет.
Компослуги  оплативши,  люди  гроши  рахують
І  тягнеться  рука,  щоб  витягнути  з  ножен  багнет.

11.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017


Ти, тримайся, коханий, тримайся

Щось  так  стиснулось  серце  моє,
Защеміло,  я  -  зранена  чайка.
Танки  ворога  б’ють  по  душі,  БМП,
Ти,  тримайся,  коханий,  тримайся.

Хай  гартується  воля  в  борні,
На  стезю  стану  поруч  з  тобою.
Кров  скипає  в  пекельнім  вогні,
Ти  завжди  будь  готовий  до  бою.

Втома  давить  на  дуже  плече,
Трем  сховай  ти  у  тілі  зболілім.
Збережи  себе,  попри  усе,
Та  лишайся  стійким  і  сміливим.

05.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2017


Я не хочу писати про бій

28.02.17  на  Світлодарській  дузі  загинув  23-ох  річний  боєць  54-ї  мобільної  бригади  "Крук",  Сергій  Мокренко,  родом  з  Волині.  В  цей  день  він  мав  отримати  орден  "За  мужність".

Я  не  хочу  писати  про  бій,
Про  війну,  що  так  калічить  життя  молоді.
Тільки  бути  мені  як  самій,
Бо  душа  почепила  сльозу  знов  на  вії.

Над  згорьованим  степом,  серпом,
На  зчорнілому  небі  красень-місяць  завис.
І  чіпляє  ніч  пугач  крилом,
Збита  з  дерева  гілка  і  розстріляний  лист.

І  розстріляне  тіло  бійця
Тихо  смертонька  горне  у  вічні  обійми.
В  Ім’я  Господа  Бога,  Отця,
Зупиніть,  люди,  кляті  ті  прийми!

Двадцять  третя  весна  розцвіла,
Щоб  любові  свічу  запалити  востаннє.
Зійшов  Ангел  з  Небес  і  душа
Білим  лебедем  ввись  полетіла  в  прощанні.

04.03.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017


Стелиться низько сдим

Стелиться  низько  сивий  дим  з  труби,
Іскра  летить  на  сніг  зруділий.
Сичить  поліно  підняте  з  води,
Пахне  листок  в  пічці  зіпрілий.

Солдат  замерзлі  руки  потира,
Скида  бушлат,  -  тепліють  пальці.
Лащиться  вогонь,  -  відпочить  пора,
Аж  ось  і  сон  ступа  назирці.

Й  торка  усмішка  втомлене  чоло,
Уява  любку  змалювала.
Тулилась  до  грудей  всьому  на  зло:
"Коханий,  спи",  -  ніжно  шептала.

15.02.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017


Втоплюсь довіку

У  любих  очах  втоплюсь  довіку,
Від  слів  хмільних  ласкава  стану  вся.
У  душі  душа,  в  тиші,  без  крику,
Вогонь  палить:"  Твоя.  На  все  твоя".

Тепло  із  серця  ллється  у  груди,
У  крові  ніжність  струменем  бринить.
Тіло  спізнало  шматочок  згуби,
Що  медом  в’їлася  й  у  сні  манить.

Ясно  палає  свічка  святістю,
Кидає  тінь  на  зім’яту  постіль.
Ще  раз  впиваюся  взаємністю,
ЇЇ  у  пам’яті  ти  полишив.

29.01.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017


Дається все те неспроста

Сивина  накрила  скороні,
Набута  мудрість  -  помилки.
Не  всі  причини  втім  вагомі,
Не  в  кожен  крок  в  небі  зірки.

Та  жаль  тримати  без  потреби,
Бо  в  мовних  знаках  солі  суть.
Відчуті  серцем:  "а",  "і","щоби",
Нас  по  житті  вперед  ведуть.

І  відкривають  сокровенне,
Занурюють  у  світ  пізнань.
Те  що  здається  так  буденне,
Стає  святим  в  часи  вигнань.

Любов,  турбота  і  повага,
І  вірність,  чесність,  доброта.
І  сила  волі,  і  наснага,
Дається  все  те  неспроста.

20.01.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017


Я зовсім не плачу

Ні,  не  плачу,  я  зовсім  не  плачу,
Лишень  серце  так  тисне,  щемить.
І  душа  зайшлась  криком  в  придачу,
В  ніч  туманну  до  тебе  спішить.

Тьмяні  зорі  блукають  в  пороші
Над  полотнами  змерзлих  доріг.
Давлять  плечі  невидимі  ноші,
Що  життя  наділило  в  забіг.  

А  душа  до  душі  пригорнулась:
"Обійми",  -  і  палає  сама.
Як  на  все  закохалась  й  незчулась.
Потерпає.  Чекає.  Твоя.

18.01.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017


Як вмирає осінній листок

Як  вмирає  осінній  листок,  що  укрив  його  сніг,
Так  самотня  душа  помирає  в  схололому  тілі.
Чи  то  присуд  такий,  чи  обставин  жахливих  то  збіг,
Що  очі  вологі  із  сумом  і  вуста  занімілі?

Тільки  серце  так  б’ється  шалено  від  згадки,  подій,
Де  в  щасті  любові,  години,  мов  хвилини  збігали.
Де  до  кісточок  пальців  на  тілі  своїм  був  ти  мій,
Коли  ми  розпашілі  обоє  утоми  не  знали.

Без  жалю  я  би  тисячі  раз  повторила  той  шлях,
Хай  там  що:  і  печаль,  і  розлука,  і  чекання,  і  лінч.
Стала  тінь  я  твоя,  по  твоїх  йду  неспинно  стопах
І  тепло  на  плечах  -  я,  як  згасає  моя  в  небі  ніч.

13.01.16  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017


Де слова - не моє

Не  шукаю  висот,  де  слова  -  не  моє,
В  кронах  вітер  шумить  -  долі  гіллячко  гне.
І  хурделить  зима,  те  для  неї  своє,
А  на  серці  тепло,  бо  кохає  проте.

І  шугає  душа  в  стогін  бурі,  ув  вись,  
Що  негода,  у  ній  ніжність  б’ється,  тремтить.
За  усіх,  хто  в  путі,  щиро  ти  помолись,
Хто  кордон  боронить,  аби  в  мирі  нам  жить.

Хто  від  кулі  грудьми  боронить  нице  зло,
Що  по  нашій  землі  гаддям,  ген,  поповзло,
Що  на  сніжну  постіль  кладе  чорне  крило.
Бережи  їх,  Господь,  щоб  в  бою  їм  везло!

07.01.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2017


Що тобі болить?

Чому  не  скажеш,  що  тобі  болить,
Що  горне  смуток  до  твого  обличчя?
Відкладаєш  розмову  на  колись,
А  віхола  холодить  передпліччя.

Сніжинки  заповзають  за  комір,
Вбирають  світ  навколо  в  чисто-біле.
Життя  до  себе  заново  примір,
Позбудься  барв,  де  окіл  брудно-сірий.

Навстріч  теплу  долоню  простягни,
Нехай  сплітаються  у  замку  пальці.
Сміх  розсип,  ув  оберемок  згорни
І  закружляй  в  любовнім,  ніжнім  танці.

30.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2016


Скільки мовлено слів

Скільки  мовлено  слів  про  кохання  тобі,
Що  у  ночі  безсонні  у  тиші  писала.
Покриває  поземка  загублені  дні,
Вириваючи  миті,  де  в  небо  злітала.

Де  із  вуст  у  вуста  проливалася  млість,
І  кидала  тіла  в  чарівну  нескінченність.
Не  казала  собі,  що  очей  стережись,
Накривала  теплом  кароока  бездонність.

Й  знову  поклик  зривався  з  душі,  що  твоя,
Хоч  не  раз  і  не  два  те  казала  в  запалі.
До  останнього  видиху  в  грудях  -  твоя,
Ніжність  хлюпає  в  серці,  спрямована  в  далі.

28.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016


Вдивляюсь у спалахи нічні зірок

Вдивляюсь  у  спалахи  нічні  зірок,
Де  та,  котра  містком  єднає  душі?
Плете  кохання  чуттєвий  ланцюжок,
Зорі  ж  вгорі  холодні  та  байдужі.

І  стежечка  в’юниться  десь  поміж  хмар,
Що  вітер  гонить  небом  без  перерви.
Гортає  погляд  настінний  календар,
Душа  горить  і  неспокійні  нерви.

Із  сумом  ніжність  у  грудях  щемонить,
Повзе  по  тілу,  що  чека  любові.
Живу  тобою,  -  єство  моє  кричить,
Тужить,  скоряючись  німій  розмові.

26.12.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016


Обіймаю тебе душею

Обіймаю  тебе  душею,
зором  внутрішнім,
теплом  та  ласкою  сповненим,
серцем  своїм  гарячим
до  самозречення  люблячим.
Обіймаю  тебе  очима,
тугою  зволожено-тривожною,
поглядом  у  далеч  спрямованим,
віями  тремтячими  обрамленим.
Обіймаю  думкою  стрімкою,
що  тілом  жадним
до  тебе  горнеться,
обіймів  взаємних  бажаючи.
Єством  своїм  усім  обіймаю,
що  кров,  коханням  налиту
по  венах    вергає.
Від  подиху  війни,
вітром  принесеним,  ціпенію,
холод  стискає  груди  мої.
Молюсь  щиро,  ревно,  
смиренно  вклякнувши  на  коліна.
Господи,  Святий  Отче,
Пресвята  Діво  Маріє,
Захистіть  та  зішліть  мир  нам
та  землі  нашій,  Україні!
Хай  скине  з  себе  окови  злодійські,
підступом  на  неї  одягнуті
і  стане  знову  вільною  та  щасливою,  
і  заколоситься  хлібами  рясними
на  нивах,  де  вже  ніколи
й  ні  на  кого  не  чигатиме  смерть,
бо  там  пануватиме  благополуччя!

22.12.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016


Тускло світить ліхтар

Тускло  світить  ліхтар  на  перехресті,
Дрібні  сніжинки  білі  скопом  віхолять,  мигтять.
Їм  вітер  додає  нічної  жесті,
Поодинокі  перехожі  поспіхом  біжать.

Тяжіють  голови,  сутулі  плечі,
Думки  плетуть  життя  безмовну,  скудну  марноту.
Зібратись  з  духом  так  було  б  до  речі,
Аби  збороти  у  грудях  приступну  стидобу.

Що  животіємо,  що  копійчину
Стискають  руки,  аж  ниють,  затвердлі  мозолі.
Ростуть  мільйони  в  банках  без  зупину
В  керманичів,  у  тих,  хто  на  верху,  хто  на  чолі.  

20.12.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2016


Душі наші такі безборонні

Відбілив  місяць  заспану,  сніжну  цю  ніч,
Заглядає  невабом  з-за  рами  в  кватирку.
Схарапуджені  вітром  зірки  біжать  пріч,
Щоб  на  хмарці  пухнастій  зібрати  вечірку.

Твої  ж  руки  легенько  торкнулись  мене,
Просинаюсь  у  теплих,  ласкавих  обіймах.
Пристрасть  вуст  у  полон  груди  миттю  бере,
Розколихує  їх  в  розгарячених  приймах.

І  два  тіла  зливаються  в  ніжнім  танку,
І  любов  пелюстки  розпускає  червоні.
-  Не  лишай,  мій  коханий,  ніколи,  -  молю,
Чутно  ледь,  -  душі  наші  такі  безборонні.

15.12.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016


Як спускається сутінь

Як  спускається  сутінь  з  небесних  висот
Й  б’ється  сірістю  вечір  в  кімнату  крізь  шибку,
Робить  пам’ять  уперто  різкий  поворот  -
У  очах  незнайомця  лукаву  усмішку.

Погляд  в  погляд  раптово  на  людях  тихцем,
Що  відбився  прибоєм  гарячим  у  скронях.
Хоч  здавалось  тоді,  що  не  скоро  знайдем
Ми  слова,  що  сховають  обличчя  в  долонях.

І  в  обіймах  прокинеться  в  душах  екстаз,
І  вогнем  їх  напоїть,  гамуючи  спрагу.
Розговіють  тіла,  стрепенуться  нараз
І  любов  рознесе  по  крові  рівновагу.

11.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016


Косий дощ поливає асфальт

Косий  дощ  поливає  розкислий  асфальт,
Кида  краплі  холодні  у  зблідле  обличчя.
Йду  неспішно,  в  душі  озивається  альт,
Розквітає  оаза,  що  часто  так  сниться.

Де  пестить  твій  погляд,  торкає  мене,
Й  шаленіє  у  грудях  стривожене  серце.
Я  занурююсь  в  сон,  ніжність  тілом  тече
І  тремчу,  що  на  вітрі  тоненьке  стебельце.

Трепет  той  підіймає  дозріле  вино,
Ту  глибинну  любов,  що  розбурхує  сутність.
Я    -  твоя,  я    -  в  тобі,  не  сьогодні  -  давно,
Моє  дихання  -  ти  і  моя  ти  майбутність.

09.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016


Заховати б серце в льодянім покрові

Заховати  б  серце  в  льодянім  покрові
Та  воно  невпинно  шле  тепло  по  крові.
Та  воно  пульсує,  б’ється,  як  шалене,
А  на  горизонті  світло  все  червлене.

А  на  горизонті,  де  сонечко  сходить,
Летять,  виють  міни,  автомат  їм  годить.
Автомат  тримають  міцно  дужі  руки,
А  душа  ридає,  стогне  від  розпуки.

А  душа  згоряє  від  бажань  кохати
Та  війна  жорстока,  прагне  лиш  карати.
Розлучає  сина  з  матір’ю,  сестрою,
Кидає  клич  у  вічність:  ставай  же  бою!

Позабудь,  що  маєш  ти  рідного  тата,
Що  без  чоловіка  сиротіє  хата.
Що  дітей,  дружину  лишив  у  господі,
А  згадаєш  любку  лишень  при  нагоді.

Як  настане  тиша  у  чаднім  світанні,
Коли  забинтуєш  рани  вже  останні.
Щоб  злягла  утома  із  обличчя  твого,
Обійме  шмат  неба  тебе  голубого.

02.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016


Одинокий бусел

Одинокий  бусел  задививсь  на  воду:
-Чи  то  я  причинний,  чи  не  маю  вроди?
Лист  спада  осінній  із  дерев  останній,
А  в  моєму  серці  думки  на  стенанні.

А  в  моєму  серці  гостя  -  студениця
Та  ще  осінь  денно  що  тая  сестриця.
Пір’я  напинає  вітер  сиво-рунний,
По  тілу  пускає  тік  жалюче-струмний.

І  душа:  "  жива  я",  -  тремтить  безголосо,
Сонячне  проміння  теж  лягає  косо.
Біжить  вода  мимо  та  усе  без  ліку
І  життя  скупує  на  любов,  на  втіху.

01.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016


Тьмяний блиск ліхтаря

Тьмяний  блиск  ліхтаря  розколихує  ніч,
Миготять  у  танку  білокрилі  сніжинки.
Щось  не  можу  збагти  я  однісіньку  річ,
Те  кохання,  що  серце  вбирає  в  крижинки.

А  слова  жебонять  тепло-ніжним  струмком,  
З  вуст  течуть  солодаво-проникло  у  груди.
Підіймають  в  душі  нищівний  бурелом
І  -  вмовкають,  неначе  сторонні  приблуди.

Тиха  тихо  сльоза  з-під  припухлих  повік
Зачіпляється  краєм  тремтячої  вії.
А  єство  неприкаєне  в  крик,  що  по  вік
Прагне  блага  любові  без  штампу  повії.

01.12.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016


Я - людина чи Всесвіту пил?

Запитую,  хто  я?  І?  Отож,
Я  -  людина  чи  Всесвіту  пил?
Не  згасити  в  душі  всіх  пожеж,
Хоч  не  в  змозі  розправити  крил.

Трусить  ніч  канонади  луна,
Миготить  сатанинським  вогнем.
Стогне  кров,  де  раює  війна,
Неміч  тіла  підперта  плечем.

І  стоять  Геркулеси  земні,
Одні  одним  підтримують  дух.
Тисне  серце,  вуста  в  німоті,
Рокіт  бою  в  світанні  лиш  вщух.

24.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016


Кидаю в глупу ніч слова

Милий,  -  кидаю  в  глупу  ніч  слова,
Ніжність  зорею  у  зболеній  душі.
Затиснув  джгут  війни  порив  єства,
Кровію  із  серця  на  папір  вірші.

Твоє  ж  тепло  згоряє  у  вогні,
Тулиться  тіло  до  землі  сирої.
Виють  снаряди  смертно  навісні,
Припало  око  у  приціл  до  зброї.

Із  вуст  шершавих  шепіт  і  мольба,
Аби  Господь  примножив  твої  сили.
Запекла  йде  на  фронті  боротьба
Та  козаки  голів  ще  не  хилили.

20.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016


Хмурить брови зима

Хмурить  брови  зима,  у  проталинах  сніг,
Сонце  пестить  його,  щоб  не  ліг  на  поріг.
І  струмочком  стрімким  сніг  донизу  побіг,
Там  горобчик  малий  вже  його  підстеріг.

На  крислатій  сосні  ж  ворон  чинно  сидів,
Бачив  він  з  висоти  -  чорний  крук  прилетів.
-  Ой,  ти,  кряче  чорний,  із  яких  ти  світів,
Що  нового,  кажи,  у  дорозі  узрів?

-  Я  зі  сходу  прибув,  небо  там  у  вогні,
Обпалило  крило  чисто  всеньке  мені.
Пекло  вергає  сталь  там  і  вдень,  і  в  ночі,
Хлопці  мужньо  себе  віддають  боротьбі.

За  Вкраїну  стоять,  її  волю,  за  вас,
Щоби  вільно  жилось,  щоб  не  чули  ви  трас.
Тих,  що  кулі  свистять,  тріпотить  лиш  атлас  -
Жовто-синій  колор,  а  в  горі  Божий  глас.  

18.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016


Сипле сніг на моріжок

Сипле  сніг  на  моріжок,
Застеля  доріжку.
Зачепився  за  сучок,
Одягнув  маніжку.
Стоять  сосни  обважнілі
В  пухких  сарафанах.
І  ялинки  білим-білі,
Діти  ж,  ген,  на  санах.
Обліпили  горобцями
Гірку  крутосхилу.
Хмари  в  небі  баранцями
Біжать  беззупину.

14.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016


Коли торкаєшся ножем

Не  полотнію,  не  стою  заціпеніло,
Коли  торкаєшся  ножем  холодним  серця.
Давно  вогнем  твоїм  всю  душу  обпалило,
Не  пручкаюсь,  упіймана  в  сіті  сільця.

Чи  Божий  присуд  то,  чуттєвістю  вбачити,
У  калапсі  слів,  болем  розтерзану  стезю?
Нести  терпку  любов  у  грудях  й  не  питати,
По  що  живеш  в  мені  ти?  Життєве  дежавю...

Збирати  пустоту  ночей  в  м’яту  подушку,
У  маренні  пірнати  під  милого  пахву.
Ловити  в  погляді  очей  зором  усмішку,
Ввібратись  тілом  у  ніжність  рук,  їх  теплоту.

10.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016


День збирає думки в сповиток

День  збирає  думки  в  сповиток,
Загортає  у  сутінь  споквола.
Та  не  ставить  натомість  крапок
Доки  втома  душі  не  зборола.

Залишається  безліч  чому,
Що  життя  підкидає  мов  ребус.
Не  вдається  пройти  так  пряму,
Як  показує  карта  чи  глобус.

Десь  спіткнешся  об  долі  поріг
І  поринеш  в  зрадливу  нірвану.
Тільки  вчасне:"Себе  переміг",  -
Застарілу  загоїть  вже  рану.

08.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016


Чуєш, ненько, моя Україно?!

Чуєш,  ненько,  моя  Україно,
Сколихнули  простори  "курли"?!
Ключ  спізнілий  врізається  в  небо
І  летять,  і  летять  журавлі.

Скупий  промінь  черкнув  наостанок
По  підбитому  вітром  крилі.
Опустилась  пір’їнка  на  ганок,
Де  фугас  вирив  яму  в  дворі.

Скельця  битого  скла  на  підлозі,
Під  вікном  плачуть  мальви  в  журбі.
Йдуть  бійці  по  пустинній  дорозі,
Їх  гартується  воля  в  борні.

04.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016


Ніжним цвітом вишні

Ніжним  цвітом  вишні  веснилася  хата,
Пишним  обладунком  яблуньок  в  саду.
І  дитячим  сміхом  повнилась  багата,
Бігла  вздовж  болота  хвилька  на  гряду.

Гляділо  латаття  сонечками  в  небо,
Килимком  зеленим  травичка  в  лужку.
І  було  на  серці  у  малечі  любо,
Усміхався  батько  пахощам  бузку.

І  клепались  коси  в  росянім  світанку,
Наливалось  жито  колосом  важким.
Спішивсь  Спас  з  дороги,  прикрасив  альтанку,
Упалим  листочком,  першим  золотим.

І  маніжив  дощик  притихлу  діброву,
У  хмарах  зависнув  клинок  журавлів.
Загубив  кінь  в  полі  на  щастя  підкову,
Щоб  жилось  всім  в  мирі  на  сотні  років.

01.11.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016


Зайшлася душа криком

Зайшлася  душа  криком,  вслухаюся  до  тиші,
Калатає  серденько  болем  жаливи  в  шоці.
Зрадливою  гадючкою  печалі  бариші,
Бажалось  бути  любкою,  сказав  коротке:"Ні".

Мокра  сльоза  розтерта  вже  рукою  по  щоці,
Узори  розпливаються  на  рушнику  в  куті.
У  житті  буває  різне  і  з  медом  калачі,
Якось  ходить  по  струночці  не  зручно  щось  мені.

Вповзе  вечір  у  кімнату,  заповнить  пустоту,
Стане  уперто  мишка  гризти  дірку  у  поду.
І  за  склом  віконним  дощик  пустує  достоту,
Він  змиє  усі  образи,  відбілить  гіркоту.

29.10.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016


Ой, у полі-полі

Ой,  у  полі-полі,  полечку  широкім,
Квилила  там  чайка,  теребила  спокій.
Припадала  слізно  до  гнізда  пустого,
А  над  нею  постать  крука  молодого.

Тінню  нависає  зловіщо-низенько.
"Чи  ж  то  смерть  кружляє,  матіночко-ненько?
Чи  ж  вільному  волю  не  дано  пізнати?
Чи  ж  у  небі,  в  парі,  не  можу  літати?"

А  погляд  лякає  хижо-темне  око,
Зіщулилось  серце,  мерзне  одиноко.
Сонечко  пестує  утомлені  крила:
"Ти  ще  маєш  бути  у  долі  щаслива.  

Щаслива  у  мирі,  в  парі  і  в  любові,
Співатиме  пісню  соловей  в  діброві.
На  хлібному  полі  врожаї  високі,
Злагода  і  в  серці  довгожданий  спокій."


28.10.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016


Ми на своїй землі

Жовтіє  лист,  горить,  так  сонячно-яскраво,
А  паморозь  сріблиться  на  траві  пожухлій.
Сумирний  клен  вслухається  в  грізне  черево,
Сахається  сваволі  до  мольби  оглухлій.

Війна  зібрала  посаг  за  роки  чималий:
Руїни,  стогін,  кров,  каліцтво,  ницість  і  смерть.
Ворожий  поступ  підлістю  наскрізь  просяклий
Злістю  наповнили  терпіння  чашу  ущерть.

Ми  на  своїй  землі,  ми  вільні  й  дух  свободи
Тече  по  наших  венах,  тужіє  в  дужий  сплав.
Не  дочекаються  всі  захланні  заброди,
Щоб  на  коліна  перед  ними  народ  наш  став.

28.10.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016


Реготнула смерть, сіючи розпач

Снувались  довгополі  тіні,  
Вплітались  у  вечір,
Що  нависав  над  зруйнованими  
Каркасами  будівель
Та  темною  хусткою  
Накривав  похилені  голови,  
Зчорнілих  від  осінньої  
Дощової  пори  соняшників,
Що  стояли  осиротіло  на  полі,  
Ніби,  заціпеніли
І  скидались  на  скорбних,  
Згорьованих  вдів  та  матерів,
Котрі  то  заламують  руки-листя,  
Коли  безвітряно,
То  майже  знеживіло  
Підіймають  їх  до  неба,
Коли  налітає  вітрисько
І  шарпає  ними:
Пошерхлими,  сухими.
Привид  війни  блукав  довкіллям,
Лякав  усе  живе
І  тільки  зграя  чорних  круків,
Розсікаючи  крильми  повітря,
Кружляла  з  голосним  гомоном.
Їх,  наче,  зовсім  не  турбували
Жовто-червоняві  цяточки,
Що  з  кожною  хвилиною
Збільшувались  на  горизонті
Та  несли  із  собою  
Гул,  що  наростав,
А,  вигнувшись  дугою,  
Освітили  хмари
І  рикошетом  вдарились  об  землю,
Підіймаючи  вгору  бите  скло,
Каміння  та  стовп  пилу.
У  відповідь,  
Із-за  кущів  густої  ліщини,  
Вогнем  огризнулась  гармата.
Запалахкотіло.  
Забахкало  навкруги.
Реготнула  смерть,  сіючи  розпач,
З  глибин  якого  виростала  злість
І  вдихала  у  серця  воїнів
Силу  волі  та  дух  праведності,
Що  розростались  у  душах  
Непохитною  мужністю,
Вірою  в  свято  справедливості,
Свято  Перемоги.

24.09.16    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2016


Серце щемом крає душу

Серце  щемом  крає  душу,
Слідом  осінь  у  крок  за  крок.
Зарікалась,  що  не  мушу
Ношу  нести,  немов,  оброк.

Зарікалась,  що  кохання
У  свої  не  пущу  груди.
Залягла  паморозь  рання,
В  тіло  додала  застуди.

Зима  стукає  у  двері,
Підпирає  їх  супротив.
Сонця  захід  на  портьєрі,
Хто  тебе  мені  наврочив?

Чом  Господь  кара  любов’ю?
За  що  доля  шлях  хрестила?
Усміхнувсь,  повів  бровою,
Трепетала,  вчувши:"Мила."

Дарувала  нічка  злуку,
В  зір  очиці,  мов  червінці.
Вкрав  світанок  запоруку:
Зло  війни  -  чекання  жінці.

20.09.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016


Стоїть дуб на крутій горі

Стоїть  дуб  на  крутій  горі,
Гора  схилом  в  яр  тікає.
Там  фіалка  в  трикольорі
Осінь  красну  зустрічає.

І  рясніє  дощ  краплистий,
В  гаю  миє  позолоту.
Соловейко  голосистий,
Заховав  в  гніздечко  ноту.

В’ється  стежка  понад  яром,
Біжить  собі  до  калини.
Майоріє  кущик  крамом,
Ягідки  -  крові  краплини.

Тихо-тихо  вітер  в  листі,
Журбу  свою  виливає.
Бачив  очі  променисті,
Погляд  їх  в  степу  згасає.

Бачив,  впав  від  кулі  воїн,
Намагався  знову  встати.
Шепотів:"Не  знай  ти  воєн,
Вільна  будь,  Вкраїно-мати!"

19.09.16


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016


Плачем з душі

Плачем  з  душі,  словами  на  папір,
Любов  стікає  щемом  в  осінь.
Дарма  казати:"Ти  мені  повір",-
Коли  дощі  сховали  просинь
Й  безцільно  бродить  догма
Поміж  кошлатих  хмар  вгорі.
Щире  кохання  що  аксіома:
Терпіння  поступ  на  олтарі,
Де  розуміння  не  краде  втома,
Де  пліч  тремтіння  у  ласці  рук,
Де  схилить  голову  покора,
Пригріється  у  серці,  його  стук,
Здійме  у  грудях:  моїх,  твоїх
Потрійну  бурю  відчуттів  -
Кохання  емоційних  віх,
Щоб  поклик  сутності  не  занімів.
Жовтим  листком  не  падав  долі,
Не  нарікав:"То  примха  долі",  -
Горів  вогнем  в  п’янкім  полоні,
Упивсь  Причастя  в  чуднім  законі,
У  вузлуватій  загадці  сивих  віків.
За  гріх  грішити  знову,  ставши  собою,
В  розплату  маючи  мереживо  стібків:
"Спасенний  із  світло-тінню  у  двобої".

17.09.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016


Не твоя я тепер, не твоя

Не  турбуй  мою  душу  даремно,
Все,  що  було  між  нами  -  забудь.
Я  давно  не  твоя  -  це  вже  певно,
Докорінно  різниться  наш  путь.

Пам’ятаєш,  чекала  на  ласку,
На  любов,  щоб  зігріла,  сумну.
Ти  ж  на  груди  поставив  бо  праску,
Ще  чекав  -  на  коліна  впаду.

Кулю  цілив  прямісінько  в  серце,
Чи  ж  ти  думав  -  ошуканка  я?
Я  -  кохала,  кохання  те  -  стерте,
Не  твоя  я  тепер,  не  твоя.

23.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016


Не питайте мене

Не  питайте  мене,  чом  сумні  маю  очі,
Чом  повіки  закриті  та  ночі  без  сну?
Чом  стрічаю  світанки  з  думками  у  клоччі,
А  на  серці  сліди,  що  гірчать,  полину?

На  межі  двох  світів  загубилася  доля,
Крає  душу  неспинно  люцифера  хід.
Поселилася  в  нім  чорнорота  сваволя,
Принесла  землі  нашій  немало  вже  бід.

І  летять  журавлі  над  розрухою  в  небі,
Де  війна,  де  руїни  і  смерть...  А  чому?
Сива  мати  над  сином  схилилась  в  жалобі
І  розносять  вітри  її  плач,  я  -  кричу.

Біль,  що  рветься  з  грудей,  полосує  свідомість.
Дай  же,  Господи,  сил,  аби  йти  до  кінця!
Щоби  душі  загиблих,  їх  щира  жертовність,
Звеличились  в  Волі  -  Перемоги  вінця!

22.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


Неси ж, поете, віру, твори

Там  на  війні  у  хлопців  ніки,
У  поетів  теж  свої  й  вірші.
Зайди  чужі  що  ті  шуліки,
Сповнені  жадоби  хижаки.

Та  в  нас  на  всіх  єдина  віра  -
Кривава  боротьба  на  благо.
Щоб  окроплена  кров’ю  земля
Ворога  позбулась  клятого.

І  у  поета  зброя  -  слова,
Слова  ведуть  у  бій  незримо.
Горить  у  вогні  в  митців  душа,
Вогонь  сердець,  те  незборимо.  

Неси  ж,  поете,  віру,  твори:
Запалюй,  надихай  на  славу.
Серцем  гарячим  ти  говори,
З  бійцями  захищай  державу.

19.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2016


Я не шукаю раю

Я  не  шукаю  раю  на  святій  землі,
Для  кожного  із  нас  він  свій  тим  паче.
Не  почуваються  щасливо  й  королі,
І  в  них  душа  неусмиренна  плаче.

І  точить  кров  густу  із  серця  гострий  ніж,
І  жужелиця  шкряботить  у  грудях.
Парить,  у  безмірі,  в  блакиті  чорний  стриж,
Думки  джмелями  жалять  сутність,  блудять.

Роками  втома  шелестить  в  книзі  буття,
Де  вірність  й  чесність  в  ранзі  що  понижче.
В  кутиках  вуст  новою  зморшкою  пуття  -
Зґвалтована  любов  за  те,  що  квітне.

16.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016


Стати в славі на сповідь

На  щоку,  на  мою  впала  з  неба  сльоза,
Запах  осені  враз  я  відчула  на  серці.
У  діброву  смирну  надвечір’я  сповза,
Притулились  боками  гриби  у  відерці.

Плаче  в  полі  калина  у  тихій  журбі,
Утіша  її  вітер  на  путньо  та  ніжно.
Не  схиляй  голови  за  життя  в  боротьбі,
Хай  твоїм  ворогам  буде  тричі  нездужно.

Не  на  все  відступає  день  в  довгу  цю  ніч
Та  сполохано  зорі  ховаються  в  невідь.
По  весні  защебечуть  птахи  й  кинуть  клич,
Що  настала  пора  стати  в  славі  на  сповідь.

14.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016


Чуле ж серце не спить

Дрібний  дощик  січе,  стукотить  за  вікном,
Височіють  висотки  з  блідими  вогнями.
Зачепилася  ніч  за  дахи  мундштуком,
Чуле  ж  серце  не  спить,  кохає  до  нестями.

В  такт  краплинкам  малим  відбиває  сонет,
А  на  вустах  відбився  слід  від  цілунку.
І  блукає  душа  між  щасливих  прикмет,
Ненаситна  до  твого  гріховного  трунку.

Опускає  рука  теплі  пальці  униз,
Прокидається  жар  в  захмелілій  царині.
І  по  венах  штормить  ніжно-трепетний  бриз,
І  зливає  тіла  у  шальнім  нетерпінні.

10.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


Коли роси впадуть на траву

Коли  роси  вечірні  впадуть  на  траву,
Зорі  витчуть  на  небі  мереживну  казку,
Я  занурюсь  у  неї  й  до  тебе  прийду,
Я  ж  свавільно-пожадна  на  твою  бо  ласку.

Ти  мене  розпашілу  в  обіймах  стиснеш,
Зрине  з  вуст  зойк  надривний,  зазивно-солодкий.
Поцілунком  гарячим  його  обірвеш,
Ой,  який  він  у  тебе  мурашково-шкодний.

Підійметься  нараз  з  глибин  сутності,  з  дна,
Хвиля  млості  й  загубиться  в  м’ятім  батисті.
З  лона  трепетна  хіть  переллється  в  тіла
І  замре,  примостившись  на  чатах,  у  кріслі.

07.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016


Їдуть хлопці на війну

Їдуть  хлопці,  їдуть  хлопці,
Їдуть  хлопці  на  війну.
Вітри  віють  у  волоссі,
Чешуть  хлопцям  сивину.

Під  колесами  машини
Сірий  шурхотить  асфальт.
Злість  діймає  груди,  кпини,
А  в  очах  горить  азарт.

Не  романтики  шукають,
Стогне  там  в  бою  земля.
Лебедями  ввись  злітають
Душі  мертвих,  то  жнива.

На  дожинки,  на  криваві,
Їдуть  хлопці  все  міцні.
Їх  серця  в  гарячім  сплаві  -
Україна  у  вогні.

Їдуть  землю  боронити
Від  російської  чуми.
Аби  в  мирі  вільно  жити,
Щоб  не  знали  ми  війни.

04.08.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016


Слова - то наші діти

Слова,  слова  -  то  наші  діти,  від  душі,  із  серця
Складаються  у  рядочки,  римуються  вперто.
То  життя  прожите  плаче,  в    думи  одяглося,
Поміж  люддя  тиняється,  спати  не  вляглося.  
Бо  і  нічка  у  безсонні  проходить  німому.
Не  розрадити  ті  думи.  Ні  крапки,  ні  коми
Не  поставити,  буває,  не  вдається,  втома
Налягає  так  на  плечі,  аж  зводить  содома.
Що  вовчицею  завив  би,  дивлячись  на  місяць,
Коли  вповні,  а  ще  зорі  багряніють,  світять.
Та  зранечку  сонце  зійде  -  соловей  щебече
І  вже  слово  натщесерце,  вже  по  нову  рече.
Ллє  тепло  на  стежку  стару  споришем  сповиту
І  латає,  пестить  мрію,  загортає  в  свиту,
Щоб  зігрілася,  убралась  в  кольорову  гаму
Та  побігла  межи  люди  дивувать  віршами.
Закладати  в  спраглі  душі  підвалля  крилате,
Так  учила  нас  ще  змалку  на  святках  бо  мати.
Щоби  дух  свободи  вився  високо  над  нами,
Майоріли  герб  і  прапор,  щоб  міцно  руками
Ми  тримали  ці  святині,  ми  -  Вкраїни  діти,
Сила  волі  в  нашій  крові,  годі  її  вбити.

08.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016


Я під вишнею стояла

Я  під  вишнею  стояла,  дивилась  на  стежку,
Виглядала  миленького  аж  годину  й  чвертку.
Рахувала  довгі  тіні  берези  й  тополі,
Добігав  вже  вечір  в  нічку,  думки  стали  кволі.

Мовив  милий,  що  я  вишня,  чарівна  та  пишна,
Я  ж  до  нього,  як  покликав,  так  відразу  вийшла.
І  на  груди  йому  впала,  цілував  у  щічку,
Говорив,  що  мене  любить,  таку  -  невеличку.

Я  від  слів  його  зімліла,  теребила  коси,
Як  на  луг  роса  упала,  кликав  у  покоси.
А  там  зірок,  зірок  ясних  і  дурманить  м’ята,
Милувались  до  схід  сонця,  китичка  прим’ята.  

07.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


Росте вгору льон

Росте  вгору  льон,  -  вітер  гне  стебло,
Синій-синій  цвіт,  мовби  неба  тло.
Закохалась  я  в  очі  сині  ці,  -  
То  дитинства  слід,  він  на  все  в  мені.

Рвала-рвала  льон,  -  перевеслом  в’язь,
Мріялось  тоді:  буде  в  мами  зять.
Простилала  сніп  на  суху  стерню,
А  з  очей  сльоза:  я  -  люблю,  люблю.

Бігла  стежка  вниз  по  крутім  ярку,
Писало  життя  там  криву  дугу.
В  грудях  серце:  тьох,  -  тугою  зайшлось,
Вишитий  рушник  збережу  для  двох.

Заплету  вінком  синій-синій  льон,
Плине  річечка  між  високих  крон.
Покладу  вінок  на  гладь  поміж  хвиль:
"Де  любов  несіть  -  не  рахуйте  миль".

07.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


Слізно плаче моє серденько

Плаче,  слізно  плаче  моє  серденько:
Скімлить,  ниє,  зранене  болить.
Знову  вість  з  війни  прийшла,  що  змертвіло
Впали  хлопці  -  видих  зупинивсь.

Обійма  землиця  їх  травицею,
З  тіл  тепло  останнє  витіка.
"Гради"  трусять  небо  свинцеливою,
Людським  щемом  повниться  ріка.

Гнів:  клекоче,  тисне,  давить  на  груди.
Що?  Наругу  маємо  нести?
Закривавлені  у  ворогів  руки,
Горе  батькам  -  загиблі  сини.

06.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016


Червоніє заграва

Вітре-вітре,  швидкий,  сивочолий,
Де  ж  ти  вієш  в  гарячих  степах?
Димом  пахне  чебрець  пурпуровий,
Гірчить  запах  й  на  стислих  вустах.

Припадаю  думками  до  серця,
П’ю  солоність  зігрітих  грудей.
Твої  очі  -  два  темні  озерця,
Права  віра  на  службі  ідей.

Червоніє  заграва  край  неба,
Тінню  часу  я  поруч  стою.
Мужність  знає  -  то  волі  потреба
Непохитному  бути  в  бою.

05.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016


Якщо маєш вогонь

З  відкритої  хвіртки  тіка  стежка  між  трав,  
Там  стрічає  її  верб  рядок  й  тихий  став.
Жайвір  в  небі  співа  в  усі  вісім  октав,
Вітер  навстріч  летить  -  ранок  він  зустрічав.

Зірка  ясна  зійшла  -  відсахнулася  ніч,
Заблищала  роса  мільярдами  свіч.
Явір  вишню  ласкав  -  шепотів  щось  сиріч,
Листом  лист  прикривав:  ти  кохання  не  зич.

Якщо  маєш  вогонь  -  горить  серце  само,
Правда,  кажуть,  що  це  вже  від  Бога  дано.
А  лукава  душа  -  то,  як  бите  є  скло,  -
Вколе  нараз.  Любов  те  пробачить.  Чудно.

04.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016


Ви чули, як співають чорні солов’ї?

-  Ви  чули,  як  співають  чорні  солов’ї?  А  він,  Григорій  Нечипуренко,  чув.  Він  ішов  понад  вербами  стежкою,  що  вела  вихилясами  вздовж  Стоходу  та  повторювала  усі  вигини  річки,  а  призахідне  сонце  купало  свої  теплі  промені  у  хвилях,  що  тихесенько  хлюпались  об  піщаний  берег.
     Від  швидкої  ходи  розстібнута  сорочка  молодого  чоловіка  тріпотіла  полами.  З  одного  боку  спадаючи  донизу,  з  іншого  -  чіпляючись  за  літрову  пляшку  "Оболоні",  яку  ніс  у  руці.  Комірець  сорочки,  як  і  все  тіло  Григорія,  після  денної  косовиці,  віддавав  міцним  чоловічим  духом.
     Чоловік  зійшов  зі  стежки,  ступнув  до  краю  річки,  скинув  із  себе  змокрілу  сорочку  та  пірнув  у  зігріту  спекою  водяну  купіль  і  віддав  всього  себе  у  її  насолоду.
       По  часі  вийшов  на  берег,  відкоркував  пляшку  пива  та  спрагло  приклався  до  горла  пляшки  ще  вологими  від  води  губами.  А  в  цей  час  над  його  головою  обізвався  соловей:
-  Віть-цок,  віть-цок,  -  так,  буцім  на  другій  ноті,  хтось  клацнув  язиком,  приклавши  того  до  піднебіння.
       Як  заряд  електричного  струму,  що  несподівано  пройшов  через  тіло,  обізвався  той  спів  у  ньому,  а  в  голові  промайнула  думка:
-  Ну,  чого  їй  не  вистачало,  адже  був  завжди  уважний  до  неї,  Галини,  своєї  жінки,  кохав  бо  її  і  двоє  ж  діток  нажили  разом.  Он,  і  хату  нову  побудували.  Зирить  звіддалік  зараз  на  нього  закритими  вікнами.  І  де  він  узявся  на  їхню  голову,  отой  шилохвіст,  Микитка  Свистун.  І  треба  ж  було  їм  зустрітись  у  тому  магазині,  де  Галя  працювала  продавчинею.  Усе  приходив  до  магазину,  усе  заводив  різні  розмови  про  те,  про  се,  а  ніде  правди  діти  -  те  Микита  уміє  справно,  те  у  нього  не  віднімеш.  Казав  уже  Галі,  коли  приходила  до  нього  просити  тушковану  свинину,  що  поділили  навпіл,  як  та  ішла  від  нього  жити  до  Свистуна,  щоб  верталась,  він  усе  пробачить  їй,  дітей  ради,  а  вона  йому  мовила,  що  любить  Микиту,  а  чи  ж  Микита  любить  її,  хто  те  знає,  хто  його  знає...
     За  тими  роздумами  й  незчувся  Гриць,  як  дійшов  до  дверей  власної  домівки,  отямився,  як  війнуло  на  нього  з  кімнати,  із  відкритого  ним  отвору,  пусткою.
     Він  підійшов  до  вікна,  відсунув  штори  і,  включивши  телевізор,  вмостився  на  диван,  поставив  поруч  на  стілець  надпите  ним  пиво,  щоб  зручно  було  дивитись  телепередачі,  зокрема  новини  на  каналі  "1+1",  які  він,  в  міру  можливості,  намагався  не  пропускати,  і  заразом  відпочивати.
     А  телеведуча  Наталія  Мосейчук  уже  розповідала  про  нашестя  жаб  у  якомусь  там  селі,  в  якому,  він  і  не  дослухався.  Сидів,  тягнучи  все  так  же,  із  горла  пляшки,  пиво,  розслабився.
     Раптом  Мосейчук  посуворішала  з  обличчя.  Вона  говорила  про  те,  що,  в  зоні  АТО,  на  шахті  "Бутівка"  загинули  чотири  бійці  Окремої  Тактичної  Групи  імені  капітана  Воловика,  що  двоє  із  них  родом  із  Києва  і  що  сьогодні,  на  Майдані  Незалежності,  відбулося  прощання  із  загиблими  бійцями.
     Григорій,  відсторонивши  пляшку,  став  уважно  дослухатись  до  її  слів,  а  з  екрана  телевізора  на  нього  уже  дивилось  мужнє  обличчя  командира  окремівців  -  "Кулібіна"  Олега  Кузько.  На  лиці  "Кулібіна"  лежала  тінь  зажури,  утрата  його  бійців  важкою  ношею  лягла  йому  на    плечі,  каменем  тиснула  на  груди,  адже  він  душею  переймався  усіма  і  кожним  окремо  взятим  бійцем,  як  то  люблячий  батько  потерпає  за  своїх  рідних  дітей  та  він  командир  і,  щоби  не  відчував  він  сам,  він  ітиме  зі  своїми  бійцями  пліч-о-пліч,  ділячи  з  ними  навпіл  усі  фронтові  випробування  і  в  голосі  командира  зазвучали  сталеві  нотки:
-  Ми  все  витримаємо,  якщо  ви  будете  нам  допомагати,  якщо  ви  станете  нацією  -  то  ми  будемо  вашим  авангардом.
     І,  як  на  підтвердження  тих  слів,  на  екрані  телевізора  з’явилась  кремезна,  сивочола  постать,  з  оселедцем  на  голові,  що  спадав  на  широку  брову,  окремівця  "Бабая",  як  символ  стійкості  і  непохитності,  як  втілення  козацтва,  що  була  тією  рушійною  силою,  що  вела  у  бій  не  ради  слави,  а  за  честь,  в  ім’я  волі  та  свободи.
     Грицеві  здалось,  що  "Бабай"  Сергій  Михайлов  підморгнув  йому  з  екрана  телевізора  і  він  на  мить  завмер,  а  комар,  що  до  цього  часу  дзижчав,  кружляючи  навколо  нього,  вп’явся  жалом  у  щоку.  З  несподіванки  молодик  так  ляснув  себе  по  обличчі,  що,  аж  гук  пішов  по  кімнаті,  сполохуючи  собою  по  кутках  остогидлу  тишу.  І  тільки  останнє  сонячне  проміння  крізь  незашторену  шибу  кинуло  йому  пучок  світла,  а  ще,  за  вікном  виспівував  чорний  соловей  своєї:
-  Віть-цок,  віть-цок.
02.07.16
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016


В волошкове небо

В  волошкове  небо  дивляться  волошки,
Заплітає  коси  пшеничне  колосся.
Усміхаюсь  сонцю  -  не  біда,  що  зморшки,
Бороздять  обличчя  і  не  все  збулося.

В  соняхах  під  тином  загубились  мрії
І  роки  з  птахами  в  вирій  відлетіли.
Курним  шляхом  йду  я  -  обважніли  вії,
Перехрестя  долі  хрестом  наділили.

Ангел  за  плечима,  на  вустах  молитва,
Хрест  уріс  між  ребер  та  із  тілом  злився.
Ступну  в  невідомість  босоніж,  там  бритва,
Защемила  душу...Усміхнусь...Скорюся...

16.06.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016


Під пташиний спів

Зітхало  небо  під  пташиний  зичний  спів,
Притихнув  вітер  в  довгім  очереті.
У  високості  місяць  в  ореолі  плив,
Ясніли  зорі  в  мерехтливім  леті.

І  ворожила  ніч  на  крилах  кажана,
Дерев  патлаті  тіні  рахувала.
І  обіймав  подушку  сон,  вона  ж  сама
Із  милим  у  цілунку  завмирала.

Прозора  думка,  наче,  світлий  серпантин,
В  хмільній  в’юнилась  течії  тепла.
Роїлись  в  спраглім  серці  почуття  без  спин,
Вона  -  любила,  душа  її  -  цвіла.

14.06.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016


Так сумно стало знову мені…

Так  сумно  стало  знову  мені,
Схололу  душу  тисне  тиша.
Істини  здаються  лиш  прості,  
Вуста  шепочуть:  "Правда  бита".

З  ран  кровиця,  з  тугою,  густа,
Тече  із  серця  поклик:"Милий!"
Молю  до  Бога:"Я  -  сирота,
Чому  цей  світ  такий  зрадливий?!"

Тривога  з  серця  в  далеч,  де  бій,
Трасують  кулі  в  швидкім  леті.
Боже!  Вбережи  його,  зумій!
Життя  -  не  аверс  на  монеті.  

Життя,  щоб  жити,  -  задум  Творця,
Війна  -  то  руйнівник  законів.
І  гідну  відсіч  дасть  та  земля,
Де  міць  на  захисті  кордонів.  

15.05.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016


Тихий сплеск води

Чіпляється  за  сиву  вічність  тихий  сплеск  води,
В’юниться  річка  в  цілунках  вогняного  сонця.
Гукає  хвилька  хвилечці:"Куди  біжим,  куди?"
І  луг  зелений  прошком,  ріжком  у  надвечір’я.
   
Лелечий  посвист  крил  колише  осоку  крихку,
Крякає  качка  дика  під  верболізним  гіллям.
Жаб’ячий  хор  впивається  теж  співом  досхочу
Й  туман  густий  клубиться,  й  милується  привіллям.

Відбиток  місяця  серпом  гойдається  в  кругах,
Карась  та  щука,  та  карп  з  линком  комах  чатують.
Калини  пагінець  розвивсь,  за  зиму  не  зачах,  -
Убір  весни  поправу  так  зір  очей  милують.

 квітень  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016


Той приспаний жаль

Як  з’ясніла  зоря  над  дорогою  в  даль
І  володарем  став  місяць  в  хмурному  небі.
В  моїм  серці  піднявся  той  приспаний  жаль  -
На  тихому  ставі  уздріла  два  лебеді.

Сфокусована  пам’ять  ту  мить  береже,
Як  весна  парувала  навічно  кохання.
А  душа,  що  в  розлуці,  любов  усе  жде,
Не  приймає  душа  те  чуже  покарання.

І  голубкою  лине  в  тривогу  ночей,
Де  у  битві  кривавій  зійшлися  дві  сили.
Зрада,  підлість  -  на  честь  та  життя  -  не  трофей,
А  земля,  щоб  на  ній  хлібні  ниви  родили.

11.03.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Стримав ніжність у грудях

"Я  люблю  тебе",  -  мовив  в  порозі,  в  дверях,
Крок  притишив  на  мить  і  всміхнувсь  лиш  очима.
Стримав  ніжність  у  грудях.  Він  -  воїн,  солдат,
І  поправив  заплічник,  стенувши  плечима.

А  навколо  весна  уривалася  в  день,
Прілим  листям  в  гаю  пахло  свіже  повітря.
І  нестримна  синичка  співала  пісень,
А  війна  оголила  приховане  вістря.

В  хижім  вищирі  враз  огризнулась  вогнем,
Обпалила  укотре  задавлені  рани.
І  у  серці  моїм  підняла  дикий  щем:
"Дай  же,  Господи,  нам  невмирущої  прани!"

Вже  стікає  терпіння  в  зчорнілу  стерню,
До  болю,  хрусту  у  пальцях,  зажатий  кулак.
І  відсутнє  слово:  "Я  -  не  смію",  -  в  бою,
Бо  власну  свободу  нищить  рашиський  хробак.

10.03.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Гойдає вітер за вікном галузку

Гойдає  вітер  за  вікном  галузку,
Сочиться  сонечко  скупе  повз  раму.
Чорненьке  собача  гризе  мотузку,
Не  скавулить  уже,  не  кличе  маму.

Вкрите  з  солдатського  плеча  кожухом,
Пригрілося,  тепло  людське  відчувши.
"Тепер  ти  будеш,  Тимку,  справжнім  зухом",  -
Всміхнувся,  сивий  бородань,  зітхнувши.

Мале  уткнулось  носиком  в  коліно
І  віддано  заглянуло  ув  вічі.
"Ми  вдвох  тепер  на  чатах,  Україно,
Від  нині  стали  ми  сильніші  вдвічі".

03.03.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016


Чом не відпустиш біль?!

У  круговерті  днів  збігає,  згасаючи,  життя,
Струмочком  тихеньким  кволо  пульсує  кров  по  жилах.
Назирці  думка  шліфує  спомин  -  виклик-сум’яття
І  почувається  в  цей  час  душа  на  гострих  вилах.

Стукоче  серце  розбурхано.  Чом  не  відпустиш  біль?!
Чи  то  так  в’ївся  він  на  все  тобі  у  стислі  груди?!
Чуєш,  он,  на  горищі  старім,  котячий  водевіль,
Весна  іде,  а  ми  -  заручники  собі  -  рекрути.

Того  не  вернеш,  що  мріялось  та  так  і  не  збулось,
Але  тепло  у  тугий  вузел  пам’ять  хай  зав’яже.
І  в  паводку  клекучім  назавжди  щезне  безголось,
І  внук  онукові  неспішно  про  любов  розкаже.

02.03.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


Іван

   -  От  кого  они  собрались  нас  защищать?  Зачем  нам  их  защита,  кому  она  нужна?    
       З  нотками    роздратування  в  голосі  промовив  Іван,  колишній  підприємець  з  Маріуполя,  ледь  переступивши  поріг  київської  трьох  кімнатної  хрущівки,  де  він  знімав  ліжко-місце  ось  уже  більше  року  і  з  кожним  днем  кривавого,  хижого  вторгнення  так  званих  "визволителів"  у  його    життя,  світ  навколо  нього  все  більше  набирав  сірих  відтінків.  Ні,  він  тримався,  став  відмінним  працівником,  заслужив  повагу  свого  керівництва,  вчепившись  у  роботу  торгового  агента  з  продажу  алкоголю.  Та,  коли  закінчувався  наступний  робочий  день,  в  Іванових  грудях  відкривалась  діра,  в  якій  поселявся  протяг  і  видував  всеньке  тепло  і  так    йому  ставало  незатишно,  що  він  аж  внутрішньо  здригався  від  цього  та  на  його  вустах  однаково  трималась  мила,  добродушна  усмішка,  бо  й  він  сам,  по  своїй  натурі  був  щирою,  порядною  людиною.  От  і  сьогодні,  виголосивши  свій  коротенький  монолог  невдоволення,  Іван  усміхнувся  і  проказав  своє  звичне:
   -И  так,  всем  доброго  вечера,  -  та  пройшовши  на  кухню,  заходився  готувати  собі  вечерю,  приготування  якої  для  себе  перетворив  у  певного  роду  естетичний  ритуал.  В  цей  час  з  його  телефону  лунала  класична  музика,  яка,  торкаючись  кухонного  інтер’єру,  скрашувала  його  убогість  та  огортала  Івана  зрадливим  спокоєм.  І  він,  відваривши  яйця,  почистивши  їх  від  шкаралупи,  та  зваривши  вівсянку,  акуратно  викладав  їжу  на  тарілку,  попередньо  заповнивши  один  з  її  країв  тонко  нарізаними  скибочками  сиру  з  підчеревиною,  на  маленькому  блюдечку  також  тішив  око  сонячною  барвою  розкладений  кусочками  лимон.
     Іван,  звичним  порухом  руки  дістав  із  кулька,  принесеного  за  собою,  коньяк,  досягнув  полички  старого  серванта,  взяв  звідти  келих  і  наливши  у  нього  хмільного  трунку,  неквапом,  ніби,  намагаючись  позбутись  відчуття  чогось  липкого,  що  пристало  до  його  внутрішньої  сутності,  перехилив  у  себе.  Закусив,  наповнив  ще  і  знову  випив  та  полегшення  не  приходило,  а,  здавалось,  що  з  дна  пустої  склянки  кричить,  волає  його  поругана  душа,  що  не  знаходить  спокою,  бо  не  може  жити  в  миру  з  собою,  бо  й  як  їй  жити  мирно,  коли  й  саме  слово  "мир"  втратило  своє  споконвічне  значення,  закрасилось  в  багряне.
       Голова  сорокарічного  Івана,  що  все  покривалась  сивим  волоссям,    від  випитої  нової  порції  коньяку  хилилась  долі  і  він,  піднявши  неслухняне  тіло  зі  стільця,  трішки  заточуючись  та  намагаючись  ступати  твердим  кроком,  рушив  з  кухні  до  кімнати.
       Прогинаючись  під  вагою  чоловічого  тіла,  ліжко  зойкнуло,  заскрипіло  усіма  своїми,  покритими  іржею,    спружинами  і  підставивши  під  голову  подушку,  прийняло  в  свої  обійми.  Надбіг  і  сон,  і  знову  на  Івановім  обличчі  засяяла  усмішка.
       Він  стояв  на  березі  Азовського  моря,  біля  його  ніг  хлюпались  тихі  хвилі  і  аж,  там,  ген,  далеко  на  горизонті,  зливались  із  синім  небом,  на  якому  висів  розжарений  диск  сонця  і  він,  Іван,  разом  зі  своєю  тринадцятирічною  донькою  Зіною,  яку  дуже  любив,  але    бачились  вони  вкрай  рідко,  бо  та  проживала  з  матір’ю,  запускали  великого,  яскраво  розмальованого  змія.  Вітер  підхоплював  змія,  тріпав  ним  і  той,  вимпелом  свободи,  розпустивши  крила,  зринув  увись,  а  над  ним  вились  світло-лілові  клуби  диму,  що  виривались  із  заводських  труб  та  вільними  птахами  летіли  у  далеч.
28.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


Я не зову себе поетом

Я  не  зову  себе  поетом  -
Пишу,  що  відчуваю,  чим  живу.
Та  все  ж  словесним  переплетом
Душу  чиюсь  невабом  й  зачеплю.

І  викупаю  в  ніжній  ласці,
Й  жалом  дійму  глибинного  живця.
То  хепі  енд  завжди  у  казці,
В  житті  не  обійтися  без  правця.

Тут  править  балом  світ  свободи
Й  відозва  миру  в  гарячних  серцях.
Духовність  з  цвілістю,  де  проби,
Вставляє  в  груди  заржавілий  цвях.

І  вибір  ставить  сам  на  якір  -
Служіння  має  різнобарвний  блиск.
То  честь  і  слава,  гра,  де  докір  -
Тінь  Гамлета,  квота  у  вічність  -  зиск.

26.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


Пестує погляд посивілі скроні

Застигла,  пестує  погляд  посивілі  скроні,
Згорнув,  мов  оберемок,  сховав  у  замок  рук.
Теплом  напоєні  тіла  і  жар,  дрож  у  лоні,
Два  серця,  що  одне,  злилися  у  спільний  стук.

Спивала  насолода  біль  довгої  розлуки,
Падали  з  неба  зорі    -  стелилися  до  ніг.
А  ніч  підхоплювала  тихі  гортанні  звуки
І  бережно  несла  в  світанок,  мов  оберіг.

Твоя  я,  коханий  мій,  твоя,  -  лунало  в  ранок,  -
П’яніла  від  любові  окрилена  душа.  
Я  так  щаслива,  що  поруч  ти,  -  ловив  серпанок.
Богів  то  воля,  мила,  -  єдина  ти  моя.

16.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016


Мій коханий, зійшли вже сніги

Мій  коханий,  зійшли  вже  сніги,
Напувають  ґрунти  талі  води.
Чуєш,  теплі  подули  вітри
І  лоскочуть,  скубочуть  заброди?

Їм  не  треба  нарощувать  крил,
Бо  літають,  хоч  зроду  безкрилі.
І  несуть,  при  нагоді,  сто  сил,
Рвуть  одежу  що  пес  Баскервілів.

Та  відмінність  у  них  є  одна  -
Не  зі  злості  усе  те  -  природа.
А  що  ж  люди?  Ворожа  орда  -
Нищить  землю  мого  тут  народу.

Сходить  сонце  в  червленій  журбі
Та  на  бруствері  наші  клейноди.
Ти  тримайся,  коханий,  в  борні,
В  твоїм  серці  дух  волі  -  свободи!

11.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016


Простирадло ночі

Простирадло  ночі  повільно  накривало  нас,
Кожного  порізно  і  водночас  нараз.
Наші  руки  тягнулись  навстріч:  
Долоня  до  долоні,  пальці  до  пальців
І  в  теплім  сплетінні  завмирали  на  мить.
Ти  ривком  притягував  мене  до  себе,
Нахилявся  і  впивався  в  мої  губи  своїми,
Такими  гарячими,  м’яко-соковитими,
Що  я  чисто  мліла  від  того  твого  цілунку.
Пристрасть  наливала  наші  тіла,
Розпашілі,  ми  кидались  в  обійми  один  до  одного.
Вітер  розгойдував  хмари,  грався  ними:
То  ховаючи  від  нас  місяць,  то  даруючи  його
І  розсип  зір,  котрі  підморгували  та  манили  нас.
З  очей  викочувались  сльози  і  я  видихала  із  глибини  душі:  
"Якби  ти  лиш  знав,  якби  ж  знав,  як  я  тебе  кохаю,
Як  ненавиджу  оту  остогидлу  війну."
А  ти  усміхався,  ти  ж  солдат  і  витирав  мою  солоність,
І  вона  вже  й  мені  самій  здавалась  недоречною,
І  я  прокидалась  зі  сну,  і  кладучи  хрест  молила:
"Господи,  Ісусе!  Пресвята  Богородице,  Діво-Маріє!
Спасіть  і  помилуйте!  Вбережіть  його,  збережіть  любов!
Зішліть  мир  землі  нашій,  нашій  матінці  Україні!"

07.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


Цілунком торкаюся шрамів…

Припадаю  думками,  
Припадаю  губами
До  тебе,  мій  воїне,  
Любове  моя  ти  земна.
Диханням,  
Цілунком  торкаюся  шрамів,
Що  зудять  на  тілі,  
За  що  ця  війна?!
Чи  ми  грішні  вже  тим,  
Що  не  б’ємо  поклонів
Перед  тими,  
Що  хочуть  у  нас  бачить  рабів?!
Що  стали  на  захист  
Своїх  же  кордонів,
Що  в  душах  наших  
Дух  волі  іще  не  змілів?!
Хто  ми,  я  запитую  в  Бога,  
Де  межі  терпіння,  
Що  й  в  окопах  солдат  дістає?!
Чи  то  треба  для  цього  
Якесь  особливе  везіння,
Щоби  в  розквіті  бачити  
Край  свій,  радіти  -  житіє?!
Ні,  не  в  ранзі  святих,  певна,  
Не  святості  прагнуть  герої..,
А  лиш  гідними  бути  
Нащадками  славних  дідів.
Щоби  злоба,  захланність  
Та  здирство  щезнули  в  апогеї,
Щоби  гідності  поклик  
По  здутих  венах  бурлив
І  вогник  праведного  гніву,
Аж  серце  обпікав  -  не  скнів  -  горів.

05.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


Моя любове

Моя  любове,  мій  порочний  світе,
У  частій  тузі  за  тобою  гину  я.
Схиляюсь  небесам,  Боги,  простіть,  вже.
Кохання,  -  вагома  частка  мого  буття.

Вдивляюся  в  смарагди  красні  ночі,
Що  сторожать  із  Господом  його  життя.
Бо  ж  у  війни  безтямно-хижі  очі,
Молюся  ревно,  аби  вберіг,  щодня.

Рахую  миті,  що  злились  у  вічність,
Тамуючи  тривоги  із  теплом  навпіл.
Збираю  в  серці,  склеюю  стоїчність,
Щоб  все  перебороти  вистачило  сил.

01.02.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016


Лебедями сизими

Лебедями  сизими  хмарки  в  вишині,
Ой,  скажи,  милесенький,  любиш  ти  чи  ні?
Занесло  порошею  всенький  білий  світ,
А  у  душі  весняно  -  зринула  в  політ.

Облягає  серденько  ніжності  крило,
Що  його  тривожило:  скресло,  відлягло.
І  у  грудях  розлилось  -  бухкає  тепло,
Мимовільно  зайнялось  краскою  чоло.

Прихилила  голову  до  його  плеча,
Хай  коханням  вірним  нас  Господь  вінчає.
Щоб  зима  засніжена  не  мела  стежки,
Щоб  вперед  і  крізь  бурю  було  легко  йти.

25.01.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016


Сліди втрачаю в холодній заметілі

Сліди  втрачаю  в  холодній  заметілі
І  човен  зупинивсь  -  вже  річка  не  тече.
Малі  сніжинки  сиплються  з  неба  білі,
Лягають  невагомо  на  моє  плече.

Стискаю  весла  замерзлими  руками,
Крізь  пелену  зими  сочиться  теплота.
Тебе  гукаю  -  лину  у  даль  думками
І  так  тремтить  на  вії  гаряча  сльоза.

Ти  там,  де  вогняні  в  мороці  загати,
Де  інший  вимір  мають  цінності  життя.
Серце  тисне  біль  й  не  хоче  відпускати,
Кричить  до  Господа  розхристана  душа.

15.01.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


Скапує віск - тріщить в вогні

Скапує  віск  -  тріщить  в  вогні,
Мигає  теплим  світлячком.
Відкрита  пляшка  на  столі,
Два  келихи  з  п’янким  вином.

Він  та  Вона    -  в  очах  іскра,
Відбиток  душ  -  в  сплетінні  рук.
-Люблю,  кохана,  дорога,
Ти,  чуєш,  мого  серця  стук?

-Коханий  мій,  що  то  душа  -
Метелик  -  враз  розговіла.
І,  як  кришталь,  така  ж  крихка,
Бережи,-  аби  вціліла.

27.12.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015


Спирає подих приступ теплоти

Спирає  подих  приступ  теплоти,
У  грудях  розливається  рікою.
З  тобою  поруч  завше  б  мені  йти...  
А  що  ж  бо  життя?..  Кишить  зловтіхою.

Сіється  мжичка  з  проклятих  небес,
Палахкотить  вогнем  увись  заграва.
Один  на  двох  у  нас  з  тобою  хрест  -
Кохання  і  любов  -  міцна  застава.

Любов  до  роду,  рідної  землі,
Які  любистком  змалку  напували.
На  зорянім  світанку  солов’ї
І  мати  у  дорогу  проводжали.

Рухались  стрілки  часоплину  літ,
Жало  війни  у  серці  України.
За  підлість  ворогам  дамо  привіт  -
Вернете,  вкладені  у  домовини.

18.12.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015


Любов ближніх

   Затишний  дворик  на  вулиці  М.  Закревського  зустрів  її  давніми  спогадами.  Лідія  присіла  на  лавочці  і  їй  ніби  вчувся  дитячий  сміх,  що  лунав  із  напіввідчиненого  вікна  третього  поверху  двох  кімнатки,  де  вони  дружною  сім’ю  проводили  довгі  зимові  вечори,  такі,  як  от  цей,  -  теперішній  та  нині  він  інший.  Сумна,  крива  усмішка  пробігла  зморшкуватим  обличчям,  а  погляд  знову  прикипів  до  вікна  квартири,  в  якому  загорівся  ясний  вогник.  
   Світло,  ніби  за  помахом  чарівної  палички,  вмикалось  почергово  і  нараз  у  багатьох  вікнах  довгої  п’ятиповерхівки,  що  стояла  напів  кругом,  а  з  неба,  всіяного  мерехтливими  зорями,  повільно,  тихо  спадав  на  неї  білий,  лапатий  сніг  і  вона  заціпеніло  дивилась  на  цю  красу,  а  до  горла  вже  підступав  клубок  болі,  витискаючи  глибинні,  беззвучні  сльози.
     Рвучко  підвівшись,  Ліда  витерла  терпкі  сльози  і  швидко  пішла  геть,  а  їй  у  спину  доносились,  закарбовані  в  пам’яті,  слова  двадцятиоднорічного  внука,  сина  доньки  і  цьвохали,  цьвохали,  ніби  батогом,  -  по  плечах,  пригинаючи  ті  нестерпним  тягарем  до  землі:
     -  Чого  ти  сюди  все  ходиш?  Ти  ж  сама  підписала  дарчу  на  мене  і  квартира  стала  моєю,  вона  моя,  чуєш?  Забудь  сюди  дорогу,  не  ходи,  не  підпирай  собою  стін,  бо  ти  тут  зайва.
       Деренчливий  трамвай,  погойдуючись  на  рейках,  повільно  сунув  Троєщиною,  полишаючи  позад  Лідії  колись  щасливе  її  життя.  Вона  збайдужіло  спостерігала  за  знайомими  краєвидами,  а  думка,  свердлячи  мозок,  напосідала  тугою,  пекла  холодною  безвістю:
   -  Зайва  і  не  тільки  для  внука.  Донька,  кровинка,  яку  з  такою  теплою  любов’ю  виношувала  під  серцем,  нещодавно  попросила  маму  полишити  дачу,  що  також,  за  дарчою,  стала  належати  тій,  бо  Лідія,  нібито,  забагато  вирощеної  городини  виносила  синові  до  Києва.
     Із  задуми  вивів  голос  кондуктора,  що  сповіщав  про  прибуття  трамваю  на  станцію  метра  "Чернігівська".
     Жінка  встала  і  повільно  пішла  до  виходу  відкритих  трамвайних  дверей,  а  в  голові  вкотре  прокручувалась  думка:
     Не  чекала  і  від  кого,  від  доньки  та  внука,  що  після  смерті  чоловіка,  ті  так  жорстко  обійдуться  з  нею,  що  вона  фактично  стане  безпритульною  та,  дякувати  Богу,  син  виявився  милосердним  до  рідної  матері  і,  незважаючи  на  невістчине  незадоволення,  прийняв  її  жити  до  своєї  квартири.  Правда,  невістка  свекруху  просто  терпить  і  при  синові  не  каже  на  ту  нічого  та,  залишаючись  наодинці  з  нею,  усім  своїм  виглядом  дає  зрозуміти,  що  вона  і  тут  зайва.  І  Лідія  йде  з  перед  її  очей  ,  і  майже  цілими  днями  блукає  Києвом.  От  і  зараз,  разом  із  сутінками,  вона  повертається  на  Оболонь,  до  свого  прихистку,  де  любов  ближніх  до  неї,  матері,  залишається  такою  неоднозначною.
09.12.15
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


Твій вибір, милий, непростий…

Ти  пригорни  мене,  коханий,  обійми,
Бо  ж  ти  -  в  мені,  а  я  -  в  тобі,  хоч  виднокрай,
У    димній  схованці  з  курних  доріг  війни,
Де  кроплять  "градами"  в  степу  дикий  курай.

В  вечірній  зіроньці  мене  ти  спізнавай,
Що  світить  ясно  в  небі,  як  несеш  дозір.
Твій  вибір,  милий,  непростий,  але  розмай  -
Теплом  у  безсоння  -  долі  наперекір.

Вірю  -  настане,  прийде  новий  день  -  новий,
Возвеличить  рід  наш  вільною  землею.
Ти  -  України  син  -  її  ти  вартовий,
Поруч  я  -  в  думках,  і  я  зовусь  -  твоєю.

04.12.15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015