Щедрі хмари , дощ холодний
Вітер віє, мов голодний,
Зрива листя попід ноги
Омиває… вспіх дороги…
По стежках ніби намисто
Блиск пелюсточок… барвисто
Цвіт дрібнесенький від айстрів
На калюжі майже острів
Зовсім поруч і вже далі
Листя з цвітом... у печалі…
Плаче вересень, нещадний
Чому злий, до злив нежадний?
Хай би хмари розступились
Квіточки б іще погрілись…
Дощ спинити? Ні, не в змозі
Справжня осінь на порозі
Ясне сонечко дрімає….
День за днем, тепло вщухає…
По воді, наче в колисці…
У краплиночнім намисті
Вітер стих, ледь - ледь гойдає
Неминучо! Сон долає.....
Кожну купку, мов дитину
Час спішить… немає спину…
22.09.2022р
Плачить вересень дощами,
Дуб нахмурений стоїть...
Вітер вештає ярами,
Зима близько, лист тремтить.
Літо з першими птахами
Полетіло за моря.
Сірий настрій тепер з нами,
Дуже хочеться тепла...
Прекрасні, чудові вірші, п. Ніно!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Грейси,очень Вам рада. Большое спасибо! Удачи Вам и вдохновения!
