1
Лиш той відчує смак життя,
Хто усвідомить сенс буття.
2
Лиш та праця справжню користь несе,
Яка серцю мила понад усе.
3
Лиш доти мрія – геніальність,
Поки не втілилась в реальність.
4
Лише тоді запанують вічний мир, любов,
Коли припинять назавжди литись сльози й кров.
5
Забути рідну мову – власну душу згубити,
Вітчизні зрадить – серце вщент навіки спалити.
6
Не буть не може дружби між людьми,
Як дня – без світла, ночі − без пітьми.
7
Єдиний мотив людського життя −
Урізноманітнене почуття.
8
Немає щастя без надії,
Як віри у здійснéння мрії.
9
Побороти лиху долю
Зможе той, хто має волю.
10
Другу друг − неначе брат,
Ворог ворогу – мов кат.
11
Хто думає, що все на світі знає,
Той голу душу, бідне серце має.
12
Хто думає, що все на світі може,
Ніколи сам себе не переможе.
13
В людських стосунках є одна лиш вада −
Нестримная один над одним влада.
14
Єдина зброя проти лютих літ −
То є знання, яке врятує світ.
15
Лиш той насправді вміє пробачати,
Хто може власні хиби визнавати.
16
У щасті час – немовби мить,
У горі – наче вічність спить.
17
Не від дійсності найгірша втеча,
А духовна темна порожнеча.
18
Те, що для когось може видатись дрібницею,
Для іншого в пустелі святою водицею.
19
Пекельний біль і самота холодна –
То серце спрагле та душа голодна.
20
Немає щастя без кохання,
Як болю й плачу від страждання.
21
Почуття – неначебто природа:
Злива – смуток, сонце – насолода.
22
Мати, що покинула своє дитя,
Втратила частину власного життя.
23
Найбільша кара людського життя –
Відсутність бодай якогось чуття.
24
Важливо не те, що ти вмієш і знаєш,
А те, який слід на землі залишаєш.
25
Багатим є не той, хто має щось багато,
А в кого душа чиста та серце крилате.
26
Коли в душі мороз, а в серці стигне кров,
Тоді тебе зігріє лиш справжня любов.
27
Життя – це тільки безкінечна гра
Любові й ненависті, зла й добра.
28
Щоб будь якої мети в своїм житті досягнути,
Слід перемогу над слабкістю і страхом здобути.
29
Хто над чужим стражданням глузуючи сміється,
На друзки чаша щастя навіки розіб’ється.
30
З усіх є наймиліша мова – мова почуттів,
Що пестить серце, гріє душу без усяких слів.
31
Єдине непідвладне долі –
Непереборна сила волі.
32
Лише той зуміє переможцем стати,
Хто власні поразки навчиться визнавати.
33
Своєї цілі у житті досягнеш,
Якщо тернистий шлях до краю пройдеш.
34
Своєї долі ти не знаєш,
Та власний вибір в житті маєш.
35
Лиш той всі труднощі здолає,
Хто непохитну віру має.
36
Ліки від душі недуг –
Це твій кращий, вірний друг.
37
Не важливо, що ти маєш,
А що відчуваєш, знаєш.
38
Те, що дає світу руху, −
Воля й стійка сила духу.
39
Хто в житті мети не має,
Життя марно проживає.
40
Нема прощення лиш тому,
Хто зрадив життю своємý.
41
Хто батьківщині своїй зрадив,
Смертельно свою честь завадив.
42
В житті важливою є кожна мить,
Яка часами може все змінить.
43
Єдине, що врятує в тяжкий час, −
Загальна ціль, яка єдна всіх нас.
44
Боротьба за виживання −
Не життя, а існування.
45
Хто свій слід на землі не лишив,
Той лиш марно життя пережив.
46
Те, що пам’ять залиша,
Пам’ята лише душа.
47
Істинний дороговказ –
Поклик серця, не наказ.
48
Своє життя навіки поєднаєш
Лиш з тим, кого ти серцем упізнаєш.
49
Щоб справжніх досягти висот,
Сперш слід позбутися турбот.
50
Нема цинічнішої зради братства,
Аніж людська жадоба до багатства.
51
Найвища цінність кожного народу −
Солодка перемога за свободу.
52
Часом лиш одне приємне слово
Здатне стерти серця біль раптово.
53
Безповоротно усе суще
Уплине з часом на грядуще.
54
Минуле – джерело сучасного життя,
Теперішнє – то є творіння майбуття.
55
Нема нічого проти волі,
Ти сам творець своєї долі.
56
Від напряму науки градації
Залежить доля цивілізації.
57
Хто про майбутнє своє дбає,
Той менше клопот в житті має.
58
Чого минуле не здійснило,
Те на майбутнє залишило.
59
Хто терпіння не зречеться,
Тому успіх посміхнеться.
60
Після мови руйнації
Не існує вже нації.
61
Куди б дорога не вела,
Тримайся свого джерела.
62
Знання – то є фундамент,
Твого життя регламент.
63
Той, хто приховує власнії можливості,
Не усвідомить ніколи їх важливості.
64
Життя – немов могутнє море:
Затишшя – щастя, буря – горе.
65
Живи кожною миттю без вагання
Так, мов вона в твоїм житті остання.
66
Часами у біди момент
Покращить настрій комплімент.
67
Лиш з розумом і серцем єднанні
Ти житимеш щасливо в коханні.
68
На допомогу сподівайся,
Та лиш на себе покладайся.
69
Життя – це смертності завдаток,
А смерть – це вічності початок.
70
Лиш тоді в житті присутнє значення,
Коли здійснене його призначення.
71
Щоб збагнути дійсну суть речей,
Слід полуду зняти із очей.
72
Помилок найгірш не припускати,
А не вміть їх визнавати й виправляти.
73
Що криється в людських думках,
То видно по її ділах.
74
Щоб збагнути наслідок, слід узнать причину,
Щоб узнать причину, слід стать суб’єктом вчину.
75
Ніхто не спроможний твій шлях пройти,
Оскільки його второвуєш ти.
76
Виховання та навчання –
Запорука процвітання.
77
Подолати нудьгу й стрес
Допоможе інтерес.
78
Виправдання затрат −
Бажаний результат.
79
Знання – це ключ до таємниці,
Глибінь життєвої криниці.
80
Той справжньої удачі досягне,
Хто сумнів, страх, зневіру омине.
81
Найвища цінність пізнавання –
Це плід його застосування.
82
Лише тоді виправдана надія,
Коли до неї прикладена дія.
83
Джерело виразних здогадів –
Це наявність ясних спогадів.
84
Усяка думка є значима,
Хоча вона і невидима.
85
Те, що підтримує розвиток в сталості, −
Незгасне прагнення до досконалості.
86
Все, що часами сильно хвилює тебе,
Не взнаєш, не пізнавши самого себе.
87
Лише той відчув справжню радість життя,
Хто й добрі, й лихі пережив відчуття.
88
Невдач найкраще не оминати,
А їх ніколи не викликати.
89
Найголовніше − не нехтувати свого життя значенням,
А скористатися ним за його прямим призначенням.
90
Кожен у всьому те вбачає,
Чого йому не вистачає.
91
Безпека того оминає,
Хто завжди її забуває.
92
Досвід – це легкі й важкі, корисні і безглузді кроки,
Той, котрий навчає всіх засвоювать життя уроки.
93
Оскільки життя не є безмежне,
Сприймати його слід як належне.
94
Те, що людину прикраша, −
Це її розум і душа.
95
Лиш доти виправдана життєва роль,
Поки над нею не втрачено контроль.
96
Що належне, але невідоме,
Виявляє людське підсвідоме.
97
Що сховане у почуттях,
До дійсності торує шлях.
98
Шлях до подолання бідності –
Прояв всіх відтінків гідності.
99
Щоб збагнути життя суть,
Треба жити тепер, тут.
100
Те, що виходить все відразу,
Не відбувається щоразу.
Євген Ковальчук, 28. 06. 2014 – 12. 12. 2014
ID:
938510
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.01.2022 21:57:56
© дата внесення змiн: 28.01.2022 21:57:56
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
