Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дашавський поет: Пожовкли листочки від часу - ВІРШ


Дашавський поет: Пожовкли листочки від часу - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 9

Пошук


Перевірка розміру




Пожовкли листочки від часу

Дашавський поет :: Пожовкли листочки від часу
Пожовкли листочки від часу, А я їх читаю щодня, Бо в них я історію бачу, А з нею і своє життя. Он, юний іду я до школи, Над світом гримить ще війна… Хай час той не прийде ніколи, Хай котиться світом весна. Бо скільки народу упало, А скільки сиріт розвелось, Напевно і пекло не знало, Як все руйнувалось, пеклось. Міста всі в уламках, в руїнах І села згорілі стоять Й ще кров не відмилась на стінах, Ще й досі вдовиці не сплять. Чекають повернення мужа, А мами синочків своїх… Ох, буде вам каронька дужа Й по смерті не спишете гріх. Про те мої вірші найперші, Дитячі, простенькі, сумні; Їх люди читали тутешні, Хоч знали ці біди самі. Беру в руки другий я зошит, А там вже будови пішли І рідний курортний мій Моршин Почав наче в казці рости. Птахи, та і ті розспівались, Неначе би після грози; Вже хлопці й дівчата побрались, Котрі повернулись з війни. А ми молоді, зовсім юні, Обдерті, голодні, як пси, Хоч жили у хатах, як в клунях, Учитись до школи пішли. Вже й рани потрохи гоїлись І люд краще жити почав, Погиблим і стели з’явились, Ніхто хай би того не знав, Що ми пережили, мій друже, Хіба ти побачиш в кіно… Я вірю, вже того не буде, Друге вже в нас місто й село. Другі, певно й люди у світі, Нове покоління росте. Багато і крові пролито За наше майбутнє святе. От, третій вже зошит зі мною Давненьку розмову почав – У ньому студентом я стою І другу я пісню співав. Про партію нашу велику, Колгоспні простори – лани. Політику чорну, безлику Не клав я на свої листки. Бо бачив я другу в ній віру, Відчув у душі щось не те… Вагони пішли до Сибіру З людьми, тільки, вірте, за те, Що люд наш любив Україну, Господарем був на землі, Не хотів, щоб була у руїнах І в стогоні бачить її. У мене стискалося серце, Як хати пустошились знов; Невже то війна, наче перше, Що знову пролилася кров; Що діти сиротами стали, А мами губили синів, Всі ночі спокійно не спали, … Невже хтось навіяв катів. І так те тяглось довгі роки, Закінчив навчання і Я, В душі відкладались уроки, Про те, як стогнала земля. Пішов я уже на роботу, З’явилась і в мене сім’я; Не радість, а тільки скорботу Відчула ще моя душа. Бо люди не всі повернулись З сибірських далеких лісів, А діти їх світ сколихнули І гнали з Вкраїни катів. Лягли у могили за волю, За вільний і рідний наш край. Так Бог певно вибрав їм долю, Тож знай, любий друже, тож знай; Що твоя Вітчизна кохана Порвала кайдани усі, Для тебе, для мене – не пана, Всю нечисть прогнала з землі. Живемо тепер в Україні, Як вільні народи усі, Співаєм, говоримо сміло, Працюєм на своїй землі. Але пам’ятайте, потомки, Що є ще на світі ділки, І можуть підступно, як вовки, У дім наш неждано прийти. Тож будьте ви дужі і смілі, Не вірте ласкавим словам, Хай наша Вітчизна і в ділі І в подвигах буде сповна. Бо ми того варті у світі, Хай з нами рахується люд; Ще милий Кобзар в заповіті Писав, що нащадки прийдуть. Й господарем стануть у хаті І будуть співати пісні, А всі недолюдки пихаті, Хіба вам присняться у сні. Беру вже наступний свій зошит, Читаю і свіжі вірші І бачу розтерзаний Моршин, Ні, ні не на куски, ні, ні. Тут кожна будівля приватна, А їхні хазяї чужі І навіть у Львові броварня Належить уже не тобі. Є клерик у Києві певно І він вже й Карпати посів І так полюбив нас всіх ревно, Що я від їх слів охмелів. Так, так, в множині пишу слово, Бо дійсно він є не один, Їх там розвелось, як полови, А Київ для них став, як млин. І нам обіцяють майбутнє І дурять як тих баранів, І ніби балакають путнє, Та діла немає із слів. Розкрали заводи усюди, А люди по світу пішли… Так, так, депутати в нас юди, Лиш гроші складають в мішки. А нам залишилось співати І часом кричати на них… Ніхто нас не буде карати – Ми ж голос віддали за них. От, скоро вже й вибори будуть І прийде для звіту пора, Придумають нову облуду, Поллється з екранів краса. Намажуть нам медом і губи, Підуть і у хід пироги, Полетять агенти між люди, Щоб щастя росло, як гриби. Забули вони вже напевно, Що ми вже не ті, не осли, Не хочем любити їх ревно, А щоб не вбіцяли вони. Вже зміна готова до бою, – Нова, молода, не стара, Вона і змете їх мітлою, Щоб наша держава цвіла, Щоб діти росли і раділи, Щасливі у сім’ях були, Кривити душею не вміли, А Бога у серці несли. Ох, любий мій, милий читачу, Пробач мені, друже, за те, Що пишу я правду, не плачу, І радий, що вільні ми є.

ID: 882241
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 09.07.2020 11:19:42
© дата внесення змiн: 09.07.2020 11:19:42
автор: Дашавський поет

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (27)
В тому числі авторами сайту (0) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Падіння
Андрій Ключ: - Зривага
Синонім до слова:  Алкоголь
Андрій Ключ: - Бідочин
Знайти несловникові синоніми до слова:  протиріччя
Святослав_: - замінити цю кальку з російської на "суперечності"
Синонім до слова:  Падіння
Svitlana_Belyakova: - Стан, коли забракло рівноваги...
Синонім до слова:  Всюдихід
Олекса Удайко: - квадрациклер
Синонім до слова:  Новини
Валерія19: - Днини.
Синонім до слова:  Падіння
Г. Орел: - Відступництво, зрада, гріх.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Падіння
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Новини
Г. Орел: - Обс. :D (Одна баба скзала
Синонім до слова:  Алкоголь
Г. Орел: - Бродятина
Синонім до слова:  Алкоголь
Olexander Kalyna: - Ворог всіх деталей
Синонім до слова:  Алкоголь
Samkovitch: - "моя прєлєсть"
Синонім до слова:  Оснащений
Genyk: - Заряджений
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оснащений
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Відблеск
Ulcus: - а точно є таке слово?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відблеск
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Паніка
Еволюція Сайту Поезії: -
Синонім до слова:  Новини
Г. Орел: - Обс :D
Синонім до слова:  Новини
Genyk: - Сорочинці
Синонім до слова:  Графін
Genyk: - Водотримач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Новини
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  опора
Зелений Гай: - Підтримок
Синонім до слова:  Злочин
Зелений Гай: - Переступ.
Синонім до слова:  Графін
Тетяна Мош: - Кара́фка
Синонім до слова:  Марсохід
Genyk: - МАРСОПОВЗ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦЬ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦ
Синонім до слова:  Злочин
Genyk: - ГРІХОПАД
Синонім до слова:  Дотик
Genyk: - ТОРК
Синонім до слова:  Злочин
Г. Орел: - Протизаконня
Синонім до слова:  Марсохід
Г. Орел: - Марсотачка. :D
Знайти несловникові синоніми до слова:  Злочин
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Дотик
Г. Орел: - Співучасть
Знайти несловникові синоніми до слова:  Марсохід
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Графін
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Всюдихід
Оксана Батицька: - Полтергейстер -треба запатентувати :D
Синонім до слова:  Дотик
Оксана Батицька: - Черк( черкнути рукою,нігтем).
Синонім до слова:  Смаколик
Оксана Батицька: - Лакомка,насолодник,солодунчик,цмоколик
Синонім до слова:  Дотик
Svitlana_Belyakova: - Глибоке відчуття щастя...
Знайти несловникові синоніми до слова:  Дотик
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Вікторія Воля: - Любов безсмертна іскра світла
Синонім до слова:  Всюдихід
Г. Орел: - Коронавірус
Знайти несловникові синоніми до слова:  Всюдихід
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Під,їзд (у будинку)
Open Air: - наголос на і?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Біжутерія
Open Air: -
Нові твори