Ну ось й весна з зимою попрощались біля поля. Та хтіла,чи не хтіла, а все ж полетіла, залишивши вологість всюди. Весна ж ясноока дівиця, вдиха повітря на повні груди. Засяяв обрій, золоті промені цілують землю, ведуть дерева й трави в спокусу. Ні, то вже все насправді, не уві сні. А в світанковім сизим тумані. Лиш де - не - де прихований кришталь в бурій траві і паморозь поблизу річки й на долині. Без гомону, без звуку, вітерець принишк, чи ще можливо не проснувся.
Вода в ставочку ледь - ледь рябить, часом, риба несміло виплесне доверху й знову у воду - розведе кола. Вода,то переливається, то знову прозора, то кольорами синім й зеленим й неначе дзеркало для неба. Ледь сизуваті хмари ближче до заходу. Зі сходу білі хмаринки – перлинки, купаються в золотистих променях. Ледь сизуваті навіюють сум та в той же час, проводжають зиму на спочинок.
Торкнулись промені дерев, кущів, в пробуджені світлії мрії. Вже відлітають сни сумні, весни цілунок, несе надію. Що вже позаду, той невеличкий морозець, а часом й сніг місцями по країні, а то пороші злегка вкривали землю. І часом лихий вітер наспівував серенади.
Серед людей панічний настрій – коноровірус розлітається по світу. Ну, а природа навесні все ж має свою волю. Останні сніги розплакалися по полю і ті, що приховались по ярах, стекли струмками., забрали зимовий сум, землі додали вологи. Вже й шпак озирається навкруги, у шпаківню ховає голівку. І ніжний погляд до подруги, веселим співом про кохання вселяє надію. Воркують веселіше голуби, птахи злітаються до лісу. Стрімкі річки порушили береги, в собі втіху несуть, розлитися, відчути волю. Останні груди снігу скидають пагорби і гори, величний погляд світліше до небес. І ось вже скоро квітень. Ведуть розмову квітучі котики вербички і розсипають довкола пахкий, сонячний пилок. Нагадуючи нам, що принесе свято Вербної неділі і згодом зустрінемо Паску і пролунає Христос Воскрес! Воістино Воскрес!
І ми в весняній метушні, радо сприйняли весну з первоцвітами.І поспішає бузок, розкриває повні бруньки, а під ним мати й мачуха, як краплі сонця, переливається, виблискує, дарує оку сонячний привіт. А в лісі пробуджуються кущі і дерева, берізка – білявка тягне віти, в бажанні відчути поцілунок сонця. І вздовж дороги проснулися, випнулися перші зеленаві травинки і заблистіли по них ранні роси. Весна, як пташка, розправивши крила, з вітром, мов під музику скрипаля зазиває народ до весняних робіт.
Вже й травень місяць впевнено зустрівся з сонцем. Але ж забракло сили, чи порозуміння з ним. Частіше хмари заглядали до віконця, а то бешкетував суховій. А там, у величних горах Карпатах, де вершини підпирають небо,часто сніги прикрашали, вдягали шапки - вушанки. І хизувалась зима, що, ще здатна навідатися в гості. Та все ж весна з сонцем домовлялась. І руйнувала забаганки зими. Вже гуркотіло скрізь довкола, зривалися з вершин гір лавини снігу, струмки води в стрімкі ріки впадали й ледь - ледь пробившим травам приносили втіху. Та все ж часом морозець встеляв дорогу, сріблив стежини, вже й підкрадався до малини. Яка в журбі позирала вдалину, де сонце на хмари одягало золотисту одежину. І вже лунали перші грози. Блискавиця навпіл розрізала небо, і грім гримів, розносив звістку, про впевненність весни. А частково схід і центр країни в цю пору стогнав, чекав дощу, бажав умитись після зими. Донбас, Луганск все ще палає, ніяк не може позбутися війни. На жаль там шостий рік гинуть герої, відважні доньки і сини.
Здавалось згодом потепліло, та то лише на якийсь час. Бо неначе квітень, так зачастив у гості, що принишкли вже квітучі черешні й вишні. Й на якийсь час завмерли бруньки пишні. А, як розкритися й для кого? Бджолиного оркестру, нуде не чути, лиш часом джміль зненацька загуде. Та й той тікає в свою хатину, на жаль тоненьку має одежину. А там, в селі, давно вже вулики надворі. На вході кожного, як на дозорі, кілька бджолинок, мов вимірюють температуру, чи й полетіти? Хоча б на мить красу дерев і квітів уздріти. Та холод крильця припікає, вже й кожна у вулику зникає.
І зажурилася весна - дівиця. Як холодний вітер вгамувати? Й злетіла в небо, до хмар поближче. Ану гайда, спустіться нижче! І врешті – решт, змийте з землі журбу. Нехай здіймаються трави шовкові від зимового сну. Й потішила весна трошки. Відцвіли вже весняні квіти, а в полі підростає стебло волошки. Озимина доволі підросла, вбралася в силу. В надії долю матиме щасливу. Черешні, сливи, вишні по них ягідки зеленуваті. Вже й зав`язалися яблучка й грушки. Й пташки, що повернулися з вирію у захваті. В садах, гаях, лісах, лунають веселіші пісні й гомінкі звуки.
На жаль не скрізь по Україні так відбулося. Холод і дощ надовго покрили землю. Тепла замало, ховає пташка яйця у гнізді. А друг її співом зазиває сонце у вирії надій. Щоби нарешті, весна стала тепліша і добріша.
І кожен з нас чекав ранку і тепла. Вважав, що весна має бути красива й добра. Та не вдалось їй все до ладу зробити. А, що ж нам залишилось? Надіятися й жити. Зустрічати літо, хоч є прохолода. Та все ж кожен з нас в надії - буде краща погода. І дай нам Бог дожити до літа. Щоб було більше тепла і світла. Щоби, що росте в садах, лісах, гаях і те, що зійшло в полі й на городі втішало нас. Бо й справді ми живемо в важкий час.
З Початком літа Вас, шановні!
Хай кожен з нас зустріне Зелені свята! Хай запанує скрізь мир і доброта! Хай підростає жито, хліба й буде щедрим урожай! Щоб процвітала ненька - Україна! І наш квітучий, рідний, солов`їний край!
31.05.2020р
Чудові описи завжди присутні у Вашій прозі, а в цьому оповіданні просто замилувалася, Ніночко. Прекрасно описали простори нашої неньки з її мальовничою природою. З Трійцею Святою, будьте здорові.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неперевершений опис весняного дива, пані Ніно! Ви зуміли помітити і відтворити навіть найменші тонкощі природних явищ. Браво! Мої найкращі вітання із Зеленими святами для Вас! Добра, здоров'я і радості!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Любочко! Миру і щастя нам всім!
Ніночко, у Вас особливе сприйняття світу, мабуть, тому й чаруєте нас усіх неперевершеними творми! дякую. З Трійцею вітаю! Здоров'я, щастя, миру Вам бажаю.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Анічко!Навзвєм! Хай Би це свято тай захистило нас всіх від біди. Та й врешті знайшовся вихід до миру й процвітання України!
Гарно весну описали. А у нас сьогодні справжнє літо. Вийшла на вулицю, а там майже всі забули про коронавірус, без масок гуляють, до завтрішнього свята готуються. З прийдешнім святом Трійці Вас вітаю і всіляких гараздів бажаю.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Світланко! І Вам також гарних святкувань!
Так, пані Ніно, непрості часи. Та не будемо сумувати, будемо мріяти, жити і сподіватися на все хороше. Зі святами Вас, здоров'я, оптимізму та невичерпної енергії!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як завжди Ніночко неперевершено! Ви просто майстриня слова! Так гарно все описали! І я вас вітаю з наступаючими Зеленими святами, з святою Трієцею!!! Здоров*я вам міцного, душевного тепла, теплих, ніжних усмішок , любові і миру!!!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Танюшо! Навзаєм!Успіхів і натхнення Вам!
Мої найкращі вітання із Зеленими святами для Вас! Добра, здоров'я і радості! 
