Вічне і думи… Схились…
над квітами, що неживі:
то – ча̀сові достойні монументи.
Вони не є для тебе візаві –
лиш спогади, живі твої моменти…
Схились
над тими, що уже не з нами.
Де Гідності належний обеліск?..
Живемо ж бо, як спершу, між панами,
де кошти для небесних не знайшлись.
Схились
жертовно перед суттю Бога,
йому у го́рі й щасті помолись:
сприйми Голгофу як свою дорогу –
для тебе Він обрав її колись...
Схились
к добру, та нижче якомога,
до мудрих слів із шаною схились!
Здобудемо над злом ми перемогу –
чужій, ганебній долі
не скорись!
02.06.2020
Дякую, Марино, за розуміння сучасного моменту та ролі кожного з нас на цій багатостраждальній землі! Казати правду, принаймні, покликання прихильниківхудожнього слова!
Приємно, Ясю, що Ви теж заговорили! Допекло... Нас всіх, хто має відповідальність перед майбуьнімі поколіннями і долею багатостраждального народу, держави. Дякую!
Мудрі і виважені настанови. Прикро, що в сучасному світі не перед тими цінностями люди готові бити поклони... Жадоба диктує своїх ідолів, з якими добру і гідності не по дорозі. Сильні поетичні рядки!
Епоха доларизації-олігархизації суспільства зробила свою брудну справу - людністлізь зневірилась у справедливості та порядності влади. Відтак на поверхню виповз "совкізм" з його бездуховністю і криміналом - суспільство впрай "позеленіло". Ця краність ні до чого гарного не веде - можемо втратити не тільки духовні цінності, але й державу, як таку... Треба гуртуватися та боротися з невігласами і шкурниками, щоб зберегти, принаймні, свою українскість. Дякую, Наталю за розуміння теми!
Прикро, що в сучасному світі не перед тими цінностями люди готові бити поклони... Жадоба диктує своїх ідолів, з якими добру і гідності не по дорозі. 
Сильні поетичні рядки! 
