Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: Казка "Петрусь та його друзі-тварини" - ВІРШ


Крилата: Казка "Петрусь та його друзі-тварини" - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 17

Пошук


Перевірка розміру




Казка "Петрусь та його друзі-тварини"

Жив собі в селі М. хлопчик, якого звали Петриком. Був він слухняним і добрим. Коли хлопець чинив добрі справи, сонце заскакувало в його зіниці, а тоді освічувало й зігрівало все, що було довкола нього. Хоч би чим був зайнятий Петрик, все покине, а виконає те, що мама скаже йому зробити, і не тільки мама. Сусідка попросить яблука в саду зібрати чи молодша сестричка – книжку почитати, чи тато – трави кроликам дати, виконає, ще й привітно усміхнеться при цьому. А як хлопчик любив домашніх тварин! І корову Зірку, і собаку Сірка, і кота Чорновусенка, і курку Галушку, і трьох білих кроликів з чорними вушками – Ніфа, Нуфа і Нафа. Часто годував їх, поїв Петрик, а ще любив з ними розмовляти. Школу для тварин організував, у якій він був вчителем. Зірка навчилась там вірші декламувати, Сірко – танцювати гопак, Галушка – рахувати до десяти, Чорновусенко – малювати хвостиком квіти та дерева. А Ніф, Нуф і Наф – робити акробатичні вправи. За те, що тварини слухали Петрика-вчителя, старанно навчалися, він їм давав призи – кому кістку з м’ясом, кому шматок сиру (ділився своєю їжею), кому яблучок, а кому й сінця з пахучими травами. Іноді давав їм і цукерки чи печиво, як мав. Любили Петрика друзі-тварини. Терлися об його руки, ноги, а кіт із собакою навіть цілували його в щоки. Раз на тиждень хлопець організовував концерт, на якому артистами були його тварини-учні а глядачами – друзі-однокласники та сусіди. Виступи відбувалися в саду, на галявці між двома яблуньками. Корова виходила на середину, вклонялася і декламувала вірші, пес танцював гопак, курка рахувала фрукти, які потім Петрик роздавав глядачам. Кіт малював картину на очах у присутніх. Кролики робили перекати, стрибки вгору, стійку на голові. Всі гучно плескали їм і дарували квіти. Якось, це було влітку, поїхав Петрусь зі своїми батьками на відпочинок до Чорного моря. Важко було хлопчикові залишати своїх друзів-тварин, але бажання побачити Одесу, поплавати в теплій соленій воді брало верх. Доглядати корову, курку, пса, кота та кролів узялися бабуся з дідусем, які жили за 20 хат від Петрикового обійстя. Щоранку і щовечора приходили вони, годували тварин, доїли корову. Та якось, за три дні до приїзду дітей, бабуся забула закрити хлів, де жили корова, курка та кролі, стара вже була, стомилася в той день, бо, крім звичних справ ще й варення з вишень на зиму варила. Корова зрозуміла, що вони відчинені, бо не почула, як клацав замок на дверях, коли бабця йшла. Торкнула вона ногою їх, вони й піддалися, відчинилися. - Ходімо, - каже, - друзі, надвір. Ми не зачинені. - Ходімо, - сказала курка. Вийшли вони, темно надворі, та на небі зорі блистять, місяць сяє. - Гарно! – мовив Нуф. - Чудово! – потвердив Наф. - Магічно! – докинув Ніф. - Так, - погодився Сірко, що сидів біля буди, - коли небо без хмар вночі, воно дуже красиве. - Може, прогуляємось селом, друзі? – запропонувала Галушка. - Чому б і ні? – відповіла за всіх Зірка. - Тоді рушаймо, - сказав Чорновусенко і рішуче відчинив браму. Збились вони в одну купу та й пішли селом. Ідуть, корова вірші декламує, кролі перекати роблять, пес наприсядки скаче. Весело їм! Аж тут дядько якийсь вантажівкою їде. Спинив своє авто біля їх гоп-компанії, випхав голову з бічного віконця та й каже: - А куди це ви, друзі, йдете? - А нікуди. Прогуляємось селом та й додому повернемось. - Залізайте в кузов моєї машини, я вас провезу туди й назад, чого дурно кінцівки збивати такому шановному товариству? - Ну, що робитимемо? – питає корова. - Може, сядемо? – запропонувала курка. – Ми ще ніколи в машині не їздили. - Гаразд, - мовив Наф. - Проїдемось. Спробуємо, що це таке. Залізли вони в кузов, дядько їм допоміг це зробити, драбину приставив, руками притримав, а тоді завів мотор і рушив. Вивіз тварин за село, а назад не розвертає автівку. - Зупиніться, пане! – закричала корова. – Вже село закінчилося, везіть нас назад! - Та хіба я дурний, - каже дядько, - відвозити вас назад? Будете тепер жити в мене. І не кричіть там, бо зараз позабиваю всіх, маю рушницю при собі. Затихли тварини, зажурились. І чого, подумали собі, вони покинули рідне подвір’я, чого надумали прогулятися? Що ж тепер з ними буде? Завіз їх дядько на якийсь хутір, зупинився біля недобудованої хати та й каже: - Вилізайте. Тут тепер будете жити. Вилізли тварини, голови похилили. Завів їх новий господар до хліву, в якому ні сінця на долівці, ні крихти чогось їстівного. Полягали вони на сиру землю, погомоніли трохи одне з одним та й заснули, потомлені були й нажахані. Просиділи день у хліві, другий – не приходить господар, не виводить їх з хліва, не годує, не поїть. - Гаплик нам буде, - каже Сірко. - Я ягідки калини кидала краєм дороги, як ми їхали, Петрусь їх мені колись дав. Казав, як загублюсь часом, щоб не впадала в розпач, а йшла і ягоди висипала. По тих ягодах він зможе знайти мене. - То, може, знайде нас? – мовив Ніф. - Може так, а може, й ні. Хто зна, коли він з того моря повернеться? Треба самим мізкувати, як звідси вибиратися, - мовила курка. - Давайте двері вибивати, – сказав пес. - Може, краще шибку? – запропонував кіт. - А якщо господар вчує дзенькіт скла, прибіжить і позабиває нас? – пропищав Чорновусенко. - Як не позабиває, - мовив Нуф, - то самі здохнемо без їжі й води за короткий час. - Так, - сказала Галушка й заплакала. Вранці, на другий день після того, як не закрили тварин у хліві, прийшли дід з бабою до доньчиного обійстя, та жодної з її підопічних тварин не побачили. Куди вони ділися? Може, злодій забрався на подвір’я й украв їх? Два дні ходили селом, луками, питали сусідів, ніхто нічого не чув, не бачив. - Мабуть, треба йти до поліції і заяву писати про зникнення тварин, - мовив дід. - Підемо, - погодилася баба. – Але дітям поки що нічого не будемо казати про сумну подію, що трапилась, не будемо псувати їм відпочинку. Може, ще знайдуться тварини, поки вони повернуться з моря. - Дав би Бог, – сказав дід. На третій день після зникнення тварин дід з бабою зранку поїхали до району. Там, у поліції, розказали про те, що сталося, дільничному. Той прийняв від них заяву і пообіцяв розібратися. На четвертий день додому приїхали одеські відпочивальники. З автобуса, що привіз їх до села, Петрик не йшов, а летів, мов молодий орел. У наплічнику він мав гостинці для кожної з тварин, він хотів якнайшвидше віддати подарунки своїм друзям. Бабця з дідусем зустріли хлопця під брамою. - Привіт, бабусю, дідусю! - Привіт, Петрику, - мовили обоє. - Як там Зірка, Галушка, Чорновусенко, Сірко, Ніф, Нуф та Наф? - Пропали вони, онучку. Вже четвертий день шукаємо їх, не можемо знайти. - Ви так жартуєте? – спитав Петрусь і кинувся до буди, в ній собаки не було, до хліва – і там пусто, побіг за хату, до саду – нема ніде нікого. Сів хлопець на лаву й заплакав. Тут підішли батьки. Дізналися про біду, яка сталася, присіли біля сина, зажурилися. - Не догледіли ми тварин ваших, - мовила бабця. – Пробачте нам, діти. Віддамо вам свою козу, п’ять курок та пса Кудлая. - Не треба нам вашого, бабцю. – сказав Петрусь. – Ми мусимо знайти своїх тварин. Вони ж мої друзі. І тут згадав хлопчик, що колись корові до шиї прив’язав невеличку сумку, до якої накидав сушених ягід калини. Він тоді пас Зірку і наказав їй, як відійде далеко, загубиться, то щоб ягоди кидала, по них він її знайде. Треба пройтися дорогою, пашею, подивитися, чи немає де висипаних ягідок калини. Петрик розповів про ягоди батькам, ті – поліції. Тварин знайшли вже через годину за тими ягодами. Новий господар погодував їх аж на третій день, коли приїхав з міста машиною. А на четвертий, коли тварин знайшли на хуторі, його не було на обійсті, поїхав шукати різника, хотів, щоб той зарізав корову, курку та кроликів, щоб мати з них м’ясо. Кота ж думав привезти до міста й викинути десь на вулиці. Не вдалося. Чоловіка засудили за крадіжку. А Зірку, Галушку, Сірка, Чорновусенка, Ніфа, Нуфа та Нафа поліціянти повернули господарям. Нагодувала знайдених тварин мама, напоїв їх тато, нагородив їх дарунками, які привіз із моря, Петрусь. Більше ніколи тварини не покидали подвір’я дому господарів без дозволу. І Петрусь не залишав звідтоді своїх друзів на тривалий час. Про історію, що трапилася у селі М., навіть написали в обласній газеті. І тепер до Петрусевої хати час від часу заходять прибульці з чужих сіл та міст, хочуть погомоніти з хлопцем і побачити, як виступають його друзі-тварини.

ID: 811695
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 28.10.2018 20:18:02
© дата внесення змiн: 19.07.2019 20:46:46
автор: Крилата

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (149)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

dashavsky, 29.10.2018 - 22:39
12 Гарна казка. Тільки зверніть на увагу на назву казки. Там опечатки. Чи може я щось не розумію, бо тут усяке може бути. give_rose friends hi
 
Цікава казочка.І повчальна. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 29.10.2018 - 15:56
Дякую. 16 give_rose give_rose give_rose Ніхто не хоче читати великі тексти. А як же діти мають їх слухати чи читати, коли ми, дорослі, такі ліниві? smile
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Нові твори