Плаче зажурене небо,
Осінь у нас за вікном.
Суму у серці не треба,
Пташка махнула крилом.
Десь полетіла у вирій,
Разом із нею любов.
Колір змінила на сірий,
Весною вернеться знов.
Осінь всміхнулася радо,
Личко умила дощем.
Тихо сумують левади,
Серцю доноситься щем.
Тільки тебе не покину,
Вірність тобі збережу.
Хочу щоб знав щохвилинно,
Як я коханий люблю.
Навіть якщо хуртовина,
Буде мести і мести.
Знай, що кохана, єдина,
Пише для тебе листи.
А поштарем буде вітер,
Швидкий такий і меткий.
Теплі і щирі привіти
І серед них буде мій...
Може зустріну весною,
Схилиться верби гілля.
Будемо поруч з тобою,
Буду щасливою я...
Зустріч я буду чекати,
Весну стрічати з теплом.
Буду тебе лиш кохати,
Лине мій спів над Дніпром.
Тільки тебе не покину,
Вірність тобі збережу.
Хочу щоб знав щохвилинно,
Як я коханий люблю...
Нам не страшні будуть грози,
Літо подарить тепло.
Роси впадуть, наче сльози,
Пташка розпрямить крило...
