Ці слова до пісні присвячую всім матерям...
На жаль їх сини загинули на війні.
Проводжала мати сина на війноньку
Та й на мужні груди, клала голівоньку
Сину мій рідненький, миле соколятко
Нащо йдеш, синочку, моє янголятко.
Та втримать не можу, плаче Україна
Земля - ненька стогне, все в журбі калина
Й не одна дівчина стала вже вдовиця
Життя у скорботі, виє, як вовчиця…
Проводжала мати сина на війноньку
Тай просила Бога… Тож за кровиноньку
За свою рідненьку…. За щастячко в полі
Щоб жилось усім нам, мирно та й на волі.
Щоб сонце всміхалось, душа не боліла
А наша сторонка, вся барвінком цвіла
Та щоб повернувся, живий і здоровий
Щоби стіл накрила… Раденька, святковий.
Проводжала сина та й його просила
Хоч текли сльозини, стриматись несила
Прожени тих клятих, ворогів пихатих
Нащо їм ті землі, нащо йшли до хати?
Не гостем із хлібом, а із автоматом
А ти, колись нечисть, називався братом…
Завмирало серце, від такої зради
Скажи мені Боже, де шукати правди?
Проводжала сина й сонечко за обрій
Ховалось проміння й материнський спокій
Розгулявся вітер, ніс хмари сльозливі
Ой, синочку любий, чи й будем щасливі?
Полинові сльози…. Личенько вмивали
Завмирало серце...Птахи не співали…
Пішов… відчайдушний синок на війноньку
Під хустку…. ховала сиву голівоньку…
09.08.2018р
,,для українських матерів нема синів чужих"
