Я від Тебе ховатиму вірші,
Добре знаю, що саме зазначив,
Скільки зайвого Ти вже побачив,
Ні рядочка не покажу більше.
Напишу, чом не буду писати?
Вони будуть в старому блокноті,
Як пташини на сірому дроті,
Досить, друже, мій світ пізнавати.
Я від Тебе ховатиму вірші
В небесах, у траві, біля вишень
Як дозволить мені це Всевишній
Ці рядки будуть значно тепліші.
Їх багато, усіх тут немає
Чужаку марно ключик давати
Від душі, та ще потім картати,
Що усі таємниці читає.
Лиш у віршах для мене Ти рідний,
У житті просто незрозумілий
І листок часто осиротілий,
Хоча час наче був відповідний.
Я від Тебе ховатиму вірші
Щоби зайвого там не побачив
Тут не буде, лиш вдома гарячим
Шепотом шелестітимуть в тиші.
дуже....
