UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЗДРАСТУЙ, КАЖЕ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Люба Скоробогата, 14.03.2018 - 12:18
А я, пані Валю, зустрічала те слово в українській казці, причому у формі "драстуй",певне,розмовній.Чудова гравюра зими! Проте щиро вітаю Вас з провесінню! 
Наталя Данилюк, 29.01.2018 - 23:44
Зрима і відчутна картина.  Хай цей пригнічений настрій буде тимчасовим і скороминучим! Залишається ще якось пережити лютий, а там вже й весна!.. Отоді і душа оживе разом з природою після затяжного зимового напівсну. І настане час чудесних метаморфоз!  "Словники України" on-line подають слово "здрастуй". Пригадую, мені в одному вірші під час публікації в газеті це слово виправили на "добридень"... Хоча воно цілком існує.   
Валя Савелюк відповів на коментар Наталя Данилюк, 10.02.2018 - 08:41
дякую, Наталю вже я не дуже чекаю весни - може, коли сама прийде, тоді вже й зрадію і вдячна Вам за підтримку зі словом "здрастуй"
Валя Савелюк відповів на коментар Артур Сіренко, 10.02.2018 - 08:38
вдячна Вам, Артуре за візит і сприйняття
Михайло Гончар, 29.01.2018 - 02:57
Добре, Валю. Сам я слабак створити щось путнє, але відрізнити справжню поезію від демагогії, декларації, клоунади здається можу.  
Валя Савелюк відповів на коментар Михайло Гончар, 29.01.2018 - 09:26
ні, я не погоджуся з думкою про "слабака" - таке припущення не відповідає тому, що ми читаємо і бачимо на сторінці Михайла Гончара - там усе путнє і я вже не вперше заперечую подібні сумніви, Михайле: мені подобаються Ваші вірші, тому я їх читаю, і думаю, що також здібна відрізнити, у всякому випадку - на моєму рівні сприйняття - відкиньте сумніви геть, Поете дякую за візити, інтерес і відгуки
Ілея, 28.01.2018 - 20:14
Коли накриває темрява чи окутує своєю пеленою сірість важливо побачити просвіт,як порятунок у природі або триматися за стержень всередині себе...  
Валя Савелюк відповів на коментар Ілея, 28.01.2018 - 21:23
вдячна Вам, Лідіє, за увагу і за пораду гарну
Окрилена, 28.01.2018 - 19:51
Ось вона - метафора депресії, втілена у затяжній сіро-блідій дошовій зимі. Чудово підкреслено беземоційність двох осіб з пивом, які компенсують брак емоцій, потоку розуміння і депресію штучним стимулом (алькоголем). Класно, реалістично, проективно.... Дуже близька мені тема зараз після роботи в терапії з цією проблемою
Валя Савелюк відповів на коментар Окрилена, 28.01.2018 - 21:22
дякую Вам, Окрилена Ви мене розумієте а розкажіть, якщо можна, детальніше про "роботу в терапії з цією проблемою" - думаю, пора вже мені подібною терапією поцікавитися
Окрилена відповів на коментар Валя Савелюк, 29.01.2018 - 02:16
Якщо коротко, то слід відокремлювати вигорання емоційне і депресію. При вигоранні є бажання спокою і "виходу на зупинку", щоб повернутися потім знову в "потяг". При депресії не рятує ні відпочинок, ні спокій. В арт-терапії дієвими є тілесно-рухові практики. Наразі це моє бачення цього, і з цим варто працювати більш наочно і практично. Про те, як шукати ресурс в цьому стані раджу прочитати статтю http://www.tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/niyakix-ugod-z-diyavolom-16-vazhlivix-rechej-yakix-navchaye-depresiya/
Валя Савелюк відповів на коментар Окрилена, 29.01.2018 - 09:34
дякую, прочитала - так, рух лікує, "Бог і біг рятують од депресії" - колись я вивела була таку формулу для себе причина, думаю, в тому, що доводиться постійно робити не те, що сам хочеш, а що комусь треба, якщо навіть погоджуєшся з тим "треба" (необхідність) - постійне подавлення власної волі (бажань)- живеш, як виходить, а не як хочеться змушений до чогось обставинами, а не хочеш і робиш - так десь... цікаві думки авторки і її висновки, ще раз дякую
Галина_Литовченко, 28.01.2018 - 18:23
Відчувається настрій сірого міжсезоння. Дуже цікаво, Валю, читати Ваші поезії. Особливо після того коли, почула їх авторське виконання. 
Валя Савелюк відповів на коментар Галина_Литовченко, 28.01.2018 - 18:30
пані Галю, вдячна Вам за інтерес і увагу, також з приємністю згадую і тепер про нашу коротеньку зустріч в реалі дасть Бог, може побачимося ще якось, десь і колись 
@NN@, 28.01.2018 - 17:53
І в той же час, як оптимістично, мов на вістрі дороги під порігскоро – лютий, скоро весна  
Валя Савелюк відповів на коментар @NN@, 28.01.2018 - 17:58
не можна віддаватися на поталу міській відлизі, треба триматися за щось таке, як "скоро", чи як "весна"... дякую Вам, Анно рада Вам
@NN@ відповів на коментар Валя Савелюк, 28.01.2018 - 19:42
І я рада Вас читати, а це мій грудневий, для настроюhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766028 і січневий для настрою http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773181 а це не моє, але для втіхи http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773841 отримую задоволення читаючи цього автора 
гостя, 28.01.2018 - 17:47
ох,ця депресія...ніколи не знаєш,з якого боку прийде... по-справжньому,Валю   
Валя Савелюк відповів на коментар гостя, 28.01.2018 - 17:55
так, госте, Вам вірю цікаво випало: поки я "дополіровувала" текст - пішов сніг і чорні хрести доріг зникли під білим покривалом та й ворони спати повлягалися у якихось своїх криївках - уже все змінилося: як каже персонаж із мультика, який я люблю передивлятися - "ми живемо у світі, який тане (...в танущем мире...)дякую Вам, госте 
гостя відповів на коментар Валя Савелюк, 28.01.2018 - 18:05
справді,немає нічого постійного,Валю...усе знаходиться у вічному руслі руху...так і наші почуття,бажання,настрій і віра... 
Валя Савелюк відповів на коментар гостя, 28.01.2018 - 18:17
віра у цьому океані дезорієнтацій, як компас, а надія - як хвилеріз, любов же - дороговказна Зірка: без них ніяк не втриматися на плаву решта все - так, тече і міняється
|
|
|
||||||||||||||||||||||
