Авторська пісня
Часів останніх є вагомі знаки,
Пророцтва сиві линуть нам з віків -
Насамперед, це люди-вовкулаки,
Що обертаються опівніч на вовків.
В очах у них горять червоні маки,
Вони не розуміють Божих слів,
Вони завжди з`являються із мряки,
Шкода того, хто раптом їх зустрів!
Вони удень складають хитрі схеми,
У них на здобич вовчі відчуття,
Замість хрестів у них висять тотеми,
Далеко чути їх серцебиття.
Вони сміються з християн потворно,
Вони вбивають віру у любов,
Вони людей хапають всіх за горло
І випивають з них гарячу кров.
Вони лукаво блеють, наче вівці,
Що незабаром краще стане жить,
Вони перевертні, вони не українці,
За ними все конає, все горить!
Та хто ж вони? Як страх цей погасити?
Які на світ їх відьми привели?
Вони є нехрещені наші діти,
Яких ми до Причастя не вели!
