Спроба перекласти життєвий твір, який
схвилював мене дуже.
Автор Булат Окуджава
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
на их нарвавшись кулаки.
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
-------------------------------------
Коли тобі несуть образи,
Про що тут мріють вороги?
Якщо не вмер ти просто зразу,
Щоб не нарвавсь на кулаки.
А що тут друзі вірні, чесні?
Про що турбуються в цей час?
Щоб не прийшов до них невчасно,
І вигляд твій їх не потряс.
І все-таки людьми навчений,
(На їх нарвавшись кулаки)
Хоч ще далеко сивина,
Рванеш сорочку нескорений:
Один ти в світі - сирота.
І ось тоді-то ти, самотній,
Як в вічній зоні мерзлоти,
Ти зрозумієш: всі двоногі,
Такі ж нещасні, як і ти..
Так все вдало!!! 
