Давайте жити життя. Неідеально. Ідеально не чіпляє.Певно,це лише скупа сірість і буденність.
Давайте бути сильними в слабкості. Не плакати, коли розриває душу - це слабкість.
Нас неправильно вчили. Піднімати гордо голову і йти, коли в душі море сліз. Не показувати, що в тебе жива душа - це слабкість. Якщо сльози - то сльози. Хоч в пустій кімнаті, хоч в натовпі. Ти жива. Ти просто сильна. Тому і сльози.
Інколи ти б'єш від болю товсту стіну. Доки на маленькій долоньці не виступить кров. Це не слабкість. Це сила. Дозволь собі бути сильною.
Дозволь собі бути неідеальною. Не чекати ідеального дня, щоб почати нове життя. Щоб перегорнути сторінку життя.
Закохуйся в неідеальних. Після enсотих зрад і розчарувань. Після того, як тебе кинули, ніби вшиве щеня. Ще й пули душу обома ногами.
Дозволь собі просто жити. В квартирі, яку ти знімаєш. Не чекай, що з ремонтом чи покупкою нової життя зміниться в мільйон разів на краще. Життя - це ось ця мить. Ми не знаємо планів Бога на нас.Життя - це сьогодні і зараз. Ось цієї хвилини і ночі.
Дозволь собі бути щасливою. Дозволь собі бути неправильною. Зроби неідеальну роботу ідеальною лише для тебе. Посміхнись. А якщо плакати - то плач. Хто сказав, що сильні не плачуть? Ніколи не плачуть слабі. А сильні... Вони просто неідеально сильні. Давайте жити життя. Просто жити життя...
Наша сила в слабкості і неідеальності 
