Ви бачили як люди догорають?
В байдужості пустих, і сірих днів.
Чогось чекають, все життя вони чекають,
Та зрозуміти їх ніхто ще не зумів...
Ви бачили як люди догорають?
В самотності, без ласки і тепла.
Вони давно вже в небі не літають,
Їм холодно, бо навкруги зима.
Ви бачили як люди догорають?
Чекаючи на щастя все життя.
Ви бачили, як люди ці кохають!?
Не маючи у відповідь тепла...
Ви бачили як люди догорають?
Як гасне у очах надії слід.
Як всі дороги їхні снігом замітає,
Як серце перетворюється в лід....
Ви бачили як люди догорають?
Чекаючи на відповідь взаємну.
Вогонь надії у серцях їх погасає,
Здавалося б усе таки даремно.
І кожен з нас напевно в цьому винен,
Не помічаємо за плином сірих днів.
В очах у рідних, блиску радості не видно,
Вогонь надії у серцях перегорів.
Ви бачил як люди догорають?
Не дайте загасити цю іскру.
Не дайте поселити в серці відчай,
Не дайте розтоптати доброту...
НАДІЯ КИШЕНЯ 25.07.2017.
Актуальна, хоч і гірка тема, і проникливо написано 
. Трохи б кількість складів у деяких рядках узгодити, читалося б легше... 
Сумно 
