Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ВІН У ВІЧНІСТЬ ПОЛИНУВ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це біль моєї душі і серця,Надійко, він не стихає ніколи...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іване! Про свою кровинку завжди пишеться легко і водночас важко, бо ж його уже давно немає,..
Дмитро Кiбич, 29.07.2016 - 20:29
А, ясно, тодi я перед Ганною вибачаюся, а то я наговорив на неi, а вона такого й не робила.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! У цьому вірші - біль могот серця...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, zang,але дозвольте на цей раз не погодитись, адже дивилася у його слід, тому все ж думаю, що правильно написати окремо...
Дмитро Кiбич, 29.07.2016 - 16:18
Справдi, гарний вiрш. Дiйсно, скiльки вже наших вiйськових загинуло за два з половиною роки, жахливо все це. Так головне, що не спостерiгаеться нiяких позитивних зрушень. Ну, вiд козачкiв путiнських нiхто розумних вчинкiв i не чекае, але й наше керiвництво з кожним днем все дурнiшi i дурнiшi дii робить.Так а чому це попредня коментаторша Ганна Верес(Демиденко) написала вам, що слово "рiднi" з двома "н" пишеться? Це вона щось помиляеться - все правильно ви написали, з однiею "н" це слово пишеться - "рiднi". геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дмитре! Хочеться вірить, що все скінчиться...А в словІ "рідні", то я випадково натиснула двічі на букву "н", а Ганна мені підказала... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Якби ж мали ми сили й цю війну б зупинили, не втрачали б синочків, друзів вірних і доньок...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Це написано давно, як посвята синочку, а тепер це актуально, бо ж втачаємо найдорожче...
|
|
|