|
Перевірка розміру |
|
|
Душа дерева (сонет)
 |
Сюди дорога не веде - звивається змією.
В туманній вогкості стирається трави іржа,
Пастельним світлом вкутана розсіяна межа
Між вічним небом і повік забутою землею.
Загине в тихій млі, та знов воскресне із зорею,
Вростає в пустоту із коренем його душа,
Така ж уразлива, мов ледь опушене пташа,
Промінням сонця пещене й поколене стернею.
Замість годинника і друга має тінь нетлінну,
В статичності весь вік живе, а час же швидкоплинний!
Не може йти: гілки – то ноша, а кора – чужа.
Вночі не спить, а кожну мить в зірках шукає лики.
Якби пробачили, злетіла б у простори дикі
У дерево за гріх закована людська душа.
© Олена Галунець
Фото - Олег Кругляк
ID: 665010
Рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата надходження: 10.05.2016 11:25:33
© дата внесення змiн: 10.05.2016 12:22:26
автор: Олена Галунець
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
В Обране додали: |
Анатолій В., Шостацька Людмила, Systematic Age, Людмила Пономаренко |
Прочитаний усіма відвідувачами (643) |
В тому числі авторами сайту (31) показати авторів |
Юля Гармаш, zang, Лісник, Анатолій В., Аліна Харламова, Systematic Age, Akimova, Ганна Верес (Демиденко), Ірин Ка, Зоя Енеївна, Ганна Зайчевських, Любов Ігнатова, Svitlana_Belyakova, Микита Баян, Вільшанка, Шостацька Людмила, палома, Олена Жежук, Людмила Пономаренко, Аркадьевич, Світлана Імашева, Микола Холодов, Віктор Ох, Олександр Мачула, CherOkee, Не Тарас, 3^4, Дмитро Кiбич, Irкina |
Середня оцінка поета: 5.00 |
Середня оцінка читача: 5.00 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Дякую 
Я дуже рада,що вам сподобалось 
Гарно, глибоко і несподівано вибухове закінчення!
Такий коментар душу гріє!Дуже вам дякую 
 Красивий вірш!  І фото гарне!
Дякую!  Так, фото дійсно гарне, воно мене й надихнуло на написання цього вірша
Дякую 
Сподобалось! Дуже! 
Це приємно 
Дуже дякую 
Приберіть дужки, зовсім зайві. Зовсім.
|
|
|
|