UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Галунець: Спектр - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 08.12.2020 - 18:06
Гарний вірш, Олено.   Це точно, сприймання природних явищ є неоднозначним, у кожної людини воно своє особливе. Хтось на вигравання сонячних променів взагалі особливої уваги не звертає, але, якщо над тим усим добре замислитись, то там може ціла детективна або мелодраматична історія така розгорнутися.Тільки от, а чого ж помаранчевий колір або жовто-гарячий, як ще його називають - якось він зовсім поза увагою залишився. Ніби поїзд проскочив блискавично з червоного у лимонний і на помаранчевій станції навіть не зупинився. Олена Галунець відповів на коментар Дмитро Кiбич, 09.12.2020 - 14:47
Дякую, Дмитре  Просто це вірш не про кольори, тож у мене не було задачі описати всі-всі кольори. "Червоний стікає в лимонний", а по дорозі до лимонного є жовтогарячий  Дмитро Кiбич відповів на коментар Олена Галунець, 09.12.2020 - 21:28
Це тоді у героїв вашого вірша може скластися така ситуація, як ото ще у пісні гурту "Лийся, пісня":От станции Любовь до станции Разлука У нас с тобой билет. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
![20210730_210654[9157].jpg](/upload/poem_all/00956293.jpg){kind=small}
