***
О україночко, землі моєї скарб, –
красуня, особистість, мрія-жінка!
Забракне у майстрів і слів, і фарб,
душі і вроди відтворить відтінки.
***
Віки переплели в тобі стократ
духовність, ніжність й смілість амазонки,
і мудрість, що позаздрив би Сократ,
красу і щедрість рідної сторонки.
***
Від раночку варила, прала, мила,
всіх годувала, зміну відробила...
Легенький макіяж – вона вже донна,
очей не відвести – з картин Мадонна!
***
Дружина вірна, господиня, мати,
яку ще в світі треба пошукати...
Краси й ума дало їй Небо вволю...
лише забуло про достойну долю.
***
В труді, у боротьбі за виживання,
крізь війни, голод, вбоге існування,
провалля бід і темряви роки,
ти все ж Мадонною ідеш через віки!
5.03.2016 р.
Дорогі мої землячки! З прийдешнім святом!
Хай Небо благословляє вас з родинами!
Ви – найкращі!!! Пам'ятайте про це.
Дякую, Світлано! Вражаюче, особливо:
Краси й ума дало їй Небо вволю,лише забуло про достойну долю!!! Отакі ми українки, таємнича в нас краса, і хоча ми не гречанки, та прекрасні, як весна!!!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вже весь світ оцінив красу українок, лише дома в це не можуть повірити.
