Засинай, моя леле, моя снігова королево,
Хай гойдають тебе теплих течій чарівні птахи,
Хай в краї крижані фантастичного мева
Донесуть у кишенях циклони всі мої листи.
Дорога моя, вічність без тебе проходить намарне,
Біле сонце тамтамом тривожно і гірко звучить.
Мені сниться давно твоє сяйво тендітно-полярне
І васалів твоїх айсбергово-прозора блакить.
Мені сняться льодів потривожені духами дзвони,
І кристалів в палацах твоїх зимний, рівний огонь,
А під шаром імли не хребти, а замшілі дракони
Ждуть торкання твого до потомлених скронь.
Я також цього жду, як далеко же твої широти!
Я в обіймах холодних твоїх лиш зігрітися б зміг.
Проплива день за днем, а на північ пливуть кашалоти,
Моя думка із ними впродовж тисяч зболених ліг.
Спи, хороша моя, загорнувшись в пітьми покривала,
Коли скінчиться ніч, пароплавний почуєш гудок.
Я до тебе прийду, як би доля моя не блукала,
Я у серце твоє впущу сотні кохань-ластівок!
8.07.2015
заворожили..заколихали..огорнули ніжністю і теплом! Чарівна поезія - підносить над буденністю, змушує згадати про казку, про витончені почуття. Ви неповторний і самобутній Поет!
Рада, що перетнулись з Вами в нетрях інету.
Віталій Стецула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова гріють душу) З Ваших слів роблю висновок, що мені добре вдалось втілити свій задум в цьому вірші)
Я також щасливий, що з Вами познайомився)
Відразу видно, що Ви відрізняєтесь кардинально від інших авторів. Я відчуваю у ваших віршах вплив прочитаних вами книг, це так чи ні?
Даний вірш переповнений такими ніжними почуттями ДИВОВИЖНО!
Віталій Стецула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, книги не можуть не впливати, якщо не свідомо, то хоча б підсвідомо) Про Снігову королеву, мабуть, знає кожен, а я вирішив переосмислити цей образ)
ДИВОВИЖНО!
