Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Танці в повітрі - ВІРШ


Артур Сіренко: Танці в повітрі - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 7

Пошук


Перевірка розміру




Танці в повітрі

Артур Сіренко :: Танці в повітрі
«Міналуш йде по траві На гнучких лапах своїх. Танцюй, Міналуш, танцюй…» (Вільям Батлер Єйтс) Сплю я цієї весни погано. Навіть коли ввечері валюсь з ніг від дикої перевтоми, все одно прокидаюся з відчуттям того, що забув я щось дуже важливе – щось з мого сну (сниться завжди уривками). Це розхитані нерви: чим довше триває це божевілля війни, тим більше нерви нагадують струни, що ось-ось розірвуться. Прокинувшись, я вдивлявся в темряву: бліде світло якогось тьмяного ліхтарика в кутку ледве вирізняло приміщення колишнього складу-ангару, де хаотично спали люди серед хаосу речей на імпровізованих ліжках. Люди спали важким сном змучених фізично і духовно. У цій застиглій густій напівтемряві я помітив рух: це між сплячих людей і речей (теж сплячих) стрибав Томас – стрибав нечутно, м’яко, гнучко, граціозно. Він зупинявся біля кожного сплячого, його очі виблискували в темряві. Раптом я зрозумів: Томас не стрибає, він танцює – танцює в повітрі темряви. І зупиняючись біля сплячих, він зазирає в їх сни, інколи проганяє зі скуйовджених, а інколи моторошних, снів темряву, і пускає світло своїми сяючими в темряві очиськами. Танцюй, Томасе, танцюй! Томас відчув, що я не сплю, підійшов до мене, вмостився на мій спальник, тицьнувся мордою в мою руку і почав муркотати. Такої кудлатої і довгошерстої істоти я ще не бачив у своєму хаотичному житті. Щоб не порушувати густу темну тишу, я почав говорити до нього пошепки: «Томасе, ти погано несеш службу: у таборі досі табунами бігають миші, особливо в їдальні. Кінчиться тим, що тебе звільнять з посади кота – примусять писати пояснювальну записку. А оскільки ти подібні цидулки не пишеш з принципу, то тебе позбавлять військового звання і нагород. Я вже мовчу про зарплату в вигляді консерви.» Томас абсолютно не зважив на мої слова і продовжував муркотіти. Добре, що є отаке тепле і пухнасте снодійне: завтра важкий день, купу солдат відправляють на передову, зі зброєю і технікою як завжди будуть проблеми… Чим довше триває це божевілля війни, тим більше дивують мене тварини, які по злій сваволі фатуму опинились у цій «катавасії» - хто на службі як Томас, а хто просто німим свідком. Пригадалось, як кілька днів тому ми сиділи в траншеях і бліндажах. День був чудовий і сонячний, степ пахнув квітучим молочаєм, над нами літали жайвори і виводили таку життєрадісну пісню, що не вірилось – йде віна, триває, і не видно їй ні кінця, ні краю… Раптом сепаратисти почали нас обстрілювати, ми – стріляти у відповідь – з усього, що в нас було. Починалось пекло, а жайвори продовжували висіти в небі над цим божевіллям. І коли перестрілка вщухла, з неба знову залунала пісня, яку було не чути за цим гуркотом війни. Виявилося, що жайворонки не звертали уваги на вибухи, кулі, снаряди, міни, постріли, продовжували співати свою весняну пісню – вони були вище цього всього. Якщо і дивились на це все, то зверху – з висот своєї пісні. Та найбільше мене вразило тоді не це. Якось у розпал бою, коли, здавалось, все навколо збожеволіло (не тільки люди) і повітря перетворилося на суцільний грім і вогонь, я помітив у небі лебедів – вони летіли низько на південь. Певно в напрямку лиманів. Мені навіть здалося, що це галюцинація, що це ті лебеді, що співають над загиблими воїнами останню пісню і несуть їхні душі у Валгалу – до її готичних палаців і бенкетів Одіна. Навіть здалося, що ці лебеді прилетіли за мною. Але потім я зрозумів, що птахи просто не зважають на людське божевілля: все минає, але вони вічні, як вічна краса. Вранці один солдат серед суєти ранкових зборів підійшов до мене і запитав, чи давно я розмовляю з котами. Я відповів, що в нас в Ірландії котів вважають одухотвореними істотами і змалку вчаться вести з ними діалоги. Солдат якось дивно подивився на мене і більше нічого не запитував, сказав тільки, що забули завантажити сухі пайки на «шишарик». Але в розмову втрутився капітан С.: - Ну, от, є такі люди, про щоб не почалась розмова, одразу: «Ми, ірландці…» Що зараз читаєш? Певно Джойса, Свіфта або Бернарда Шоу? - А от і не вгадав! Я зараз читаю Дікенса. До речі, геніальний письменник – так мені спочатку здалося. Але потім я натрапив на кілька фраз, які мене досить сильно зачепили, і в Дікенсі розчарували…. - І які ж саме? - Коли він пише про англійців, то трапляються фрази типу «у нього було чесне англійське обличчя». А коли про ірландців, то: «Це був поганий квартал, тут жили брудні ірландські покидьки.» - Ну, і кого з нормальних чи порядних людей Дікенс цією фразою образив? Кого з джентльменів він цією фразою образив? Кромвель все таки був правий... Тільки ні в кого з його послідовників не вистачило хисту. А реставровані англійські королі були до тих рудих бестій-ірландців занадто ліберальні… Тут капітана С. понесло – з характерною знущальною посмішкою на обличчі. Добре, що я давно на такі репліки не звертаю уваги… Я рушив до свого взводу, що вже вишикувався біля техніки – потріпані в боях солдати в шрамах на обличчі і з орденами на вицвілому камуфляжі…

ID: 581793
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.05.2015 15:40:15
© дата внесення змiн: 17.05.2015 15:40:15
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Ann Garu, Леонід Ісаков
Прочитаний усіма відвідувачами (475)
В тому числі авторами сайту (44) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Финна, 21.09.2015 - 20:44
прекрасний твір...Яголів Охоронців з сильними і невтомними крильми, вам і всім, хто поруч з вами...ДЯКУЮ
 
Артур Сіренко відповів на коментар Финна, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Я вже повернувся додому..... give_rose
 
Виктория Р, 21.08.2015 - 21:30
Хай Господь береже! friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар Виктория Р, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! give_rose
 
Виктория Р, 21.08.2015 - 21:24
Хай щастить Вам ! Зачиталась таке відчуття що була у кінотеатрі і дивилась кіно ..
Дякую!! clap 22 22 flo12
 
Артур Сіренко відповів на коментар Виктория Р, 01.01.1970 - 03:00
smile Сучасний світ - це суцільне кіно.... Мені самому інколи не віриться, що я це все пережив..... 17
 
Валя Савелюк, 23.05.2015 - 23:19
я знаю, що стріляєте, і що стріляють у Вас... і це не сон кошмарний, а війна... хай береже Вас Бог щомиті... give_rose

Героям - слава!
 
Артур Сіренко відповів на коментар Валя Савелюк, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! friends
 
Лидия Науменко, 22.05.2015 - 12:33
smile give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар Лидия Науменко, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! 23
 
Ann Garu, 21.05.2015 - 17:30
мабуть, ви, таки, маєте щось від ірландця.. бо словоплетиво Ваших текстів - рунічне)) friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар Ann Garu, 01.01.1970 - 03:00
smile Таки так... Не дарма ім'я в мене ірландське... give_rose
 
Любаня, 18.05.2015 - 19:12
Англичане и ирландцы. Кого-то они мне напоминают.
Вижу, как ты устал. Хорошо, что у тебя есть Томас - таблетка от бессонницы.
Когда закончится война, наверное, будешь спать, как младенец.
 
Артур Сіренко відповів на коментар Любаня, 01.01.1970 - 03:00
smile Это точно - напоминают... smile
 
Ваша проза надзвичайна, дякую Вам give_rose give_rose give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар Жужа Марципанчик, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за такий відгук! Приємно.... 23
 
Олекса Удайко, 17.05.2015 - 23:56
apple Свідчення самовидся, Артуре? give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00
Як Ви тільки здогадались..... friends Це просто щоденник...
 
Валя Савелюк, 17.05.2015 - 20:27
о, про мої чудеса з котом - Мавр його звали, скоро напишу...

а відносно прочитаного тут, то Ви, пане Артуре, засоціювалися у сприйнятті моєму з тими Вашими жайворами... теж, як і вони, - продовжуєте "висіти в небі над цим божевіллям"... give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар Валя Савелюк, 01.01.1970 - 03:00
Але я ще й учасник цього божевілля - я теж стріляю.... 17
 
Олена Акіко, 17.05.2015 - 19:54
згадала і я моїх кішок, як вони чарівно муркотіли і як гарно засиналось з ними, і чомусь я впевнена, що у сепар котів нема, собак також, вони прийшли все сплюндрувати, а сили природи - на стороні наших бійців! flo26
 
Артур Сіренко відповів на коментар Олена Акіко, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий відгук! give_rose
 
ptaha, 17.05.2015 - 18:51
знаєте, Ви мені нагадуєте отого бояна, який писав Слово о полку Ігоревім. а щодо тварин, то вони, мабуть, послані людям, аби не збожеволіли в цьому пеклі. до речі, минулого літа те саме думала про птахів, коли, незважаючи на вибухи, вони продовжували свої справи: співали, годували малюків. а ще думалося про рослини: тварини хоч втекти чи сховатися можуть, а дерева, трава... і ніякої скарги на негаразди через дурість людську! тож привіт Вашому мурчику. хай він оберігає всіх, хто поруч... give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар ptaha, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі компліменти..... give_rose
 
Райка, 17.05.2015 - 18:14
Артуре, мене вразила Ваша сповідь. Війна війною, а людина залишається людиною. І мабуть там, у цьому пеклі люди вміють цінувати маленькі радощі життя. Ще знаєте про що я подумала? А сепаратисти,мабуть, Дікенса не читають. smile 12 friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар Райка, 01.01.1970 - 03:00
Це точно.... Дякую за розуміння мого твору! give_rose
 
Наталя Хаммоуда, 17.05.2015 - 17:30
16 Хай вам Бог помагає у вашій нелегкій справі, пане Артуре! 16
 
Артур Сіренко відповів на коментар Наталя Хаммоуда, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую! give_rose
 
GreViZ, 17.05.2015 - 16:39
Дивовижно!
Справді, війна..., а в природі все відбувається за своїм приписом,
і тільки люди випадають з цього процесу,
все більш занурюючись одні,
а інші втягуючись у божевілля...
Бережи Вас Боже, Артуре! hi friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар GreViZ, 01.01.1970 - 03:00
Світ влаштований дивовижно.... Ті ми не завжди помічаємо це... friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - Похилого Віку
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Нові твори