Стають все важчі ваші кроки,
Без щастя й радості життя.
Летять безбарвно дні і роки
В велику урну для сміття.
Бо ви живете без причини
Черстві, закутані плащем.
Постійно в пошуках вакцини,
А вона в танцях під дощем.
Її шукайте у світанках,
В старих, забутих епізодах,
Весняно-літніх теплих ранках
І сонця заходах і сходах.
В садах квітучих і пахучих,
Посеред трав зелених в полі.
В проблемах власних, неминучих,
Що присилаються від долі.
Шукайте в посмішці, в словах,
Що шлють вам щиро інші люди.
В ще невідкритих островах,
Вони ж ховаються повсюди.
А як знайдете – позичайте,
Лиш без відсотків, так “на шару”.
Й вона вернеться, зачекайте,
Смаком солдкого нектару.
Люблю життєлюбів (вибачте за тавтологію)
Життя кожного рівно настільки яскраве ,скільки він додає кольорів у нього.
Шкодують фарб,а скаржаться на дальтонізм.
Бойчук Ігор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колись я був не такий, але з часом все змінилось. На щастя. Дякую!
Життя,як синусоїда 
(вибачте за тавтологію)
Дякую!
Гарний "рецепт"! 
