Мелодія наснилася музИці:
Душа стояла десь на видноті,
Й летіли вдалеч білокрилі птиці,
Ключами у блакитній висоті
Виказувала скрипка за розлуку,
В очах душі стояв жовтавий сум,
Березу й клен за кольорові руки
Взяли речитативи давніх дум
Суцвіттями нечуваних акордів,
Гуло весілля в гривах вороних,
Душа складалась вузликом сканвордів
Аж доки гомін стишився, затих…
Потому узяла найвищі ноти –
Як найвправніші в світі скрипалі,
І вклала у палкі музичні сота,
Симфонію осінньої землі.