Слова лишилися словами
Без почерку й без помилок,
Судіть мене, вибір за вами:
Вдягніть петлю, спустіть курок.
Солодко-приторним "кохаю"
Я не збентежу ваших вух
І впевнена, дійду до краю,
Бо я це знаю... стукіт вщух...
...І не підказує вже серце,
Воно теж зрадило мені,
Поезія із нього ллється,
Мов кров із рани на війні.
Затанцювали в танго рими
І замережали папір -
Так вони істину відкрили -
Бери читай, порівнюй, вір.
І як філософ чи дослідник
Роблю для себе відкриття:
Поезія - це проповідник,
Прекрасний міст в нове життя.
*In poetika veritas - (лат.) істина у поезії
Так, нове життя. Хто доторкнувся до поезії своїм пером, хай навіть і невмілим, не зовсім досконалим, - той починає жити новим життям з оголеною вразливою душею художника. Вірш сподобався.
Лілея Лозова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, мені дуже приємне Ваше схвалення Істина у поезії, адже всі ми на цьому сайті можемо дізнатися про життя і думки одне одного через вірші, у них живе людина, за нас говорять наші твори і це прекрасно
обов'язково врахую Ваші зауваження 
але це підтекст, малося на увазі поетрі-клуб поезії, хоча...Ваша ідея мені теж подобається 
