В нас споконвіку ув'язнене низьке й високе начало.
Тіло назавжди засліплене: око і вухо не знало...
Вихор.
Цейтнот.
Не розгледимо: з нами загублена скінія...
Небо не можна побачити - квітнуть засохлії лілії. *
Сльози гіркії над грішними миром стікають і кров'ю...
Як ми далеко від істини!
Що заберемо з собою?
Грім навертає і блискавка?
Стало багато наляканих?
Неба не можна торкнутися, але ікони заплакані...
Скільки робилося нападів!
Скільки здіймало повстання!
Скільки отих воскреснули?
Слово за Небом останнє...
Долі стривожені пишуться...
Ручка твоя на столі з листом...
З Небом не можна боротися,
Опір Йому - це невігластво.
* - www.molbuk.ua/2006/09/23/sukh-ll-zazelenli-vd-chudotvorno-koni.html
молодець, золотко моє) направду гарно, хоча я, як завжди не зі всім згідна (як з викладом, так і з наповненням) але ти все"дно крутий. глобалізуєш троха... ну, то таке) скучила...)
Віктор Фінковський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
