Заквітчалась мрія любистком зеленим.
З вітром навперейми розганяю думки пелехаті.
Пишу тобі листа з тривогою.
Як ти, коханий мій? Пишу не відправляю.
Сумую повсякчас, спокій і сон втрачаю.
Осінь тче рушник мені золотаво-барвистий.
Я до тебе по ньому лину човником.
Несу тобі зайчиків сонячних теплих.
У літа бабиного увірвала,
Повні жмені свої назбирала.
Візьми їх. Візьми мене.
Руками до грудей моїх торкнись гарячих.
Тіло залоскочи, щоб мурашки побігли солодкі.
Щоб відчула єством своїм твій позив внутрішній.
Щоб пірнули разом ми у хвилі буйні, ніжні,
Ложе встеляючи пелюстками троянд червоних.
Двері навстіж, чекаю.
25.09.11
Щоб відчула єством своїм твій позив - внутрішній.
Щоб пірнули разом ми у хвилі буйства - ніжні,
Ложе встеляючи пелюстками жоржин - червоних.
Двері навстіж - чекаю.
гарно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада тебе бачити. 
