Я ― Біль, я― Смерть,
Я є хтось інший,
Я подолаю світ цей грішний
Своїми мріями і заб’ю вічність.
Я задушу світ щосили,
Щоб більше люди не любили,
Не страждали, не бажали
І щоб просто мене поважали.
Я скуштую їхню кров,
Щоб нагадали мені про любов,
Але можливо, щоб серце забилося знов
Я це зроблю проти змов.
Сама не розумію я,
Чому, за що вбиваю світ і інші світа?
Невже за те, що я люблю?
Не варто говорити це краще я промовчу…
Не сказано про мене багато слів,
Бо зіпсувала своє життя сама,
Я просто заховалася від світів
Щоб ніхто не знав, що в душа моя німа.
