Я вб'ю тебе на пів-шосту,
І годі із цим зволікати
Невимушено і просто -
Не варто ілюзій плекати...
Я вже назбирала грошей,
Віддам лиш потрібній людині:
Загинеш ти, мій хороший,
Приблизно о шостій годині.
Загинеш не від отрути
Та не від проворних куль.
Ти станеш спотвореним трупом
Плюс-мінус о шостій нуль-нуль.
Мені стане легше жити
На ті твої кількасот грам.
Чи є ще охочі вступити
У «Клюб недороблених мам»?
Оценка поэта: 5 Убийственнно... Мне кажется фривольный ритм и мажорная окраска, подчёркивает, как легко и не принуждённо, ежечасно происходят тихие убийства.
Авілова Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Тема жорстока, а тон легковажний...
Врахуйте на майбутне.
Творчих успыхів.
Авілова Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну Ви вже вибачайте, що вступаю в полеміку, проте змовчати не зможу.
В цьому і полягає осноний задум мого вірша - привернути увагу читача до того, що для багатьох людей цей безумовно значущий крок(тобто безпосередньо аборт) вже не є чимось "эдаким".Зробити аборт - ніби піти в крамницю за хлібом.Саме цим я вмотивовую деяку легковажність викладу.
А за побажання успіхів дякую.Взаємно.
23.11.2009 - 22:42
Авілова Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Блин такие темы подымаешь! Ахматова в пролёте Серьёзны все твои стихи меня прут! Продолжай, если тебе вдруг скажут что это всё фигня не верь никому потому что я буду тебя читать все время
Авілова Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та да, куда там какой-то Ахматовой
Спасибо, дружище
Убийственнно... Мне кажется фривольный ритм и мажорная окраска, подчёркивает, как легко и не принуждённо, ежечасно происходят тихие убийства.
