Часто ми не помічаємо таких людей. Бо серйозною патологією є биття себе п"ястуком у сереце із словами: "Та я таке бачив, а ти..." Хто скуштував, вміє працювати і над собою. Дякую красно!
Я розумію причину здивування, адже і мені тут не солодко. Живу, як риба на суходолі. Створюю навколо себе комфортне середовище. Донбас не монолітна брила. Різні погляди, дуже строкате оточення у плані переконань. Це не є "русский край", як у нас пишуть на парканах, а така сама Україна. А ще у мене є ось ця ніша, за яку я дуже вдячний авторам, попри критичні зауваження на їх адресу. Ваша відзнака втішає. Чесно, я - порох і попіл у літературі. Надихаюсь від вдячних читачів. Дуже дякую!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
)))))</span></td></tr></table><br><br><table border=0 cellpadding=3 cellspacing=1 bgcolor=#F57979 width=80%><TR bgcolor=#FFF1E3><TD COLSPAN=3><IMG SRC=){kind=link}
<span></td></tr><tr><td bgcolor=#FFFFFF align=center valign=top>27.01.2008 - 20:10</td><td bgcolor=#FFFFFF><img border=0 align=middle src=img/answ.gif width=19 height=21> <span class=answ>Макс, я наверное неверно выразил свою мысль...<br />
Лучше б не было моего стиха, а не Высоцкого и Абдулова...<br />
То есть - лучше б они жили и жили...<br />
Спасибо за разъяснение... <img src=){kind=link}
