Наташа Сашина: Сучасна мишка. І нічого не жадібна. Декому треба одразу обмальовувати кордони дозволенного, бо на голову сядуть. Чудовий вірш. Це, мабуть, ви так за онуками скучили, що вилилося через творчість?
02.10.2013 - 23:43
Так! Поняньчила діток, одразу захотілося щось для них написати.
Наташа Сашина: Приводу радіти у нашого міста нема. Тільки но поховали в березні мера, а на днях - виконуючого його обов'язки. Та ще й справи у країні усмішки не визивають. А якщо врахувати погоду, то годі заплакати з дощем Гарний вірш
Наташа Сашина: Дощ за вікном та у серці не завада прогулянкам цікавими місцями! Так тримати. А дощить всюди. Будемо разом чекати сонця і воно неодмінно потішить нас своїми теплими промінчиками...
Наташа Сашина: А я у неділю вже буду в Москві, а у вівторок в Нижньому Новгороді, а так можна було б випити кави й прогулятися по центру міста, якщо б було бажання
09.09.2013 - 10:22
Я до подруги в гості на півтора доби. Часу і так в обмаль. Так що ми б і не мали змоги зустрітись, хіба що на хвилин 5, щоб привітатися!
Наташа Сашина: Я анальгетики не пью –
Мне страшно.
Уж без таблеток не живем –
Опасно.
А организмы травим –
По рецептам.
И медицину славим
Под абсентом.
В хмельном бреду я выпью –
«Алькаприма».
И что со мною не пойму:
- «Галимо»…
Наташа Сашина: Поки в нас є мати - ми діти. Хай ми якомога довше залишаємость дітьми, а наші мами живуть серед нас - на землі. Тим мамам, що пішли - вічна пам'ять і червоний куток у серцях дітей Співчуваю
08.09.2013 - 01:21
Дякую щиро ...Ти у всьому права...Так інколи хочеться побути маленьким хлопчиком у мами на руках...