Лілія Левицька: Життя таке,життя таке..
Знайдеться в нім бабуся і Одарка..
Газета надокучлива й журнальчик..
Немов спокуса до бабусі підповзуть..
І у негоду,і у темінь..
Одарка їздити буде...
І буде завжди ще казати...
Стара я буду не така..
Ще пару років так поїздити..
І в старості присняться ті журнальчики..
Дякую за гарний настрій
20.06.2019 - 23:05
Дуже дякую, Лілечко, за такий гарний коментар! Щастя Вам, радості, миру і добра! Рада Вашому візиту!
Лілія Левицька: Це неймовірно отак покохати
Віддати душу,серце,всю любов..
Повірити,повірити людині...
Яка з тобою буде чи не буде..
Яка клянеться щомиті \'\'кохаю\'\'
Та найчастіше потім,потім
залишає...
І без пояснень покидає..
Життя таке,що не вертає..
Нас до підлоги ударяє..
Кохання наше забирає...
Чи подарує знов..
Хто знає?...
Ви своїм віршем надихнули мене на такі рядки,дякую,що пишете.Не зупиняйтесь писати
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дуже дякую, Лілечко, за такий гарний коментар! Щастя Вам, радості, миру і добра! Рада Вашому візиту!
