Анна Шарук: Нема любові – тому і настрій не святковий.
Відсутня радість – тому і гімни не звучать.
Всохли троянди – бо ж їх треба доглядати.
А люди хочуть без зусиль запах вдихати.
Народе мій! Не скній, мов в домовині,
Борись за щастя й долю власної Вкраїни!
Анна Шарук: Ця хандра невблаганна,
Як цнотливая панна
Всю мене огорнула –
Я про пристрасть забула…
Я благаю уклінно:
Позбав спліну й сумлінно
Став мене «на» старанно
Та кохай невблаганно…
І нехай громовиці
Блискають крізь зінниці
Ти скінчив? Зникла злива…
Я з тобою щаслива…
Анна Шарук: З Ваших рядків \"накрутила\" для себе таке:
Той хлопець був не обережним -
Злилися імпульсом тіла.
IQ десь дівся серед ночі
Й нервом тремтять коханців очі.
Дощ з неба ллється не охоче -
Блискавка в небі десь горить.
Шалений секс… Пристрасть кипить…
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
