Дарія Типчук: Так ніжно і тепло!Чомусь з роками все частіше згадується дитинство і все, що було пов\'язано з бабусею.
Олесю, беру Вас у друзі !Гадаю Ви не проти?!
Дарія Типчук: Дякую, Колю!Та це на ходу прийшло...Оглядала свої квіти,торкнулась до пелюсток сон-трави і понесло... Можливо , якось щось зроблю з закінченням.
Дарія Типчук: Дякую Вам, Олексо, за науку!Я далека від теорії ...у віршах.От і є нагода навчитись чогось нового.Хоча я й сама розуміла, що саме ці рядки якось інакше звучать.Спобую \'\'перешити\'\'.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
А це цікаво...Одне й те ж саме, але в різних варіантах.
