Віктор Цвіт: Ні Це роздуми самотньої людини, яка сама із собою перебуває у духовній гармонії і почувається вільною. Як би не було тяжко і погано, жити потрібно зараз і не марнувати час на все те, що не приносить ніякої користі, а лише даремно відбирає безцінне життя...
Віктор Цвіт: Від образ часто хворіють) Тому ображатися не в моєму стилі)\"Любові прекрасні і восьмеро\" - це оксюморон, адже любити однаково неможливо)
Я відкорегую свій афоризм для зрозумілості)
Віктор Цвіт: Спасибо за коментарий! Этот стих я посвящаю не только воинам АТО, а всем, кому приходилось воевать, ибо в любой войне то ли за Отчизну или за чужые интересы, нет ничего хорошего, только смерть и страдания. На самом деле выжывшим в кошмаре войны в мирное время очень тяжело, ведь всё то забыть не возможно, психологи не помогут, кроме одного - природы!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
З цим віршом мені пригадується пісня гурту Depeche Mode - Pleasure, little treasure 