Валерій: Повністю з Вами погоджуюсь!!! Я теж - все люблю!!!Я люблю
Я люблю, коли вітер і сніг,
Коли тихо і сонечко сяє,
Коли діти навколо і сміх;
Коли човен на хвилях гойдає.
Я люблю, як за вікнами дощ,
Як краплинки по листю стікають,
Як запахне український борщ,
Як музики весільну заграють.
Я люблю, коли дружна рідня,
І на свято за стіл всі сідають,
Коли діти й онуки щодня
Про стареньких своїх пам\'ятають.
Я люблю, як садок зацвіте,
Заколоситься в полі пшениця,
Як до школи гурт діток іде,
І щасливі їх радісні лиця.
Я люблю річки вранішню гладь,
Як пташині лунають пісні,
По вечірній зорі мандрувать,
Як дитинство приходить у сні.
…Чарувати це буде мене,
І все це стільки буду любити,
Поки Бог до небес не візьме,
Поки буду на світі я жити.
Валерій: \"Так, воля в світі надто дорога:
Ціна їй – кров, життя людські без ліку\" - сильно! На жаль - війна триває. Як хочеться вже жити в мирі, вільно і щасливо...Дякую за гарну поезію!
Валерій: \"Не все так погано в селі:
\"Тут можна від себе сховатись
В обійми святої землі,
Під крила батьківської хати\" - дуже зворушливо, з любов\'ю, талановито!!!
Валерій: Теплий весняний дощик надихає нас на творчість, на поезію, на романи. Світлих Вам почуттів! Нехай завжди гарно пишеться! (перевірте - \"в наших серцяХ)