Валерій: \"З цим кожен день буду стрічать,
Як казку дивну, особливу,
Й не стомиться світить свіча
Поки топчу життєве мливо\", - повністю з Вами погоджуюся, пані Ірино. У нас співпадають думки і ставлення до життя і світу.
Валерій: \"Бо кохання для всіх найсвятіше,
Найсвітліше в житті почуття,
Навіть в горі зуміє утішить,
Серцевиною є для буття!\" - дуже гарно, пані Ганно!!!
Валерій: Дуже велика втрата для України! Але для матусь - це непосильна втрата... Нехай Бог дає сил пережити цю трагедію.. Спасибі, пані Ганно. за ваше серце і поезію.
Валерій: Втомиись, лежачи на диванах та дивлячись зомбоящик. А там, на передовій - не втомляються, бо у них в серці - Україна. Слава Україні і її Захисникам! Спасибі, пані Ганно, за патріотизм.