Остапенко Володимир:
Кінець жадобі? – Дулю! Й не чіпати -
В утробі злість і вовчий апетит -
Всіх загризу, от з кого б лиш почати:
Із скромних? чи що втратили весь стид!..
Таке – життя: скажене і заразне!
Нема прививок, вітамінчиків – добра!..
І лиш хвилинки творчості, прекрасні:
На римах, соло, віртуозна гра!..
Остапенко Володимир: Голі баби - ото музи,
на кшталт козирного туза:
вліпив в книгу -
топлять кригу
серця горе-читача...
Поетеси, любі пані,
презентовувайтесь... в бані,
там пограєм ... у квача...
Остапенко Володимир: Буду у Львові - хочу до такої в гості, хіба мимо такого пройдеш Зігріє тілом і теплом душі. Духмяних пирогів вам напече ця господиня
13.06.2016 - 17:33
Пане, Володимир! Вже й літо нам співає! А Вас, Як не було, так і немає!!!
Остапенко Володимир: Сміливо-відчайдушно! Я не гомофоб, але, здається, краще \"одне одного знайти\" Хоча - один одного - теж непоганий варіант, але то зовсім інша молитва!
12.12.2015 - 23:33
Може Ви і праві, я не задумалась над таким прочитанням, спробую Ваш варіант.
Дякую що завітали!
Остапенко Володимир: Так красиво, але доволі песимістично, надіюся, буде, і дуже скоро, продовження: Любов породжує Любов - світлішу і сильнішу! Поки гаряча в серці кров - не скінчитися віршу!?