J.D.: це важко передати словами, з яким задоволенням читається от такий вірш...
навіть на якусь мить відчув, що сам торкаюсь цієї урбаністичної казки...
J.D.: дуже гарний вірш!.. напрочуд емоційно все описано!..
шкода, що ми перестаємо бути дітьми... вмирати має інфантильність, а щось по-справжньому дитяче, певно, має залишатися завжди...
p.s. ну а тепер наберіться терпіння, бо буде ряд(гадаю конструктивних) зауважень...
1-а строфа 4-й рядок:
поміж бездоріж
- накладаються 2 \"іж\" і це надає важкого звучання...
7-а строфа 4-й рядок:
залишивши життю під контроль
- що залишивши під контроль?.. з контексту я цього так і не зрозумів...
14-а строфа 4-й рядок:
вчиняючи мук
- здається, \"мук\" - відповідає на питання \"чого?\"... \"вчиняти\" потребує питання \"що?\", тому в результаті буде \"муки\"...
і останнє: такі слова, як \"лиш\", \"вже\", \"ще\" можуть підсилювати вірш, але ви ними занадто часто зловживаєте, це кидається в очі, тому може мати й зворотній ефект...
16.01.2016 - 21:23
"Поміж бездоріж" змінила на "серед бездоріж"; щодо "залишивши життю під контроль", то мається на увазі людину залишивши життю під контроль, але якщо туди ще щось вставити, то конструкція порушиться; Змінила на "приносячи мук", може це й не дуже вірно, з точки зору філології, але десь бачила, як відомі на весь світ поети використовували такі словосполучення, не пам'ятаю де і в кого. Просто якщо змінити "мук" на "муки", знову ж таки порушиться конструкція вірша і вже буде не те; Деякі "лиш", "вже", "ще" замінила, інші ж забрати просто не можу, бо одні потрібні для підсилення рядку, а інші - для ритму вірша.
Дуже Вам дякую за відгук і за примітки!)))
Щодо того, що в душі ми маємо залишатись дітьми, то я з Вами цілком згідна))
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
...Але болить!..Дякую Вам! 
